Право – Оуенз К. – 9.4.1. Обставини, в яких контракт може зазнати фрустрації

Найчастіша ситуація, в якій контракт зазнає фрустрації, – неможливість виконання операції або в тому розумінні, що це неможливо фізично чи юридично, або зобов’язання внаслідок наступних подій зазнало радикальних змін. На практиці подібна неможливість виникає в одній з таких трьох ситуацій:

1) наступна незаконність;

2) фізична неспроможність;

3) контракт у тому вигляді, як його виконано, радикально відрізняється від того, що спершу передбачалося сторонами.

Наступна протиправність

Термін “наступний” означає “той, що відбувається після”, тож ідеться про контракт, який стає незаконним після його укладення. На практиці є дві обставини, за яких контракт буде припинений як такий, що зазнав фрустрації на підставі, винесеній у заголовок. Ось вони.

1. Якщо було ухвалено законодавчий акт, який робить контракт або подальше його виконання незаконним.

У справі “Шиптон Андерсон енд Ко” і “Харісон Броз Лрбітрейшн” (1915 р.) був укладений контракт продажу певної кількості пшениці, яка зберігалася на складі в Ліверпулі. Перш ніж право власності на пшеницю перейшло до покупця, уряд реквізував пшеницю на підставі законодавства про надзвичайну ситуацію у зв’язку з війною. Рішення: продавець був звільнений від обов’язку виконувати контракт через те, що його виконання стало неможливим внаслідок реквізиції товарів урядом.

У справі Маршалл проти Гланвіля (1917 р.) Маршалл був призначений торговельним агентом відповідача в регіоні Центральні графства, Північна Англія та Шотландія. Умовами було передбачено, що він має право на комісійні від усіх трансакцій у цьому регіоні незалежно від його особистої участі в продажу. 12 липня 1916 р. він вступив до Королівського повітряного корпусу. Через три дні після свого вступу до армії він був би призваний в армію за Законом про військову службу. М. подав позов, вимагаючи виплати йому комісійних і після вступу до армії. Рішення: контракт було припинено, оскільки подальше його виконання стало незаконним, а отже, Маршал не мав права на комісійні з продажу після вступу до армії.

2. Якщо контракт має виконуватися в країні, яка в результаті розв’язання війни стала ворожою територією.

У справі “Фіброза Сполка Акцийна” проти “Фейрберн Лаусон Комбе Барбо Лтд” (1943 р.) (її часто називають “Справа Фіброза”(Тпе Fibrosa case)) англійська компанія домовилася про виробництво певного устаткування для польської компанії, яке треба було доставити до Гдині. Після укладення контракту, але до визначеного терміну доставки, між Британією і Німеччиною розпочалася війна, і німецькі війська окупували Гдиню. Через це контракт зазнав фрустрації.

Наступна фізична неможливість

Якщо стає фізично неможливим виконати контракт через наступні події, він зазнає фрустрації. Фізична неможливість може виникнути в одному з таких випадків.

1. Якщо предмет контракту був зруйнований.

Якщо предмет контракту зруйнований після укладення контракту останній зазнає фрустрації. У справі Тейлор проти Калдвелла (1863 р.) сторони уклали контракт, за яким відповідачі дали згоду на користування позивачів Суррейськими садами та концертним залом протягом чотирьох днів: 17 червня, 15 липня, б серпня та 19 серпня. У ці дні мали відбуватися чотири гранд-концерти і цілодобові урочистості. Позивачі погодилися заплатити по 100 фунтів стерлінгів на день за оренду садів та залу. Після укладення угоди але до настання першого з днів оренди, зал був зруйнований пожежею без вини жодної зі сторін. Стало неможливо дати концерти, як передбачалося. Рішення: оскільки жодна зі сторін не винна в зруйнуванні залу, дія контракту припиняється, і сторони не несуть відповідальності одна перед одною.

