Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 7.7. Трудова дисципліна
Дисципліна – це обов’язкове для всіх членів трудового колективу підкорення порядку, встановленому законом чи правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП).
Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням:
– необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи;
– свідомим ставленням до праці;
– методами переконання, виховання;
– заохоченням за сумлінну працю;
– створенням обстановки нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов’язки;
– застосуванням в необхідних випадках заходів дисциплінарного і громадського впливу.
Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Метою правил внутрішнього трудового розпорядку є:
– сприяння вихованню працівників добросовісно відноситися до праці;
– сприяння зміцненню трудової дисципліни;
– організація праці на науковій основі;
– раціональне використання робочого часу та підвищення продуктивності праці і якості роботи.
На підприємствах діють правила внутрішнього трудового розпорядку, які конкретизують положення типових і галузевих правил внутрішнього розпорядку в застосуванні до конкретного підприємства.
Конкретні трудові правила і обов’язки керівників підприємств та службовців визначені у відповідних положеннях про посади та посадових інструкціях. Правовою підставою для розробки посадових інструкцій і положень е типові положення про конкретну категорію посадових осіб, кваліфікаційні довідники посад службовців та посадові характеристики.
Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету та вивішуються в цехах, відділах, інших структурних підрозділах підприємства на видному місці.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну. Це має місце в тих випадках і щодо видів робіт, де суворе дотримання трудової дисципліни особливо важливе в силу того, що її порушення може призвести до дуже тяжких наслідків. Такі статути і положення про дисципліну діють для працівників залізничного транспорту, зв’язку, на річковому, морському транспорті, риболовецькому флоті, цивільній авіації, тощо.
Одним із методів зміцнення трудової дисципліни є заохочення працівників за добросовісну працю. Видами заохочення можуть бути:
– подяка;
– видача премії;
– нагородження цінним подарунком;
– нагородження Почесною грамотою;
– занесення фотографи на Дошку пошани;
– висунення працівника на більш високу посаду;
– дострокове присвоєння класного чину або підвищення у класному чині;
– присвоєння звання кращого працівника за фахом;
– присвоєння почесного звання “Заслужений працівник певної галузі”;
– представлення до нагородження державними нагородами.
До працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку, а також передбачені законом.
Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення (ст. 144 КЗпП).
Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов і т. ін.).
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Так Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту передбачає крім догани і звільнення:
– позбавлення машиністів права керування локомотивом з наданням роботи помічником машиніста, а також позбавлення свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтво помічника машиніста локомотива з наданням роботи, не пов’язаної з керуванням локомотивом і моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року;
– переміщення на нижче оплачувану роботу на строк до трьох місяців;
– переміщення на нижчу посаду на строк до шести місяців.
За кожний дисциплінарний проступок може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення, воно застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних раніше.
Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати:
– ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
– обставини, за яких вчинено проступок;
– попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, воно може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте достроково.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)