Право – Оуенз К. – 26.4. Початок ліквідації
Примусова ліквідація розпочинається з моменту подання клопотання. Однак нерідко з моменту подання клопотання до судових слухань, на яких видається наказ про ліквідацію, минає кілька місяців. Через це наказ набирає чинності заднім числом – з дня подання клопотання. Згідно з положеннями статті 127 будь-яке розпорядження майном компанії після подання клопотання про ліквідацію і до видання наказу про ліквідацію не має сили. Ця норма спрямована на уникнення неправильного розпорядження активами компанії з метою захисту легітимних претензій кредиторів компанії. Проте ця норма може мати небажані наслідки, якщо компанія прагне продовжувати свою діяльність або щоб підвестися на ноги, або щоб бути проданою як концерн, що функціонує.
Компанія, яка прагне продовжувати свою діяльність після подання клопотання про її ліквідацію, має три варіанти подальших дій.
1. Подати до суду заяву відповідно до положень статті 135 про призначення тимчасового ліквідатора, який взяв би під свій контроль активи компанії на час до слухання за клопотанням.
Одним із наслідків подання такої заяви є взяття ліквідатором на себе функції директорів, тож такий хід подій справді є більш відповідним, якщо заявник побоюється втрати і розпорошення активів компанії, видання наказу про ліквідацію.
2. Подати до суду заяву, відповідно до положень статті 127, про видання підтверджувального наказу, що надає компанії право продовжувати діяльність.
У справі “Оператор Контрол Кабс” (1970 р.) суд дозволив директорам продовжувати діяльність компанії, розпоряджатися її активами і платити її борги без звертання до суду за дозволом на кожну трансакцію. Однак у справі “Грейс Інн Констракшн Ко Лтд” (1980 р.) ухвалено рішення, що такий наказ буде видано лише в разі, якщо при цьому бізнес компанії можна продати як концерн, що функціонує.
3. Посадові особи компанії можуть продовжувати очікувати, що суд у цьому випадку не видасть наказу про примусову ліквідацію або, якщо він це зробить,
То ратифікує трансакції компанії, які в іншому разі будуть недійсними.
Наслідки наказу про примусову ліквідацію
Як ми вже бачили, одним із наслідків судового наказу про ліквідацію є недійсність будь-якого розпорядження майном санкції суду в період між поданням клопотання про ліквідацію і виданням наказу. Інші наслідки цього наказу такі.
1. Офіційний управитель майна стає ліквідатором.
Офіційний управитель майна повинен вирішити, чи скликати
Збори кредиторів і осіб, що зробили внесок для вирішення, чи слід замість цього призначити ліквідатора для здійснення нагляду за ліквідацією компанії. Крім того, він повинен визначити причину неплатоспроможності компанії і скласти такий звіт, який вважає за потрібне.
2. Будь-яке судочинство проти компанії призупиняється.
3. Працівники компанії автоматично звільняються.
Якщо суд видає наказ про ліквідацію, дія контрактів директорів компанії, її працівників та агентів автоматично припиняється. Щоправда, якщо ліквідатор знову наймає тих самих працівників на роботу, то їхніх стаж (що враховується при нарахуванні допомоги в разі скорочення штатів) не переривається.
4. Ліквідатор бере на себе повноваження директорів компанії.
Ліквідатор є агентом компанії і одночасно її посадовою особою.
Він може здійснити практично будь-яку трансакцію, необхідну для забезпечення ефективної ліквідації, включно з продажем будь-яких або всіх активів компанії. Схвалення його дій судом необхідне за двох обставин: tto-перше, щоб порушити справу або відповідати за позовом (при добровільній ліквідації ліквідатор не потребує згоди суду на це); по-друге, щоб продовжувати підприємницьку діяльність компанії з метою продажу її як концерну, що функціонує, або для того, щоб дорожче продати активи.
5. Кожен рахунок-фактура, кожне замовлення на товари або лист від імені компанії у справах бізнесу, де фігурує назва компанії, повинні містити
Застереження, що компанія проходить процес ліквідації.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)