Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 11.7. Відповідальність за адміністративні проступки

Адміністративно-правова відповідальність – це вид

Юридичної відповідальності встановлений державою в адміністративно-правових нормах, що може бути застосована компетентними органами держави у спеціальному процесуальному порядку до осіб, які вчинили адміністративні проступки, і яка полягає у позбавленні цих осіб певних належних їм благ особистого, матеріального чи організаційного характеру. Ця відповідальність має певні ознаки:

– має публічний державний обов’язковий характер;

– встановлена державою в санкціях норм Особливої частини КпАП та інших законів;

– застосовується до фізичних та юридичних осіб при наявності в їхніх діяннях складу адміністративного правопорушення;

– застосовується судами та широким колом уповноважених органів, їх посадових осіб, а також органами місцевого самоврядування (перелік цих органів визначений третім розділом КпАП);

– застосовується в адміністративно-процесуальному порядку визначеному статтями 245-297 КпАП;

– конкретизується у вигляді адміністративних стягнень, перелік яких закріплено в статті 24 КпАП;

– не тягне за собою судимості.

Ця відповідальність може мати місце при наявності:

O нормативної підстави, тобто наявності адміністративно-правової норми, яка в своїй санкції визначає певне стягнення за вчинений проступок;

O фактичної підстави, тобто наявності в діянні правопорушника складу адміністративного проступку;

O процесуальної підстави, тобто постанови по адміністративній справі (рішення – якщо справу розглядає виконавчий комітет селищної, сільської Ради народних депутатів). Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Адміністративна відповідальність – це своєрідний негативний правовий наслідок, пов’язаний з адміністративно-протиправним діянням особи, яка повинна відповідати перед державою за свій проступок і понести за це певне покарання у вигляді адміністративного стягнення. КпАП визначає сім видів таких стягнень.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі компетентними посадовими особами за малозначні проступки. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами України.

Штраф визначається у кратному співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення. Полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами у зв’язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб (дрібне хуліганство, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді та інші). Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до:

– вагітних жінок;

– жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років;

– осіб, які не посягла вісімнадцяти років;

– інвалідів першої і другої груп.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

За рішенням органів СБУ”, а також Внутрішніх Справ України до іноземців, які вчинили адміністративні правопорушення в Україні може бути застосовано видворення за межі України.

Контрольні питання до розділу

1. Яка структура адміністративно-правової норми? 2 Яким чином виникають адміністративні правовідносини?

3. Хто являється суб’єктом і об’єктом адміністративних правовідносин?

4. Яка функція управління?

5. В чому полягає діяльність державних органів управління?

6. Класифікуйте державні органи управління.

7. Що таке державна служба?

8. Які права мають державні службовці?

9. Яка відповідальність у державних службовців?

10. Перелічіть права і обов’язки громадян, як суб’єктів адміністративного права.

11. В чому різниця адміністративної правоздатності і дієздатності громадян?

12 Яка існує класифікація об’єднань громадян?

13. Що таке адміністративна відповідальність?

14. Які ознаки адміністративної відповідальності?

15. Який склад адміністративного проступку?

16. Які існують адміністративні покарання (стягнення)?

Нормативно-правові акти та учбово-методичні матеріали

1. Конституція України від 28 червня 19% р.

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р.

4. Законодавство України про адміністративну відповідальність. – К., 2000 р.

5. Адміністративне право України: Навч. Посіб. / За заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулевськрї. – К: Істина, 2007 р.

6. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В. П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 10.

7. Туржій Т. Інтер-об’єктна діалектика адміністративно-деліктного концепту вини// Право України. – 2006. – Na 1. – С. 24.

8. Заброда Д. Г. Загальна характеристика адміністративно карних корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією / / Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ.

9. Заброда Д. Г. Адміністративна відповідальність за ко-рупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією: Навчальний посібник. – Д., 2003р.

10. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі // Право України. – 2002. -№ 4. – С. 17.

11. Колпаков В. К, Кузшенко О. В. Адміністративне право України: Підручник. – К., 2003.

12. Колпаков В. К, Доненко В. В. Керування транспортними засобами у стані сп’яніння: адміністративно-деліктні проблеми: Монографія. – Дніпропетровськ, 2003.

13. Колпаков В. К. Онтолого-гносеологічний вимір ознак адміністративного делікту / / Право України. – 2004. – № 10. – С. 30-34.

14. Колпаков В. К. Шкідливість і суспільна небезпека адміністративного делікту: розмежування за філософським виміром/ / Юридична Україна. – 2004. – № 10. – С. 19-28.

15. Колпаков В. К. Онтолого-гносеологічна сутність правових артефактів (феноменів) / / Юридична Україна. – 2004. -№12.-С. 4-11.

16. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К., 2004 р.

17. Колпаков В. К. Стан дослідження проступку в українському адміністративному праві // Право України. – 2005. -№6.

18. Колпаков В. К. Адміністративне право і правова держава // Формування громадянського сусгшіьства та правової держави. – К., 2006 р.

19. Кузнецова З. В. Реклама і рекламна діяльність як об’єкт управління / / Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ. – 2003. – № 2 – С. 169,170.

20. Лук’янецъ Д. М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: Монографія. – Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2006

21. Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. – 2006. – № 2.

22. Остапенко 0.1. Адміністративна деліктологія: Монографія. – Львів, 1995. – С. 247,253.

23. Приймаченко Д. В. Митна політика держави та її реалізація митними органами: Монографія. – Д., 2006.

24. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес: Навч. Посіб.. – Чернівці, 2003 р.

25. Федоров 1.0. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України: Монографія. – Запоріжжя: TOB “ВПО” Запоріжжя”, 2006 р.

26. Хіміч В. Адміністративна діяльність – головний напрям з охорони довкілля міліцією// Право України. – 2006. – № 11. – С. 113.

27. Сушко Л. Зміст контрольної діяльності органів державної влади/ / Право України. – 2006. – № 11. – С. 118.

28. Соколенко О. Л. Законність в діяльності митних органів України: теоретичні та практичні проблеми: Монографія. – К.: ІДП АН, 2006 р.

29. Ткаченко В. І. Адміністративно-процедурні провадження у дозвільній системі в Україні: шляхи вирішення проблемних питань: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006 р.

30. Ярмакі Х. П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2006 р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 11.7. Відповідальність за адміністративні проступки