Право – Оуенз К. – 9.5.3. Продаж і оренда землі
Загалом, якщо в контракті є прямо визначена умова, що передбачає виникнення певної події, то, коли така подія трапляється, про фрустрацію йтися не може. Однак може статися, що ця подія має екстремальнішу форму, ніж передбачалося в контракті. У такому разі контракт може бути визнано таким, що зазнав фрустрації, попри те, що, згідно з явною умовою контракту, це неможливо.
У справі “Пасифік Фосфейт Ко” проти “Емпейр Транспорт” (1920 р.) у 1913 р. був укладений контракт, згідно з яким власники судна взяли на себе зобов’язання надавати фрахтувальникам певні судна щороку в період з 1914 по 1918 pp. У контракті була умова, що в разі розв’язання війни контракт може бути відкладений за бажанням будь-якої сторони і продовжений по її закінченні. Однак після початку Першої світової війни було ухвалено рішення, що контракт зазнав фрустрації, а не просто був відстрочений, оскільки умова про відкладення виконання контракту у зв’язку з війною не передбачала такої широкомасштабної війни з численними дислокаційними ефектами.
9.5.3. Продаж і оренда землі
Є істотні підстави вважати, що існує норма права, згідно з якою угоди оренди та продажу землі не можуть зазнавати фрустрації. Причина цього полягає в тому, що обидва ці типи угод ширші за просто договірні домовленості: вони дають орендарю (чи покупцю) право на нерухомість. Таким чином, орендована власність знаходиться і надалі на тому ж місці, хоч орендар, скажімо, й не може там мешкати. Аналогічно, якщо укладено контракт про продаж будинку, але перед її реалізацією будинок руйнується, контракт не буде визнаний таким, що зазнав фрустрації. Це правило викликає переважно незручності, а не труднощі, оскільки визнається, що відразу після обміну контрактами ризик такого руйнування переходить на майбутнього покупця, тож він, як правило, страхується від ризиків пожежі тощо.
Показовим прикладом є справа “Нозерне Естейтс” проти Шле-зінгера (1916 р.). У цій справі особа, яка опинилася у становищі людини, що живе в країні, яка воює проти її батьківщини, орендувала квартиру. Вона не змогла в ній жити через те, що законодавство воєнного часу забороняло їй це. Рішення: угода оренди не зазнала фрустрації на тій лише підставі, що орендар не міг особисто мешкати у квартирі.
Високоосвічений редактор посібника Чешира та Файфута “Контрактне право” твердить, що хоч і важко показати, що продаж чи оренда зазнали фрустрації, немає такої норми права, яка б це передбачала. Це питання обговорювалося Палатою лордів у зв’язку зі справою “Кріклвуд Проперті енд Інвестмент Траст” проти “Лейтоне Інвестмент Траст” (1945 р.). У цій справі в травні 1936 р. була укладена угода про оренду ділянки для забудови на 99 років. Згідно з цієї угодою, Л. надав К. в оренду землю, а К. пообіцяв побудувати на ній крамниці. Він не встиг ще розпочати будівництво, коли вибухнула Друга світова війна, і були накладені обмеження на поставки будівельних матеріалів, тож він не міг спорудити крамниці, як обіцяв. Л. подав позов, вимагаючи виплати орендної плати, як передбачалося орендною угодою, а К. заявив, що угода оренди зазнала фрустрації. Ухвала Палати лордів: угода оренди не зазнала фрустрації, оскільки період перерви (тобто з 1939 по 1945 pp.) не був достатньо тривалим порівняно із загальною тривалістю оренди, щоб угода зазнала фрустрації. Однак у зв’язку з питанням про те, чи угода оренди взагалі може зазнати фрустрації, у порядку dictum були висловлені суперечливі погляди. Двоє суддів вважали, що угода оренди може зазнати фрустрації, якщо, наприклад, якийсь природний катаклізм поглине власність, або вона буде похована в морських глибинах, або, якщо йдеться про оренду під забудову, і згодом буде ухвалено законодавчий акт, котрий визначить, що ця територія має назавжди залишатися незабудованою. Однак ще двоє суддів заперечили, що угода оренди може зазнати фрустрації, а один утримався від висловлення свого погляду на це питання.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)