Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 8.6. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
Господарське законодавство України встановлює певні обмеження та заборони щодо окремих видів підприємницької діяльності. Так, діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і пере курсорів, здійснюється відповідно до Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” від 15.02.1995 року.
Діяльність, пов’язана з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями. Проведення ломбардних операцій може здійснюватися державними ломбардами і повними товариствами. Діяльність, пов’язана з виробництвом біоетанолу, а також бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу здійснюється підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Певні обмеження у здійсненні підприємницької діяльності визначені Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06. 2000 року, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. Ліцензування є одним із засобів державного регулювання у сфері господарювання спрямованим на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Основними принципами якої є:
– забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб’єктів господарювання;
– захист прав, законних інтересів, життя та здоров’я громадян;
– захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
– встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;
– встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Ліцензованими видами діяльності Закон визначає:
1) пошук (розвідка) корисних копалин;
2) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;
3) виробництво вибухових матеріалів промислового призначення (за переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду;
4) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України);
5) видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин;
6) видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
7) виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
8) виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, наггівдорогоцінного каміння;
9) виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;
10) виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів, оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикамент-тами і препаратами;
11) інші види (всього 77 видів відповідно до статті 9 Закону). Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГКУ).
У ліцензії зазначаються:
– найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;
– вид господарської діяльності на право провадження якого видається ліцензія;
– найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, яка отримує ліцензію;
– ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів;
– місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;
– дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;
– строк дії ліцензії;
– посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;
– дата видачі ліцензії;
– підпис керівника органу ліцензування або його заступника;
– печатка органу ліцензування.
Суб’єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії (перелік органів ліцензування закріплений постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698).
У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:
1) відомості про суб’єкта господарювання – заявника:
– найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код – для юридичної особи;
– прізвище, ім’я, по-батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів – для фізичної особи;
2) вид господарської діяльності на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.
До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Для окремих видів господарської діяльності, що піддягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються і інші документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Органу ліцензування забороняється вимагати від суб’єктів господарювання інші документи не передбачені законодавством.
Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:
– заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;
– документи оформлені з порушенням вимог закону. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду
Заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Якщо причини залишення заяви без розгляду усунені, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається у встановленому порядку.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови, якими можуть бути:
– недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;
– невідповідність заявника згідно з поданими документ-тами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
У разі відмови у видачі ліцензії нову заяву про її видачу можна подати не раніше ніж через три місяці. Ліцензія підлягає переоформленню у разі:
– зміни найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені, по-батькові фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;
– зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;
– змін, пов’язаних з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності.
Про зазначені зміни ліцензіат зобов’язаний повідомити орган ліцензування протягом десяти робочих днів і подати відповідну заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.
У разі втрати або пошкодження ліцензії видається її дублікат.
Ліцензія може бути анульованою якщо про це є заява ліцензіата або:
– має місце акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
– є рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
– є нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності;
– є акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом господарювання для одержання ліцензії;
– має місце факт передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;
– має місце факт неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;
– ліцензіат не виконав розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
– ліцензіат не може забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для певного виду господарської діяльності;
– ліцензіат відмовляє в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, і вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій та інших сферах здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)