Правознавство – Олійник А. Ю. – Глава X. Основи екологічного права України
§ 1. Екологічне право України: поняття, предмет, система
Поняття “екологія” походить від грецьких слів “oicos” – дім, житло і “logos” – вчення, теорія. Отже, Екологія – це наука, яка вивчає проблеми взаємодії живих організмів із тим природним середовищем, у якому вони перебувають. Тобто, екологія вивчає питання взаємодії людини і природи, суспільства і природи, тощо.
Виходячи з цього і можна стверджувати, що Екологічне право – це система правових норм і принципів, якими регулюються та охороняються суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини). Екологічні правовідносини – це складна галузь суспільних відносин, які охоплюють відносини щодо використання, відтворення і охорони різних об’єктів природи. Суб’єктами екологічних відносин є сторони, між якими вони виникають. Об’єктом екологічних відносин може бути як об’єкт природи в цілому, так і його частина. Залежно від об’єктів природи їх можна поділити на відносини, що виникають із приводу використання і охорони земель, вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, надр, і природно-заповідного фонду. Кожна група екологічних правовідносин регулюється і охороняється відповідним видом правових норм і принципів та галуззю законодавства: земельним, водним, лісовим, про тваринний світ, атмосферне повітря, надра, природно-заповідний фонд. Кожна з перерахованих галузей законодавства має свою мету, але вони тісно взаємопов’язані між собою і складають єдину систему екологічного законодавства.
Предметом екологічного права є нормативно врегульовані суспільні екологічні відносини, щодо охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Метод екологічного права – комплексний і являє собою комбінацію методів підгалузей права, які становлять його систему.
Систему екологічного права складають екологічні норми, принципи та інститути. Екологічні норми – це одиничні, формально-визначені, загальнообов’язкові правила поведінки за допомогою яких регулюються суспільні відносини із приводу охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні правовідносини). Принципи екологічного права – це головні, основоположні правила, які визначають загальну спрямованість і найсуттєвіші риси правового регулювання екологічних суспільних відносин. До найважливіших із них необхідно віднести принципи:
– переваги державної власності на землю, воду, ліси, надра та інші об’єкти природи;
– державного управління природокористуванням і охороною природи;
– поєднання раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
– комплексного підходу до природокористування і охорони природи;
– поєднання заходів щодо стимулювання і відповідальності у справі використання та охорони природних ресурсів;
– законності в екологічних відносинах.