Правознавство – Кунченко-Харченко В. І. – 11.4. Державна професійна служба
Державна професійна служба провадиться громадянами України, зайнятими у сфері управління. Вони займаються прийняттям управлінських рішень та їх реалізацією в порядку реалізації своїх службових повноважень.
Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. і
Державна служба грунтується на принципах:
O служіння народу України;
O демократизму і законності;
O гуманізму і соціальної справедливості;
O пріоритету прав людини і громадянина;
O про4хесіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
O персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;
O дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
O дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян.
Право на державну службу мають:
1) громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання;
2) які одержали відповідну освіту і професійну підготовку;
3) пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.
Державний службовець повинен:
– сумлінно виконувати свої службові обов’язки;
– шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників,
– дотримуватися високої культури спілкування;
– не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Управління державною службою здійснює Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, воно прогнозує і планує потребу державних органів та їх апарату в кадрах; забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби; розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах та їх апараті; розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби та інше.
Правовий статус державних службовців України вищого рівня, тобто Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, галів постійних комітетів Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією та спеціальними законами України. Основними обов’язками державних службовців є:
O додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
O забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
O недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
O безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
O збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не піддягає розголошенню;
O постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
O сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість у роботі.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень, у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні – повідомити вишу за посадою особу.
Державні службовці мають право:
– користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;
– брати участь у розгляді питань і прийнятті, в межах своїх повноважень, рішень;
– одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;
– на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
– вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;
– на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;
– безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;
– на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;
– вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;
– на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
– на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;
– захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
Конкретні обов’язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характери-тик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.
Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:
O визнані у встановленому порядку недієздатними;
O мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
O у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
O в інших випадках, встановлених законами України. Громадяни України приймаються на державну службу
На конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Якщо особа зараховується на державну службу вперше, вона приймає Присягу державного службовця наступного змісту “Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки”.
Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
Державний службовець має право на захист безпеки та гідності, захист життя, здоров’я, житла, майна, захист близьких родичів, у зв’язку з їхньою службовою діяльністю.
Виконуючи свої службові обов’язки державний службовець підлягає таким видам відповідальності:
– дисциплінарна;
– кримінальна;
– адміністративна;
– відповідальність за матеріальну шкоду.
Граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з Начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п’ять років.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)