Правове письмо – Стефанчук Р. О. – 4.3.1. Односторонні правочини
Заповіт
До односторонніх правочинів законодавець відносить заповіт, який є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. Суб’єктом складення заповіту є фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не дозволяється.
Загальні вимоги до форми заповіту
1. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Якщо особа не може особисто підписати заповіт у зв’язку з хворобою або фізичною вадою, за її дорученням текст правочину за ЇЇ присутності підписує інша особа.
3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами. Так, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Посвідчується заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Загальна рекомендація особам, які звернулися за посвідченням заповіту, – чітко сформулювати своє волевиявлення. Якщо заповідається усе майно особи, то про це має бути зауважено. Коли ж мова йде про множинність спадкоємців, то слід чітко конкретизувати, кому і які об’єкти заповідаються. До того ж майно, що заповідається, має бути індивідуалізоване, зокрема, слід зазначити, яка його частка кому належатиме, на підставі якого правовстановлюючого документа майно належить спадкодавцеві. Довіреність
Довіреністю Є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третій и особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій, відповідно до закону, має вчинятися правочин.
В ході оформлення довіреності необхідно визначитися із формою правочину, який буде вчинятися представником на її підставі. Якщо правочин вчинятиметься у простій письмовій формі, то і довіреність складається у простій формі. В разі нотаріального правочину, або коли довіреність видається у порядку передоручення, вона підлягає нотаріальному посвідченню.
Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, Може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з ‘єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім “ї Військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу.
Довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), Може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі.
Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) Може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Довіреність юридичної особи
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Строк довіреності
Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною. Загальні рекомендації щодо складення та оформлення довіреності
1. Надати їй форми, якої вимагає закон.
2. Посвідчити в тому органі, який, згідно із законом, вправі ЇЇ посвідчувати.
3. Вказати назву документа “Довіреність”.
4. Обов’язково зазначити дату та місце складання довіреності.
5. Бажано обмежити термін дії довіреності строком, на який вона видається.
6. Чітко індивідуалізувати довірителя та представника: прізвище, ім’я, по батькові (найменування, код та банківські реквізити юридичної особи), місце проживання (знаходження), паспортні дані.
7. Чітко сформулювати перелік повноважень представника. Можливо навіть обмежити його за окремими повноваженнями. Якщо довіреність є разовою, то про це обов’язково слід зазначити у її тексті.
8. Підписати та у разі необхідності посвідчити у визначеному законом порядку.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)