Право – Оуенз К. – 26.8. Накази про управління майном з боку адміністратора
Накази про управління майном з боку адміністратора запровадив Закон про неплатоспроможність 1986 р. Вони являють собою альтернативу негайній ліквідації компанії, і є певні дані, що власники боргових зобов’язань не заперечують проти видання наказів про управління майном як альтернативи призначенню адміністративного управителя майна. Вадою такого ходу подій, з погляду власника боргових зобов’язань, є те, що адміністратор діє в інтересах кредиторів загалом, тоді як адміністративний управитель майна діє в інтересах власника боргового зобов’язання. Однак перевагою наказу про управління майном з боку адміністратора є те, що він дає змогу запобігти клопотанням незабезпечених гарантією кредиторів про ліквідацію компанії.
Ідея цих наказів полягає в забезпеченні компанії, яка перебуває у складному фінансовому становищі, певного простору для маневру, завдяки чому вона зможе повністю звестися на ноги, або її можна буде продати як концерн, що функціонує, або хоча б частину підприємства можна буде продати як концерн, що функціонує. У будь-якому разі наказ створює певні можливості зберегти бодай частину компанії, що матиме сприятливі наслідки як для кредиторів, так і для працівників та членів компанії.
Основними вадами призначення управителя майна є те, що його можуть призначити лише забезпечені гарантією кредитори, і те, що незабезпечені гарантією кредитори все одно можуть клопотати про ліквідацію компанії. Процедура одержання наказу суду про управління майном з боку адміністратора має на меті забезпечити альтернативу як управлінню майном з боку управителя, так і ліквідації. Наказ про управління майном з боку адміністратора, управління майном з боку управителя і ліквідація взаємно виключають одне одну. Якщо за наказом про управління майном адміністратором звертаються, коли вже призначено адміністративного управителя майна, то наказу про управління майном з боку адміністратора не може бути видано, хіба що особа, котра призначила управителя майна, дасть на це згоду.
Наслідком наказу про управління майном з боку адміністратора є перебрання контролю за компанією практиком із питань неплатоспроможності з визначеною програмою дій, завдяки чому вдається на певний час запобігти стягненню боргів як забезпеченими так і незабезпеченим гарантією кредиторами. Тож адміністратор має можливість, якої не має управитель майна, – зберегти компанію на благо кредиторів. Сама компанія через членів компанії на загальних зборах, а також через директорів або кредиторів може подати клопотання до суду про видання наказу про управління адміністратором (стаття 9). Щоб видати такий наказ, суд повинен бути переконаним у тому, що:
1) компанія стала або може стати неспроможною оплатити свої борги;
2) видання наказу про управління адміністратором може привести до однієї або декількох з таких можливостей:
А) забезпечити виживання компанії як концерну, що функціонує;
Б) забезпечити схвалення добровільної домовленості кредиторів;
В) забезпечити санкціонування схеми домовленості за Законом про компанії 1985 р. (стаття 425);
Г) або забезпечити сприятливішу реалізацію активів компанії, ніж у разі ліквідації (стаття 8).
Наслідками видання наказу про управління адміністратором є:
1) запобігання виданню наказу про добровільну або примусову ліквідацію;
2) запобігання накладенню арешту на товари компанії при сплаті визнаного в судовому рішенні боргу;
3) запобігання поверненню володіння товарами, придбаними на умовах оренди з правом викупу;
4) запобігання процесуальним діям проти компанії.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)