2. Якщо одна зі сторін або щось істотне для виконання контракту стають недоступними, ненаявними.

Дія контракту може бути припинена на підставі фрустрації, якщо хтось або щось, істотне для її виконання, стає недоступним, і контракт у тому вигляді, в якому він може бути виконаний, істотно відрізнятиметься від того, що передбачалося спочатку.

Для визнання контракту таким, що зазнав фрустрації через недоступність, є істотним, щоб він передбачав задіяння тієї чи іншої конкретної особи для його виконання. Недостатньо, щоб одна зі сторін просто мала намір використання ту чи іншу конкретну особу або предмет для виконання контракту.

Наприклад, компанія “Пейнтерс Лтд” є невеликою компанією, яка займається фарбувальними та оздоблювальними роботами. Альберт укладає контракт з компанією, за якою компанія має пофарбувати його будинок протягом липня. Компанія планує використати одного зі своїх працівників – Білла для виконання контракту. На жаль, Білл захворів, а всі інші нечисленні працівники компанії зайняті на інших роботах і замовлення Альберта не може бути виконане аж до грудня. Контракт не буде визнано таким, що зазнав фрустрації, якщо в ньому не застережено участь Білла; і навіть у цьому разі, оскільки є альтернатива (тобто використання іншого маляра), суд цілком може ухвалити рішення не визнати фрустрації контракту. Тож Альберт матиме право на відшкодування збитків.

Прецедентом, який ілюструє цей момент, є справа Тсакіроглоу проти Ноблі Торл (1962 р.). У цій справі було укладено контракт на продаж суданського арахісу, який мав бути доставлений на умовах “зі/” (що означає “вартість, страхування та фрахт”, тобто ціна продавця включає вартість товарів, наскрізного транспортування та страхування) до Гамбурга в листопаді – грудні 1956 р. Передбачалося, що товари транспортуватимуться через Суецький канал. 7 жовтня продавці замовили місце для вантажу на судні, яке мало зайти до порту Судан у жовтні – листопаді. 2 листопада Суецький канал був закритий для судноплавства. Продавець не зміг доставити товари. Покупець подав позов, вимагаючи відшкодування збитків у зв’язку з порушенням контракту. Продавець заявив, що контракт зазнав фрустрації у зв’язку із закриттям Суецького каналу. Рішення Палати лордів: оскільки в контракті не було передбачено жодного конкретного маршруту доставлення, продавці були зобов’язані обрати такий маршрут, який можна було б використати на практиці за обставин, що склалися. Далі, навіть якби контракт передбачав, що товари мають бути доставлені через Суецький канал, на думку Палати лордів, контракт однаково не зазнав би фрустрації, оскільки доставлення через мис Доброї Надії, хоч фрахт, а також, можливо, і страхування коштують значно дорожче, не було зобов’язанням, яке істотно відрізняється від доставлення через Суецький канал.

Контракти, які вимагають особистих послуг

Якщо є контракт, який вимагає особистих послуг, і особа, яка має їх надати, вмерла або стала недієздатною на період дії контракту, останній може бути визнаний таким, що зазнав фрустрації. У справі Робінсон проти Дейвісон (1871 р.) позивач уклав контракт з відповідачкою, що вона гратиме на піаніно 14 січня 1871 р. У цей день вона захворіла. Позивач подав позов, вимагаючи відшкодування збитків за порушення контракту. Рішення: контракт був не абсолютний, а залежав від того, чи почуватиметься відповідачка достатньо добре, щоб його виконати. Тож вона не винна в порушенні контракту.

