Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 9.4. Загальне поняття банківського права і банківської системи України

Банківське право – є підгалуззю фінансового права, тобто сукупністю фінансово-правових норм, які регулюють банківські відносини (порядок організації та діяльності банків України, здійснення банківських операцій, особливості обслуговування клієнтів банків та інше), що забезпечується державним примусом.

Предметом банківського права є суспільні відносини, що виникають у процесі банківської діяльності:

– створення та припинення діяльності банків;

– відкриття банківських рахунків по прийому вкладів клієнтів;

– регулювання розрахункових відносин та кредитних операцій;

– операцій з цінними паперами;

– валютних операцій;

– захисту банківської таємниці та інші. Банківському праву властиві наступні методи правового

Регулювання суспільних відносин:

1) адміністративно-правовий метод що базується на владних приписах, субординації суб’єктів, який характеризується однобічною залежністю об’єкта відносин від суб’єкта управління (Кабінет Міністрів України -> Національний банк України ~” комерційні банки);

2) цивільно-правовий метод, який базується на юридичній рівності сторін банківських відносин (банк – клієнт).

Банківське право є комплексним правовим утворенням фінансового права, яке включає в себе:

А) норми конституційного права, які закріплюють повноваження Верховної Ради України та органів виконавчої влади, щодо кредитно-грошової політики, принципів банківської діяльності держави, обігу державних цінних паперів та інше;

Б) норми адміністративного права, які визначають принципи організації та діяльності виконавчих органів, їх компетенції в питаннях кредитування, організації розрахунків, валютного обігу та інше;

В) норми цивільного права, які регулюють відносини майнового та зобов’язального характеру (договори відкриття рахунків, розрахунково-касового обслуговування, іпотеки, застави цінних паперів, касового та іншого банківського обслуговування юридичних осіб та інше);

Г) норми кримінального права, які передбачають кримінальну відповідальність за здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без ліцензії, або з порушенням умов ліцензування та інше.

Банківське право визначає поняття банківської системи, банків та правові основи їхньої діяльності.

Банк – це юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах.

Банківська система – це сукупність різних видів банків і банківських установ за допомогою яких здійснюється мобілізація тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб і надаються клієнтам різні послуги з прийому вкладів і надання кредитів.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України. Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій:

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб (ст. 4 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

Комерційні банки створюються шляхом державної реєстрації в Національному банку України, при цьому мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше 10 мільйонів євро.

Національний банк України має право встановити для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче цієї суми.

Банки можуть здійснювати такі ліцензовані банківські операції:

– приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

– відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

– розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

– операції з валютними цінностями;

– емісію власних цінних паперів;

– організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

– здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг, тобто купівлю на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам);

– надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

– придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

– лізинг;

– послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

– випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

– випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій З використанням цих карток;

– надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій та інші.

Банк може бути ліквідований:

1) з ініціативи власників банку;

2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, перед, бачених Законом України “Про банки і банківську діяльність” та за згодою Національного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до вищевказаного Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Національний банк України зобов’язаний протягом двох днів після прийняття рішення про ліквідацію банку повідомити про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Типовий кредитний договір

Кредитний договір №_

____________________(назва установи банку), що в подальшому іменується “Банк” в особі ______, що діє на підставі

Статуту, з одного боку, та_(прізвище, ім’я та по-батькові позичальника,) який проживає за адресою: _____________________, який в подальшому іменується

“Позичальник”, з другого боку, склали між собою дійсний договір:

1. Банк приймає на себе зобов’язання:

1.1. Надати позичальнику з урахуванням його платоспроможності кредит у сумі л_(цифрами та літерами)

Гривень на строк _____років із розрахунку _________ процентів річних на_(об’єкти кредитування);

1.2. Відкрити для надання кредиту позиковий рахунок

№_. Кредит надати шляхом видачі________(видачі готівкою, розрахункового чеку чекової книжки, перерахування на рахунок і т. ін. одноразово або частинами за оплату робіт або придбання цінностей)

1.3. Повертати надмірно отримані платежі по позиці.

