Правове письмо – Стефанчук Р. О. – 4.1.1. Стадія “винайдення проблеми у правовому регулюванні”
Проектування окремих юридичних документів є безпосередньою роботою юриста в частині правового письма. Адже тут, знаючи загальні положення щодо правового письма, юрист повинен сумістити їх із вимогами, яких потребують відповідні юридичні документи в інших нормативно-правових актах, та створити і оформити відповідний юридичний документ.
Найважчим та, відповідно, найбільш регламентованим видом проектування є нормопроектування, який належить до “вищого пілотажу” юристів і включає до себе створення та оформлення проектів нормативно-правових актів.
4.1. Проектування нормативно-правових актів та його стадії
Проектування нормативно-правових актів, як і будь-яких інших юридичних документів, – це робота творча, але це не означає, що вона має бути безсистемною, спонтанною та непослідовною. Творчий підхід Якраз І полягає у чіткій послідовності етапів, які має “пройти” нормотворець на шляху до появи нового правила поведінки.
Якщо планомірність роботи над проектом (від виникнення ідеї до подачі його суб’єктам законотворення) буде витримана, то можна припускати достатню якість отриманого нормативно-правового акту.
Стадії проектування нормативно-правового акту
1) Вибір правової сфери, яку потрібно унормувати або змінити правове регулювання.
2) Ознайомлення із чинними нормативно-правовими актами, що регулюють визначену сферу суспільних відносин.
3) Визначення та обгрунтування необхідності і можливості унормувати визначену сферу суспільних відносин (можливість регулювання).
4) Вибір форми правового регулювання. Визначення адекватності врегулювання певної сфери суспільних відносин обраним чином (у формі змін до закону, постанови уряду, наказу міністерства тощо).
5) Розробка нормативно-правового акту:
– розробка концепції нормативно-правового акту. Вибір принципового засобу врегулювання винайденої проблеми;
– розробка тексту проекту нормативно-правового акту.
– визначення структури нормативно-правового акту (користуючись загальними правилами законодавчої техніки);
– підбір та узгодження юридичної термінології;
– написання тексту проекту нормативно-правового акту;
– підготовка змін до інших нормативно-правових актів, змінити які потрібно у зв’язку із введенням в дію нового акту;
– підготовка переліку нормативно-правових актів про визнання їх такими, що втратили чинність;
– визначення правових та соціальних наслідків вступу в дію нормативно-правового акту.
6) Розробка супровідних документів: т розробка пояснювальної записки;
– складення порівняльної таблиці;
– складення супровідного листа;
– зазначення авторського колективу.
– Отже, керуючись цією схемою, розпочнемо проектування нормативно-правового акту.
4.1.1. Стадія “винайдення проблеми у правовому регулюванні”
Вибір правової сфери, яку потрібно унормувати або в якій потрібно змінити правове регулювання.
Джерелом ідей для розробки нормативного-правового акту є, зазвичай, юридична практика та виробнича необхідність.
4.1.2. Стадія “окреслення правової сфери, в якій існує проблема”
Ця стадія передбачає ознайомлення із чинними нормативно-правовими актами, що регулюють сферу суспільних відносин, яка потребує змін.
Визначення сукупності таких актів, за загальним правилом, відбувається від вищого за ієрархією нормативно-правового акту до нижчого. Тобто спочатку потрібно визначити норми Конституції України, які врегульовують цю сферу; потім – норми міжнародних актів, які стосуються цих відносин; далі іде пошук законодавчого врегулювання (нарівні законів) і підзаконних нормативно-правових актів. Особливо слід враховувати положення, що містяться в податкових, бюджетних законах, законах, що регулюють підприємницьку діяльність, тощо.
Під час розробки нормативно-правових актів слід також враховувати положення Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС), зважаючи на її значення для реалізації проголошеного Україною курсу на європейську інтеграцію. У разі, коли будь-які з положень проекту нормативно-правового акту суперечать вимогам УПС, їх необхідно узгодити з Угодою.
Важливо працювати з нормативно-правовими актами, які знаходяться у так званому “контрольному стані”, тобто з усіма змінами і доповненнями до них. Такі нормативно-правові акти можна віднайти за допомогою будь-якої електронної бази нормативно-правових актів (наприклад, “Liga”, “Законодавство України”, “НАУ: Нормативні акти України” або база законодавства на сайті Верховної Ради України –Portal. rada. gov. ua). Зазвичай, будь-який документ в подібних базах супроводжується посиланнями на нормативно-правові акти, пов’язані з цим документом.
Надалі цей перелік нормативно-правових актів знадобиться під час написання пояснювальної записки (обгрунтування) до проекту. Окрім цього, перелік нормативно-правових актів необхідний для внесення до них змін, з метою узгодження положень нового нормативно-правового акта із вже чинним законодавством.
Одночасно з визначенням сукупності нормативно-правових актів, пов ‘язаних з обраною проблематикою, потрібно перевірити відповідність ідеї майбутнього нормативно-правового акту таким основним критеріям:
– відповідність Конституції України, законам України, актам Президента України і актам вищої юридичної сили стосовно до нормативного акта;
* відповідність міжнародним договорам України;
– відповідність вимогам уніфікації законодавства, що здійснюється в рамках інтеграційних процесів держави Україна.