Аналогічно, якщо планується, що даний контракт триватиме протягом конкретного терміну, будь-який період відсутності протягом цього терміну (крім тимчасової відсутності) призведе до фрустрації контракту за умови, що виконання його через перерву істотно відрізнятиметься від того, що передбачалося спочатку. Так, у справі Морган проти Мансера (1948 р.) Мансер – комік, котрий працював під іменем Чарлі Честер, у лютому 1938 р. уклав контракт з позивачем, за яким Морган мав виступати як його менеджер протягом 10 років, рахуючи від дня укладення контракту. Контракт передбачав, зокрема, що комік не-може погоджуватися ні на яку роботу без посередництва Моргана. Мансер був призваний на військову службу в червні 1940 р. і демобілізувався в лютому 1946 р. У жовтні 1945 р. він буцімто порушив свій контракт з Морганом, погодившись на роботу, запропоновану не Морганом, а з лютого 1946 р. взагалі не виконував умови контракту. Постало питання, чи Мансер порушив контракт, чи він зазнав фрустрації. Рішення: перерва в контракті була настільки серйозною, що він зазнав фрустрації.

Аналогічно в справі Утер проти “Престон Корпорейшн” (1942 p.) позивач – біженець з нацистської Німеччини – був найнятий корпорацією на штатну посаду шкільного лікаря. У жовтні 1940 р. він був інтернований як особа, що живе в країні, котра воює проти її батьківщини, і звільнений у травні 1941 р. Він подав позов, вимагаючи виплатити йому заробітну плату за період, протягом якого він був інтернований. Рішення: будь-яке переривання контракту, за винятком лише тимчасового переривання, веде до фрустрації контракту, і в цьому випадку переривання було достатнім для фрустрації контракту. (У справі Нордман проти “Райнер енд Стерджесс” (1916 р.) рішення було протилежним. У цій справі довгостроковий агентський контракт не був визнаний таким, що зазнав фрустрації, хоч агент був інтернований як людина, котра живе в країні, яка воює проти її батьківщини. Оскільки агент був ельзасцем з анти німецькими поглядами, суд вирішив, що інтернування не могло тривати довго, і справді, воно тривало лише протягом одного місяця.)

У справі Хеа проти “Мерфі Броз” (1974 р.) було визнано, що вирок ув’язнення на один рік призвів до фрустрації контракту найму. У справі “FC Шеферд” проти Джеррома (1985 р.) Дж. був учнем сантехніка. Ішов 21-й місяць його чотирирічного контракту, коли його відправили до колонії для неповнолітніх злочинців на строк від шести місяців до двох років за участь у бійці банд рокерів. Через шість місяців його було звільнено. Однак роботодавець відмовився прийняти Дж. назад на роботу. Дж. заявив, що мало місце несправедливе звільнення, передбачене положеннями Закону про захист зайнятості (консолідуючого) 1978 р. Рішення Апеляційного суду: контракт зазнав фрустрації. Дія контракту припинилася через фрустрацію, а не через звільнення роботодавцем.

Примітка: нині у більшості випадків контракти найму припиняються лише після попередження. У такому разі суд рідко робить висновок про фрустрацію контракту, особливо, якщо причина фрустрації полягає в отриманні працівником довготермінової інвалідності (або велика ймовірність, що він може її дістати), оскільки статутом передбачено право працівників на компенсацію при звільненні внаслідок скорочення штатів або коли звільнення є “несправедливим”. Якщо контракт працівника визнано таким, що зазнав фрустрації, тоді він вважається звільненим несправедливо, що дає підстави для виплати йому допомоги у зв’язку зі скороченням штатів (дія контракту припиняється в силу закону). Тож суди віддають перевагу прийняттю рішення, що працівник звільнений, і суд чи трибунал має вирішити, спираючись на суть справи, чи було це звільнення несправедливим (або чи було працівника звільнено за скороченням штатів, у кожному конкретному випадку).

Контракти, що вимагають наявності певного конкретного предмета для їх виконання

Правила стосовно ненаявності поширюються не лише на особу, необхідну для виконання контракту, а й на той чи інший конкретний предмет, необхідний для виконання контракту. Знову-таки, видається, що контракт не може бути визнано таким, що зазнав фрустрації, якщо його було виконання за допомогою альтернативного методу, і в результаті він не відрізняється істотно від того, що передбачалося спочатку.

