Правознавство – Олійник А. Ю. – 14.8. Загальні положення щодо договорів про надання послуг
За Договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За загальним правилом виконавець повинен надати послугу особисто. Однак у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов’язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
14.9. Договори про надання послуг у сфері перевезень
До договорів, відповідно до яких надаються послуги з перевезення та (або) його організації, належать;
1) договір перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Цей договір укладається у письмовій формі;
2) договір перевезення пасажира та багажу, відповідно до якого одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу – також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу – також за його перевезення.
Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції;
3) договір чартеру (фрахтування). За цим договором одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону;
4) договір транспортного експедирування, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.
14.10. Договори зберігання
За Договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Законодавець передбачив кілька спеціальних видів договору зберігання:
1) договір складського зберігання, відповідно до якого товарний склад зобов’язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Цей договір укладається у письмовій формі;
2) договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи. Він оформляється видачею іменної квитанції;
3) договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. При цьому банк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа;
4) договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком;
5) договір зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту. На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім автоматичних камер) поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон;
6) договір зберігання речей у гардеробі організації;
6) договір зберігання речей пасажира під час його перевезення. За цим договором перевізник зобов’язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці;
7) договір зберігання речей у готелі. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання;
8) договір зберігання речей, що є предметом спору. Відповідно до цього договору дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати цю річ третій особі, яка бере на себе обов’язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням усіх осіб, між якими є спір. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання також за рішенням суду;
9) договір зберігання автотранспортних засобів. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчуеться квитанцією (номером, жетоном);
10) договір охорони. За цим договором охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Власник такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)