2. Позичальник зобов’язується:

2.1. В строк до “_”_20_р. використати кредит на наступні цілі:____________

2.2. З метою своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, виконання угоди забезпечується ___________(поручительством, заставою), що оформляється у відповідності з вимогами діючого законодавства. (У випадку необхідності оформлення застави та поручительства останні додаються до кредитного договору).

2.3. Сплачувати отриману позику в строки відповідно до прийнятого строкового зобов’язання (шляхом списання суми внеску з рахунку по вкладу, утримання із заробітної плати, пенсії, стипендії, готівкою та ін.). Кінцеве погашення кредиту здійснити до “_”_20_р.

2.4. Сплачувати Банку за користування позикою проценти із розрахунку _______процентів річних в такому порядку:

__________(одноразово, одночасно з погашенням основного боргу відповідно до строкового зобов’язання).

2.5. у випадку несвоєчасного повертання сум в погашення кредиту сплачувати Банку неустойку в розмірі ___________процентів річних від суми простроченого боргу за кожен день прострочки.

Якщо внесена позичальником сума недостатня для погашення строкового платежу і нарахованих процентів, то в першу чергу Банком погашаються проценти за користування кредитом, а решта суми повертається в погашення основного боргу.

2.6. У випадку невикористання кредиту в строк до ___________повернути отриманий кредит Банку, сплативши штраф у розмірі _____________процентів річних, нарахованих на суму невикористаного кредиту до повного його погашення.

2.7. Надати Банку наступні документи, що підтверджують цільове використання кредиту: _ (вказати конкретні документи та строки їх представлення)_____________

2.8. У випадку використання кредиту на цілі, що не відповідають зазначеним в пункті 2.1. сплатити Банку штраф в розмірі _____________________процентів річних, нарахованих на суму, використану не по цільовому призначенню, до повного його погашення.

2.9. Повідомити Банк про зміни місця проживання, роботи, прізвища або імені та інших обставин, які можуть впливати на виконання зобов’язань по дійсному договору.

3. Банк має право:

3.1. З метою контролю за цільовим використанням кредиту та його забезпеченням здійснювати перевірки виконаних робіт та придбаних матеріалів, іншого майна на місцях. За результатами перевірки складається акт.

3.2. При виникненні у позичальника тимчасових фінансових або інших утруднень надавати в окремих випадках відстрочку платежу з утриманням підвищеної процентної ставки у розмірі ___________процентів річних.

3.3. Достроково утримувати кредит та реалізовувати заставне право при:

А) нецільовому використанні кредиту;

Б) неподанні в строк документів, що вказані в пункті 2.7;

В) невикористанні кредиту в строк, що вказаний в пункті 2.6;

Г) утворенні простроченої заборгованості більше____________місяців;

Д) утворенні незабезпеченої заборгованості.

4. Позичальник має право:

4.1. Здійснювати дострокове погашення кредиту та процентів.

42. Достроково розірвати договір з Банком, повністю повернувши отриманий кредит та внісши плату за його використання, а також надавши документи, зазначені в п. 2.7.

5. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного повернення кредиту, а також отримання Банком всіх належних йому проценті в та неустойок.

6. Зміни договору оформлюються додатковою угодою сторін і є невід7ємною частиною договору.

7. Суперечки по дійсному договору вирішуються у встановленому порядку судом.

Банк. _____________________________________________________

(підпис керівника, печатка, дата)

Позичальник _______________________________________________

Паспорт громадянина України № ___серія______________________

____________________________________________________________

(найменування району)

Виданий _________________________________________________________

Дата видачі або документ, який його замінює

Контрольні питання

1. Предмет та ознаки фінансового права України.

2. Методи фінансового права України.

3. Джерела фінансового права України.

4. Суб’єкти і об’єкти фінансового права України.

5. Бюджетна система України.

6. Державний та місцеві бюджети України.

7. Предмет податкового права України.

8. Ознаки та функції податку.

9. Принципи податкового права України.

10. Види податків і зборів, мита.

11. Права та обов’язки платників податків.

12. Предмет і методи банківського права України.