У справі Джексон проти “Морської страхувальної спілки” (1874 р.) позивач був власником судна, зафрахтованого на перехід від Ліверпуля до Ньюпорта для перевезення вантажу, який треба було доставити до Сан-Франциско. Це необхідно було зробити якнайшвидше. Судно відправилося з Ліверпуля 2 січня, а 3 січня, на шляху до Ньюпорта, сіло на мілину в Карнарвонській бухті. Тільки 18 лютого його зняли з мілини, а повністю відремонтували лише наприкінці серпня. 15 лютого фрахтувальники відмовилися від чартеру І зафрахтували інше судно. Позивач, який застрахувався на випадок, якщо він не буде в змозі виконати чартерну угоду, звернувся до страхувальної компанії за виплатою своєї страховки. Страхувальна компанія заявила, що вона не зобов’язана цього робити, бо він може подати позов на фрахтувальників за розірвання угоди. Питання, яке мав вирішити суд, полягало в тому, чи міг позивач подати позов на фрахтувальників за розірвання угоди, чи його угода зазнала фрустрації. (В останньому випадку він мав право на виплату страхової суми.) Рішення: час, необхідний для зняття судна з мілини і його ремонту, припинив чартерну угоду в комерційному розумінні. На цій підставі угоду було визнано такою, що зазнала фрустрації.

Якщо контракт у тому вигляді, як його виконано, докорінно відрізняється від того, що передбачалося

Інколи виконання контракту внаслідок наступної події фундаментально відрізняється від того, що сторони передбачали при його укладенні. Саме так сталося, коли через хворобу короля Едуарда VII була відкладена його коронація. Багато людей заплатили за місця вздовж маршруту руху коронаційної процесії, щоб спостерігати за коронацією. Ці контракти, звичайно, можна було виконати, місця залишалися, а в тих випадках, де при оренді місць обумовлювалося харчування, там і справді можна було одержати ікру, шампанське тощо, як і було узгоджено в контракті. Не було лише коронації, яку можна було б спостерігати. Апеляційний суд ухвалив рішення, що контракти зазнали фрустрації – див. справу Крелл проти Генрі (1903 р.). У цій справі було визначено, що коронація та процесія були основою контракту. Лорд-суддя Воєн Вільямс протиставив цій справі іпотечний випадок укладення особою контракту про найняття кеба за підвищену ціну, щоб дістатися до Е псом а на День дербі, але з певної причини перегони перенесли. Суддя доводив, що в такому випадку контракт не зазнав би фрустрації, оскільки спостерігання за дербі не було основою контракту. Розвиваючи свою думку, він зазначив, що кожну справу потрібно розглядати з урахуванням її специфічних обставин і дати відповіді на три запитання:

“По-перше, що, з урахуванням усіх обставин, було основною контракту? По-друге, чи було щось, що завадило виконанню контракту? По-третє, чи подія, яка завадила виконанню контракту, мала такий характер, який дає змогу аргументовано твердити, що сторони передбачали це в момент укладення контракту?”

