Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 12.1. Поняття кримінального права України, його предмета і методів
12.1. Поняття кримінального права України, його предмета і методів
Кримінальне право України є галуззю права, тобто системою правових норм встановлених державою в кримінальному законі, які регулюють суспільні відносини пов’язані зі злочином і покаранням за нього, забезпечених примусовою силою державного апарату.
Єдиним джерелом норм кримінального права є кримінальний закон, тобто Кримінальний кодекс Украйте від 5 квітня 2001 року, завданням якого і є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Завданням кримінального права е правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Предметом кримінального права є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням злочину і застосуванням компетентними органами держави (судами) відповідного йому покарання передбаченого кримінальним законом.
Кримінальне право характеризується тим, що:
– кримінальні норми встановлюються тільки Верховною Радою України;
– кримінальні норми знаходять своє визначення тільки у кримінальному законі;
– кримінальні норми є проявом волі та інтересів народу України;
– в кримінальних нормах закріплені основні принципи і загальні положення кримінального права;
– порушення кримінальних норм тягне за собою застосування судом такої міри державного примусу як кримінального покарання, вид і розмір якого встановлюється в санкціях норм Особливої частини Кримінального кодексу України.
Кримінальне право закріплює основні принципи кримінально-правової політики держави:
1) законності, тобто суворої відповідності із законом (немає покарання, якщо діяння не визначене у законі як злочин);
2) рівності всіх людей перед кримінальним законом незалежно від статі, раси, національності, походження та інших ознак;
3) справедливості, тобто адекватності кримінального покарання ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину з урахуванням особи злочинця;
4) гуманізму, тобто забезпечення кримінально-правового примусу без мети завдання фізичних страждань і приниження людської гідності;
5) винуватості особи, тобто діяння визнається злочинним, якщо воно вчинене винно, тобто умисно чи необережно;
6) особистої відповідальності, тобто до кримінальної відповідальності може бути притягнутий тільки суб’єкт злочину, який вчинив суспільно-небезпечне діяння;
7) невідворотності кримінальної відповідальності, тобто обов’язкового притягнення особи, яка вчинила злочинне діяння до відповідальності, якщо відсутні законні підстави її звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання;
8) економії мір кримінально-правої репресії, тобто кримінальне покарання повинно встановлюватися в межах достатніх для впливу на засуджену особу для ЇЇ виправлення.
Методами кримінального права є:
– визначення в кримінально-правових нормах суспільно-небезпечних діянь, що є злочинами;
– встановлення покарань за порушення заборон визначених в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України.
Кримінальне право України складається із Загальної та Особливої частин.
Норми Загальної частини об’єднані в 15 розділах Кримінального кодексу, вони закріплюють основні принципи кримінального права та положення, що мають відношення до будь-якого злочину визначеного в особливій частині Кримінального кодексу:
– поняття злочину, його видів та стадій;
– поняття суб’єкта злочину;
– вину та її форми;
– співучасть у злочині;
– повторність, сукупність та рецидив злочинів;
– обставини, що виключають злочинність діяння;
– звільнення від кримінальної відповідальності;
– покарання та його види;
– призначення покарання;
– звільнення від покарання та його відбування та інші.
Норми Особливої частини Кримінального кодексу конкретизують діяння, що є злочинами і розподіляють їх за родовим об’єктом на окремі розділи:
O злочини проти основ національної безпеки України;
O злочини проти життя та здоров’я особи;
O злочини проти волі, честі та гідності особи;
O злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
O злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
O злочини проти власності;
O злочини у сфері господарської діяльності та інші.
В нормах Особливої частини Кримінального кодексу визначені санкції, які передбачають міри кримінальної відповідальності, адекватні суспільній небезпеці вчиненого злочину.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)