13. Банківська система України.

14. Види банків в Україні.

15. Функції Національного банку України

16. Банківські операції.

Нормативно-правові акти та учбово-методичні матеріали

1. Конституція України від 28 червня 19% р.

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р.

3. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р.

4. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р.

5. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р.

6. Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 р.

7. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р.

8. Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 р.

9. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р.

10. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від ЗО червня 1999 р. (нова редакція Закону “Про банкрутство”).

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ” від 28 лютого 2002 р. № 228.

12. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р.

13. Положення НБУ “Про кредитування”. Затверджено Постановою правління НБУ від 28 вересня 1995 р. № 246.

14. Інструкція НБУ “Про міжбанківські розрахунки в Україні”. Затверджено постановою Правління НБУ від 27 грудня 1999 р. № 621.

15. Положення НБУ “Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства”. Затверджено постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 369.

16. Положення “Щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів”. Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 травня 1999 р. № 104, постановою Правління НБУ від 18 травня 1999 р. № 239.

17. Агарков М. М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: БЕК, 1994 р.

18. Банківське право. Упорядник М. П. Кучерявенко. – Харків: Торсінг, 1999 р.

19. Банковское дело: Справочное пособие / Под ред. Ю. А. Бабичевой. – М.: Экономика, 1994 г.

20. Банковское дело / Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992 р.

21. Банковское дело: Учебник / Под ред. В. И. Колесникова, А. П. Кроливецкой). – М.: Финансы и статистика, 1996 р.

22. Гавалда К, СтуфлеЖ. Банковское право. – М., 1996 р.

23. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. – К.: “Лібра”, 1993 р.

24. Гвирцман М. В. Правовое регулирование банковской тайны / / Деньги и кредит. -1992. – N° 6 .

25. Гетьман В. П., Килимник Ю. В. Національний банк у системі влади. – К., 1997 р.

26. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. I. Савлук. – К.: Либідь, 1993 р.

27. Долан Э. Дж., Кэмпбелл К. Д., Кэмпбелл Р. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – М., 1991 р.

28. Ефимова Л. Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994 р.

29. Ефимова Л. Г. О правовой природе договора банковского счета и банковского вклада // Государство и право. -1993.-№4.

30. Ефимова Л. Г. Понятие, правовая природа и содержание кредитных договоров, заключаемых коммерческими банками // Государство и право. -1993. – № 5.

31. Ефимова Л. Г. Сборник образцов банковских документов. – М.: Инфра, 1995 р.

32. Заруба О. Д. Банківський менеджмент та аудит. – К.: Лібра, 1996 р.

33. Карманов Є. В. Банківське право України: Навч. Посіб. – X., 2000 р.

34. Качан А. А. Банківське право України: Навч. Посіб. – К., 2000 р.

35. Качан А. А. Как открыть валютный счет в банке // Все о бухгалтерском учете. -1998. – № 3.

36 Качан О. О. Навчально-практичний комплекс з банківського права. – К.: УФІМБ, 1998 р.

37. Клєков О. О. Банківська безпека. – К.: Блщ-Інформ, 1997 р.

38. Кредит і кредитні правовідносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання / М. Олексієнко, В. Ольшанський, Д. Лилак, Є. Першиков. – К.: Козаки, 1996 р.

39. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: учебник. – X., 1997 р.

40. Матвієнко В. 17. Держава і банки. – К., 1996 р.

41. Моисеев А. А. Международные кредитно-финансовые организации: правовые аспекты деятельности: Учебное пособие. – М.: НИМП, 1999 р.

42. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право: новые тенденции в международно-правовом регулировании. – М.: Дело, 1999 р.

43. Носкова И. Я. Международные валютно-кредитные отношения. – М.: ЮНИТИ, 1995.

44. Олейник О. М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997 р.

45. Раевсъка Т. О. Словник банківських термінів // Вісник Національного банку України. -1996. – №№ 2,4,5,6.

46. Фінансове право: Навч. посібник у 2-х томах. – X., 1999 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 9.4. Загальне поняття банківського права і банківської системи України