Правове письмо – Стефанчук Р. О. – 3.3.6. Дієприкметник
Відомо, що для перекладу російських дієприкметників на – ущ, – ующ, – вш тощо в українській мові часто бракує аналогічних широковживаних форм, оскільки дієприкметники із суфіксами – уч,- юч, – ач, – яч сьогодні не відповідають нормам української мови (бажаючий, діючий, домінуючий, обстежуючий тощо), а ді-шрикметникові суфікси – ш, – вш вважаються такими, що вийшли з ужитку (бувший, згорівший). Двомовні словники пропонують у таких випадках використовувати сполучення відповідних дієслів із сполучниками який, що, котрий. Однак послідовне механічне запровадження такого синтаксичного звороту призводить до примітивізації мови, особливо якщо його вжито без додатків і до того ж холи він стоїть наприкінці речення: Залишився слід від коліс машини, що від “їхала; утік підозрюваний, який перебував під вартою. Щоб уникнути таких стилістичних огріхів, слід:
А) замінити цей зворот чи російський відповідник дієприкметником з унормованим суфіксом (-н, – єн, – т, – л тощо) або прикметником: замість Територія, що прилягає до будинку – прилегла територія, діюче законодавство – чинне законодавство, загрожуюче становище – загрозливе становище, заспокоюючий засіб – заспокійливий засіб, стримуючий фактор – стримувальний фактор, регулююча функція – регулювальна функція, домінуюча риса – домінівна риса; документ, підлягаючий ратифікації’- документ, належний до ратифікації;
Б) замінити віддієслівним іменником: замість Виконуючий обов ‘язки – виконувач обов ‘язків; завідуючий відділом – завідувач відділу; керуючий трестом – керівник тресту;
В) замінити дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом: замість бажаючі взяти участь у проведенні мітингу, повинні – бажаючи взяти участь у проведенні мітингу, повинні; робітник, виконуючий план – робітник, виконуючи план;
Г) замінити дієсловом: замість Підозрюваний, перебуваючий у нетверезому стані – підозрюваний, який перебував у нетверезому стані (або, за попереднім правилом – Підозрюваний, перебуваючи у нетверезому стані);
Г) перебудувати речення, уникаючи ненормованих зворотів: Вирок, вступивший в законну силу, оскарженню не підлягає – вирок, який набрав (увійшов у, набув) законної сили, оскарженню не підлягає/після набуття законної сили вирок оскарженню не підлягає;
Д) додати/зняти відповідне за змістом слово: Поранений кричав услід машині, що віддалялася – можна зняти віддалялася, бо є Услід.
Широко вживається в українській мові формальна група дієприкметників, співвідносних з пасивними, яку становлять незмінні безособові форми на – но, (-єно), – то: організовано зустріч, знайдено докази, проїзд заборонено, кинено (кинуто) на землю, пролито воду. Такі форми рекомендовано вживати тоді, коли відбувається вказівка на дію остаточну, безапеляційну, яка не потребує жодних змін, доповнень чи уточнень, а також коли виконавець дії не названий у реченні або невідомий. Тому висловлення на кшталт: Верховною Радою прийнято постанову… або ж Судом порушено кримінальну справу… є недоречні. Такі безособові конструкції потрібно замінювати реченнями, у яких виконавець дії виступає в ролі підмета: Верховна Рада прийняла постанову…, Суд порушив кримінальну справу…
3.3.7. Дієприслівник
Дієприслівник – це невідмінювана дієслівна форма, яка, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово (присудок) і стосується того ж суб’єкта (підмета), що й основне слово.
Щоб перевірити правильність написання дієприслівників, дієслова, від якого вони походять, слід поставити в 3-ій особі множини; бачачи (бо бачать), сидячи (бо сидять), доводячи (бо доводять).
Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник разом із залежними словами. Вказуючи на додаткову дію до основної (присудок), зворот повинен стосуватися тієї ж особи, що й основна дія: (Ти) Не спитавши броду, (ти) Не лізь у воду.
1. Відповідно до норм сучасної української мови, в реченні з дієприслівниковим зворотом дія, названа присудком, і дія, названа зворотом, повинна виконуватися одним суб’єктом: Визначивши міру покарання, залишається нез ‘ясованим питання відшкодування збитків. У наведеному прикладі суб’єкт-підмет – питання. Отже, Питання залишається нез’ясованим і питання визначає міру покарання. Речення побудоване неправильно. Відсутній суб’єкт – виконавець дії. Правильна конструкція: Визначивши міру покарання, суд не з ‘ясував питання відшкодування збитків.
2. Не можна приєднувати дієприслівниковий зворот до безособової конструкції: Переглядаючи матеріали кримінальної справи, було виявлено ряд додаткових обставин. Синтаксична конструкція неправильна, відсутній суб’єкт – виконавець дії. Отже, слід ввести особу
(підмет). Правильно побудоване речення: Переглядаючи матеріали кримінальної справи, слідчий виявив низку додаткових обставин.