Право – Оуенз К. – 3.2.4. Повідомлення про відкликання
Щоб відкликання набуло чинності, про нього необхідно повідомити офертоодержувача.
Байрн проти Ван Тінховена (1880 р.)
Події розгорталися таким чином; 1 жовтня ВТ., який перебував у Кардіффі, направив листа Б. до Нью-Йорка, пропонуючи продаж 1000 упаковок білої жерсті; 8 жовтня ВТ. отримав пропозицію і телеграфував про її прийняття; 20 жовтня Б. отримав від ВТ. лист про відкликання пропозиції. Постало питання про те, чи достатнім засобом повідомлення про відкликання пропозиції було надіслання листа поштою. Рішення: попри те, що прийняття угоди відбулося, щойно телеграма була вручена адресату на пошті, лист про відкликання пропозиції не набрав чинності, доки не надійшов до позивача 20 жовтня. Оскільки на той час позивач уже прийняв пропозицію відповідача, то тоді вже існував належним чином укладений контракт про продаж білої жерсті.
Труднощі можуть виникнути, коли, наприклад, оферент надсилає поштою повідомлення про відкликання пропозиції на адресу, на яку надсилалася пропозиція, і виявляється, що офертоодержувача за цією адресою вже немає і він прийняв пропозицію, не знаючи про лист-відкликання. Іншим прикладом може бути ситуація, коли лист-відкликання доставляється до приміщення офертоодержувача о 9 ранку, відкриває його секретар о 9:30, і він залишається непрочита-ним до 10:00. Чи є в такій ситуації контракт? Відповідь полягає в тому, що суд дуже жорстко підходить до питання про “повідомлення”. Він ухвалить, що “повідомлення” не мало місця доти, доки його не було справді доведено до офертоодержувача. Однак може статися і так, що суд стане на ту точку зору, що слід вважати, що повідомлення мало місце тоді, коли відкликання пропозиції мало потрапити до рук офертоодержувача.
На перший погляд, повідомлення про відкликання має зробити оферент офертоодержувачу. Однак було ухвалено рішення, що відкликання набирає чинності тоді, коли офертоодержувач дізнається (у будь-який спосіб) про те, що оферент більше не бажає, щоб пропозиція була відкритою.
Дікінсон проти Доддса (1876 р.)
У середу Доддс вручив Дікінсону письмову пропозицію про продаж певних будинків: “Ця пропозиція закриється в п’ятницю о 9 ранку (тобто до того часу залишатиметься відкритою)”. У четвер по обіду Дікінсон поінформував Б, що Доддс пропонував або погоджувався продати власність А. У четвер о 7:30 вечора Дікінсон залишив листа про прийняття пропозиції у будинку, де зупинився Доддс. У п’ятницю вранці Б (який працював від імені Дікінсона) вручив дублікат листа-прийняття пропозиції Доддсу й усно повідомив його про зміст листа. За день перед цим Доддс підписав контракт про продаж з А; суд видав наказ, що він має виконати контракт з Дікінсоном. Доддс подав апеляцію, щоб суд визначив, чи мало місце відкликання пропозиції, зробленої Доддсу. Апеляційний суд ухвалив рішення, що так, воно мало місце, причому суддя апеляційного суду Джеймс сказав:
“Позивач явно знав, що Доддс більше не має наміру продавати власність йому так само чітко і ясно, як було б, коли Доддс сказав йому таке: “Я відкликаю свою пропозицію”.
Зверніть увагу на назву справи, яка свідчить, що продаж власності третій стороні сам по собі дорівнює скасуванню пропозиції на підставі прикладу, наведеного суддею Меллішем. Однак на початку своєї промови він чітко дав зрозуміти, що якщо власність, запропонована А, потім продана Б, пропозиція, зроблена А, буде відкликаною тільки тоді, коли А отримає повідомлення про продаж.
Якщо пропозиція одностороннього контракту зроблена світові в цілому або певному класу людей (а не конкретній особі), то схоже, що пропозиція може бути відкликаною на практиці через той самий канал, за допомогою якого вона була оприлюднена.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)