Зі справою Крелл проти Генрі контрастує справа Терн Бей Стімбоат Ко” проти Хаттіна (1903 p.), щодо якої в окремих коментаторів виникли труднощі, коли вони намагалися виявити її принципову відмінність від згаданої справи. Як ми наголошували вище, право не схильне без серйозних причин звільняти особу від її договірних зобов’язань. У справі “Герн Бей Стімбоат Ко” проти Хаттіна відповідач зафрахтував пароплав “Сінтія” на два дні – 28 та 29 червня 1902 p., щоб вивезти партію (тобто платних пасажирів) для спостереження за військово-морським парадом та одноденного круїзу для огляду флоту. Однак парад, який мав проводити Едуард VII, був скасований через його хворобу. Повідомлення про скасування було надруковане за чотири дні до наміченої дати параду. Власник пароплава відразу телеграфував фрахтувальнику: “Як бути із “Сінтією”? Вона готова відплисти завтра о шостій ранку”. Але він не одержав відповіді. Власники пароплава використали “Сінтію” для інших робіт, а потім подали позов, вимагаючи виплати їм суми фрахту за вирахуванням суми, заробленої пароплавом за інші роботи протягом двох днів, на які він був зафрахтований. Відповідачі твердили, що угода зазнала фрустрації. (Вони заявили також, що зустрічне задоволення позивачів цілковито не спрацювало, оскільки до набрання чинності Законом про юридичну реформу (контракти, що зазнали фрустрації) 1943 р. діяло правило, що якщо гроші підлягали внесенню перед часом, призначеним для виконання контракту, то вони однаково підлягали внесенню, попри його фрустрацію.) Рішення Апеляційного суду: контракт не зазнав фрустрації. Лорд-суддя Воєн Вільямс, повертаючись до теми, яку він розвивав у справі Крелл проти Генрі (див. вище), сказав:

“Я не бачу нічого, що відрізняло б цей випадок від випадку, якби, наприклад, особа найняла барку для поїздки з друзями до Бпсома, щоб подивитися перегони, але з тієї чи іншої причини, як-от епідемія інфекційної хвороби, перегони перенесли 6. У цьому разі не можна було б сказати, що ця особа вільна від її зобов’язань”.

Іншим випадком ухвалення рішення, що комерційної неможливості не було, е справа “Дейвіс Контракторс” проти ради округу Фе-ехем (1956 р.). У цій справі в липні 1946 р. підрядники уклали контракт про спорудження 78 будинків за 92 425 фунтів стерлінгів протягом 8 місяців. Тендерна заявка була подана в березні 1946 p., причому в супроводжувальному листі застерігалося, що вони виконають описані в заявці роботи за умови наявності необхідної робочої сили та будівельних матеріалів. Однак у письмовому контракті такої умови не передбачалося, і робота забрала 22 місяці, до того ж підрядникам довелося витратити додатково 17 651 фунт стерлінгів. Вони заявили, що мають право на відшкодування додаткових витрат або а) на тій підставі, що лист, який супроводжує тендерну заявку має бути внесений до контракту; або б) на тій підставі, що початковий контракт зазнав фрустрації через непередбачений дефіцит робочої сили та матеріалів, і має бути замінений новим контрактом, за яким, оскільки не було домовлено про ціну, вони мають право на quantum meruit. Рішення: а) лист, що супроводжував тендерну заявку, не був включений до контракту; б) контракт не зазнав фрустрації. Лорд Редкліфф сказав: “… Підставою для застосування принципу фрустрації є не труднощі чи незручності. Для його застосування необхідна також така зміна суті зобов’язання, внаслідок якої, будучи виконаним, зобов’язання буде зовсім іншим порівняно з тим, що передбачено в контракті”. Розвиваючи свою думку, лорд зазначив, що випадок, представлений апелянтами, на його погляд, далекий від фрустрації. На заваді застосування доктрини фрустрації стали два чинники: по-перше, затримка була спричинена відомими ризиками (а отже, були всі підстави для того, щоб передбачити їх у контракті), по-друге, рада повідомила підрядників про штрафи за затримку виконання контракту, і підрядникам слід було взяти до уваги ризики затримки при обчисленні ціни, за яку вони погодилися б виконати роботи.

Примітка: ставлення суду, хоч і видається суворим, є, очевидно, виправданим, оскільки в ході виконання контракту можуть виникнути різноманітні обставини, через які воно стає менш вигідним, ніж очікувала одна зі сторін. Наприклад, гіперінфляція. Обачний учасник тендера, як правило, передбачає в заявці умову про підвищення ціни, необачний – бере на себе ризик. Якщо цей ризик виявиться невиправданим, він не може уникнути наслідків невигідного для себе контракту.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)