Правознавство – Копиленко О. П. – 13. Мета і види адміністративних стягнень

Офіційне визначення адміністративного правопорушення, яке становить фактичну підставу адміністративної відповідальності, дається в ст. 9 КпАП. Відповідно до цієї статті адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознаками адміністративного правопорушення, що випливає з наведеного визначення, є суспільна шкідливість, протиправність, винність і адміністративна караність.

Суспільна шкідливість адміністративного правопорушення означає, що ним заподіюється шкода певним суспільним відносинам, які охороняються правовими нормами: державному і громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління. Ця шкода може бути як матеріальною, так й іншою (моральною, організаційною тощо).

Протиправність проступку – це порушення загальнообов’язкових правил, встановлених державою. Адміністративне правопорушення може виражатися як у протиправній дії, так і в протиправній бездіяльності. У першому випадку вчиняється дія, заборонена законом (наприклад, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях), у другому – правопорушник не діє, хоча закон вимагає активних дій (наприклад, ухилення свідка від явки в суд).

Під винністю адміністративного правопорушення розуміється психічне ставлення особи до вчиненої дії (бездіяльності). Вина може бути умисною або необережною.

Адміністративна караність проступку виражається в тому, що за його вчинення законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна караність означає можливість застосування до порушника адміністративного стягнення, хоча реально воно може й не накладатися (наприклад, у випадку звільнення від адміністративної відповідальності).

12. Види адміністративних правопорушень

В КпАП адміністративні правопорушення згруповано в розділи залежно від сфери, в якій вони вчиняються, або виду відносин, на які вони посягають. Розділами 5-15 передбачено такі види правопорушень:

– адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення;

– адміністративні правопорушення, що посягають на власність;

– адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури;

– адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів;

– адміністративні правопорушення у сільському господарстві;

– порушення ветеринарно-санітарних правил;

– адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку;

– адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою;

– адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності;

– адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації;

– адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку;

– адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління.

Митним кодексом і Законом “Про боротьбу з корупцією” передбачено відповідальність за окремі види адміністративних правопорушень, не включені до КпАП, – за порушення митних правил і корупційні діяння відповідно.

13. Мета і види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності, правовим наслідком адміністративного правопорушення. Воно застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами (ст. 23 КпАП).

В ст. 24 КпАП названо сім видів адміністративних стягнень: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскацію предмета, позбавлення спеціального права, виправні роботи і адміністративний арешт.

Попередження визнається адміністративним стягненням у тому випадку, якщо воно виноситься в письмовій формі або фіксується іншим установленим способом. Це стягнення має характер морального осуду правопорушника, офіційного застереження його від вчинення нових порушень.

Штраф – це майнове стягнення, що полягає у вилученні у порушника певних грошових сум у доход держави. В наш час розміри штрафу залежать від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і у випадку зміни останнього змінюються слідом за ним.

Оплатив вилучення предмета, що став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і наступній реалізації з передачею виручених сум колишньому власникові за винятком витрат на реалізацію вилученого предмета.

Конфіскація предмета, що став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, – це примусова безоплатна передача цього предмета у власність держави за рішенням суду. Адміністративне законодавство допускає конфіскацію конкретного майна – предмета, що став знаряддям або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення. Конфісковано може бути, як правило, лише предмет, що перебуває в приватній власності порушника.

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортним засобом, права полювання), застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом на строк до трьох років.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем роботи правопорушника. Суть їх полягає в тому, що із заробітку особи утримується до 20 % у доход держави. Застосувати це стягнення може тільки суд (суддя).

Адміністративний арешт – найсуворіше адміністративне стягнення, яке виражається в короткостроковому (до 15 діб) позбавленні порушника волі і призначається тільки судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, до неповнолітніх, інвалідів І і II груп.

Крім розглянутих стягнень, КпАП передбачає можливість застосування до іноземців і осіб без громадянства адміністративного видворення за межі України.

Теми рефератів:

1. Предмет регулювання адміністративного права.

2. Поняття суб’єктів адміністративного права.

3. Громадяни як суб’єкти адміністративного права.

4. Адміністративно-деліктне право як підгалузь адміністративного права.

5. Припинення адміністративного правопорушенню

6. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.

7. Адміністративна реформа: деякі аспекти сучасності та майбутнього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Правознавство – Копиленко О. П. – 13. Мета і види адміністративних стягнень