Правознавство – Кунченко-Харченко В. І

Даний посібник має на меті у загальному вигляді та доступній формі ознайомити молодих людей, зокрема студентів технічних вузів, студентів неюридичних факультетів та абітурієнтів вищих юридичних навчальних закладів, а також всіх хто цікавиться основами галузей

1.1. Походження держави, основні теорії її виникнення Виникнення держави це складний і суперечливий довготривалий процес, пов’язаний з розвитком конкретних умов життя людей в певних історичних умовах. Існує багато теорій, пояснюючих походження держави, в кожній

Держава – це досить складне соціальне і юридичне явище. Існує багато визначень терміну “держава”. Так в Древньому Китаї даосисти визначили, що держава – це частка єдиного природного процесу розгортання закону. Аристотель підкреслював, що держава

Форма держави – це спосіб організації і здійснення державної влади. Форма держави складається з трьох елементів: 1) форми правління; 2) форми державного устрою; 3) форми державного (політичного) режиму. Держави світу мають різні форми залежно

Відносини держави та фізичної особи, як правило, базуються на взаємних правах, обов’язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших нормативно-правових актах. При цьому слід звернути увагу на те, що у сучасному світі діють

2.1. Соціальні норми, їх роль у регулюванні суспільних відносин Життя суспільства потребує певної організації, впорядкованості та регулювання суспільних відносин. З прадавніх часів люди намагалися будувати свою поведінку відповідно до потреб спільного проживання у боротьбі

Функції права це основні напрямки його впливу на різноманітні суспільні відносини, впорядкування їх стосовно цілей і завдань правового регулювання. Функції права взаємопов’язані між собою і здійснюють комплексний вплив на суспільство за допомогою юридичних засобів.

Система права будь-якої держави складається із великої кількості правових норм. Норма права – це первинний елемент права, виражений у формі статті нормативно-правового акту. Норма права – це загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене чи

Система права – це об’єктивно зумовлена єдність і погодженість правових норм держави та їх розподіл на окремі взаємопов’язані між собою складові елементи: галузі права, підгалузі права та правові інститути. Ознаки системи права: 1) об’єктивна

Законодавство України – це система діючих нормативно-правових актів, встановлених чи санкціонованих компетентними органами держави, змістом яких є правові норми. Між системою законодавства і системою права існує взаємозв’язок, він проявляється в тому, що законодавчі акти

Будь-яка держава створює велику кількість нормативно-правових актів. Для полегшення знаходження певного нормативного акту, забезпечення доступності законодавства для учасників правових відносин (фізичних і юридичних осіб), використовується систематизація нормативних актів. Систематизація законодавства необхідна не тільки для

Суб’єкти правовідносин – це фізичні, юридичні та інші особи, які є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, необхідних для участі у конкретному право відношенні. Суб’єктами правовідносин можуть бути: 1) фізичні особи: громадяни України, іноземці,

Відносин, врегульованих нормами права, дуже багато, тому їх залежно від різних критеріїв розподіляють на різні групи. Залежно від предмета правового регулювання, тобто від приналежності норми права до певної галузі права, правовідносини можуть бути: –

З метою правильного розуміння змісту правових норм та їх реалізації, здійснюється тлумачення правових норм, під яким розуміється роз’яснення змісту норми, що особливо важливо для правильного застосування права. З одного боку тлумачення права – це

Соціально значима поведінка людей, що врегульована нормами права є правовою поведінкою. Ця поведінка може відповідати приписам правових норм, тобто бути правомірною і не відповідати приписам правових норм, тобто бути протиправною. Якщо поведінка особи вступає

Залежно від різних критеріїв правопорушення розподіляються на різні групи. За ступенем суспільної шкоди чи суспільної небезпеки правопорушення розподіляються на: 1) проступки, однією із ознак яких є настання суспільної шкоди: – конституційні; – дисциплінарні; –

Ціль (мета) юридичної відповідальності має комплексний характер. Вона полягає в: 1) покаранні правопорушника, тобто у здійсненні певних репресивних заходів з боку держави для того щоб винна особа відчула певні обмеження своїх прав, страждання тощо;

3.1. Предмет, метод і система конституційного права Термін “конституційне право” вживається в трьох значеннях: галузь національного права; окрема наука; учбова дисципліна в системі юридичної освіти. Термін “конституційне право” набув поширення в країнах з англосаксонською

Права людини в сучасному світі – це проблема, вирішення якої стоїть у центрі практичної діяльності міжнародного співтовариства і кожної держави. Права людини – це її можливість діяти певним чином для того, щоб забезпечити своє

Україна відповідно до ст. 5 Конституції є республікою, в якій суверен – народ. Суверенітет за змістом цієї статті належить народу, який здійснює владу первісну і верховну в Україні як державі, він є єдиним джерелом

Конституція України визначає Президента як главу держави, що виступає від її імені. Президент уособлює державу, має особливий правовий статус у політичному житті суспільства, завдяки своїм повноваженням врівноважує всі гілки влади, представляє державу в міжнародних

Сильна і незалежна судова влада є гарантом громадянського миру і злагоди, прав і свобод людини і громадянина, законності і правопорядку в суспільстві. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а їх юрисдикція поширюється на всі

4.1. Поняття цивільного права, його предмету і методу Цивільне право – одна з фундаментальних галузей правової системи України, це найбільше правове утворення держави, що являє собою систему правових норм, регулюючих майнові, немайнові пов’язані з

Цивільне право регулює особисті немайнові права фізичної особи, що поділяються на два види: 1) особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи, якими фізична особа володіє довічно: – невід’ємне право на життя; –

Право інтелектуальної власності належить кожному, воно закріплене на конституційному рівні “Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з