Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 7.1. Поняття трудового права, його предмета та методу

7.1. Поняття трудового права, його предмета та методу

Кожна людина в Україні має право на працю. Це закріплено ст. 43 Конституції України від 28.06.1996 р. Кодекс законів про працю України (№ 322а-08 від 10.12. 1971 р. зі змінами та доповненнями) регулює більшість аспектів у трудовому житті українського суспільства.

Трудове право одна з галузей в системі права України, що регулює трудові та інші, тісно з ними пов’язані суспільні відносини, які виникають між роботодавцем та найманим працівником у процесі реалізації останнім його конституційного права на працю.

Предметом трудового права є трудові відносини, які виникають у результаті укладання та реалізації трудового договору, а також відносини які виникають під час вирішення трудових спорів, відносини навчання на виробництвах, відносини щодо працевлаштування та інші тісно пов’язані з ними.

Для трудового права характерними є два основних методи правового регулювання:

O метод автономного регулювання, який виходить з координування інтересів та цілей сторін суспільних відносин, де суб’єкти насамперед задовольняють свої приватні інтереси;

O метод централізованого регулювання, який грунтується на відносинах субординації учасників суспільних відносин, де в приватні інтереси втручається держава.

Але найбільш широко використовується в трудовому праві автономний метод, оскільки держава лише визначає основні засади правового регулювання найманої праці.

Трудове право грунтується на таких принципах:

– свобода праці та зайнятості,

– захист від безробіття,

– рівноправність у праці,

– справедлива винагорода за працю,

– охорона праці,

– право на відпочинок,

– право на професійну підготовку,

– захист трудових прав,

– право на виробничу демократію,

– право роботодавця вимагати від працівника виконання обов’язку сумлінної праці тощо,

Першу групу становлять три основних принципи трудового права:

1) свобода праці й зайнятості, заборона примусової праці (ст. 43 Конституції України, ст. 5,21,49-4 КЗпП України);

2) право на працю, захист від безробіття, допомога у працевлаштуванні та матеріальна підтримка безробітних (ст, 43 Конституції України, ст. 2,5, гл, ІІІ та ІІІ – А КЗпП України);

3) рівноправність у праці й зайнятості, заборона дискримінації в праці (ст. 24 Конституції України, ст. 22 КЗпП України),

Головним змістом зазначених принципів трудового права є єдність можливостей працівника отримати роботу у роботодавця будь-якої форми власності відповідно до своєї спеціальності чи професії, у безпечних умовах праці, а за умови звільнення з роботи чи безробіття реалізується можливість сприяння держави у працевлаштуванні й матеріальній підтримці тимчасово непрацюючого. Принцип забезпечення вільної праці стосується всіх осіб найманої праці, і головним його змістом є добровільне їх волевиявлення вступати в трудові відносини, змінювати чи припиняти їх.

Друга група основних принципів трудового права розкриває зміст тих основних принципів трудового права, що реалізуються у процесі наявності трудових відносин. До цієї групи належать такі принципи:

1) справедлива винагорода за виконану роботу. Його правове забезпечення здійснюється нормами інститутів:

А) оплата праці;

Б) гарантії і компенсації;

2) охорона праці. Правове забезпечення цього принципу здійснюється нормами таких інститутів:

А) трудовий договір (прийняття на роботу, переведення на іншу роботу);

Б) охорона праці як загальний інститут, в тому числі посилена охорона праці жінок та молоді, контроль за охороною праці;

В) норми матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові в разі трудового каліцтва;

3) право на відпочинок. Правове забезпечення цього принципу здійснюється нормами таких інститутів:

А) робочий час;

Б) час відпочинку;

В) поєднання роботи з навчанням;

4) захист трудових прав. Цей принцип забезпечується нормами таких інститутів:

А) нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства;

Б) повноваження профспілок і трудових колективів;

В) трудові спори.

До третьої групи належать такі принципи: 1) безплатної професійної підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації. Правове забезпечення цього принципу здійснюється нормами таких інститутів:

А) працевлаштування і зайнятість населення;

Б) трудовий договір;

В) робочий час;

Г) оплата праці й гарантійні виплати;

2) виконання трудових обов’язків сторонами трудового договору. Правове забезпечення цього принципу здійснюється нормами таких інститутів:

А) трудова дисципліна (дисциплінарні звільнення);

Б) трудовий договір;

В) матеріальна відповідальність сторін трудового договору за заподіяну шкоду;

Г) розгляд трудових спорів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 7.1. Поняття трудового права, його предмета та методу