Право – Оуенз К. – Розділ 12. ХИБНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ ТА ПОМИЛКИ В ДОКУМЕНТАХ

У договірному праві раз у раз виникає проблема, пов’язана із ситуаціями, в яких шахрай обманом спонукає до укладання контракту, за яким отримує власність, а потім продає її безвинній третій стороні.

Якщо шахрай обманом домігся контракту, діє правило, що контракт між ним і початковим продавцем може бути заперечений на підставі обману шахрая. Термін “може бути заперечений” означає, що контракт є дійсним, поки безвинна сторона не розірве його. Початковий власник товарів потім порушує справу, вимагаючи відшкодування збитків за умисне введення в оману (тобто делікт обману) і, за умови, що не було зроблено кроків для розірвання контракту, він матиме право подати позов з вимогою розірвання контракту проти сторони, яка вдалася до шахрайства.

Щойно безвинний продавець виявляє шахрайство, він, як правило, здійснює кроки, щоб уникнути виконання контракту. Він може це зробити, поінформувавши шахрая про свої наміри. Однак, якщо (а таке часто трапляється) шахрай переховується, то вистачить будь-яких здійснимих кроків до розірвання контракту, найчастіше це виражається в інформуванні поліції про шахрайство і зверненні до неї з проханням повернути власність, передану на підставі контракту (див. справу “Каренд Юніверсал Файненс” проти Калдвелла (1963 p.), коротко викладену в розд. 10 “Введення в оману”). Безвинний продавець матиме тоді право на відновлення власності на товари.

12.1. Коли третя сторона набула прав

Однак, як ми бачили, коли розглядали питання про введення в оману, однією з можливих причин відмови суду в розірванні контракту є набуття третьою стороною прав на предмет контракту.

Приклад

1. Еліс оголошує, що продає своє “вольво”. Джоне пропонує придбати його за 5 тис. фунтів стерлінгів. Еліс погоджується і приймає від Джонса чек на 5 тис. фунтів стерлінгів.

2. Джоне продає машину Рексу, дилеру з продажу уживаних автомобілів, за 3 тис. фунтів стерлінгів.

3. Банк не приймає чек Джонса. Кому належить “вольво”?

Звичайне правило, що діє коли хтось продає товари, на які він не має належного права, – це правило “nemo dat quod поп habet”, що означає: “ніхто не може дати те, чого він не має”. Той, хто передає власність, не може передати більш прав на неї, ніж має сам. Злодій, який не має права, не може передати право, а вкрадені товари завжди (за винятком дуже рідкісних випадків, коли власник не може підтвердити своє право на них) мають повертатися до попереднього власника, навіть якщо на час їх розшукання ними володіє особа, яка добросовісно придбала товари, не підозрюючи, що продавець – злодій.

Є ціла низка винятків з правила nemo dat, і один з них – отримання особою права на власність, яке може бути заперечене. Як ви пригадуєте, термін “може бути заперечений у суді” означає, що контракт є дійсним, поки безвинна сторона не розірве його. Через це, наприклад, коли предметом контракту, що може бути заперечений, є товари, то, якщо шахрай продає їх безвинній третій стороні, поки контракт ще не втратив сили, третя сторона одержує беззаперечний правовий титул на них. (Якщо контракт пов’язаний з продажем товарів, беззаперечний титул надає стаття 23 Закону про продаж товарів; однак в інших випадках він переходить за загальним правом.) У такому випадку єдина можливість для безвинної сторони – подати позов проти шахрая про відшкодування збитків, хоч, якщо брати до уваги, що поліція заарештовує лише невелику частину таких правопорушників, а також що й ті, кого поліція арештує, як правило, не мають достатньо грошей, щоб виконати вирок проти них, такий позов переважно буває марним. Отже, безвинний продавець – це особа, яка постраждає від обману шахрая.

Так, у нашому прикладі, за умови, що Рекс придбає машину добросовісно, не знаючи про шахрайство Джонса, Рекс матиме беззастережний титул на машину. У результаті Еліс втратить 5 тис. фунтів стерлінгів. Примітка: якби Рекс придбав машину після відповідних кроків Еліс до розірвання контракту, Рекс не одержав би беззастережного титулу, бо контракт було б практично розірвано Еліс, у результаті чого подальше набуття будь-яких прав Рексом стало б неможливим (хіба що на підставі статті 25 Закону про продаж товарів 1979 р. – див. розд. 20).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Право – Оуенз К. – Розділ 12. ХИБНЕ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ ТА ПОМИЛКИ В ДОКУМЕНТАХ