Право – Оуенз К. – 18.2.1. Невисловлене застереження спокійного володіння
Стаття 12(2) передбачає застереження, що (за винятком випадків, на які поширюється дія статті 12(3)):
А) товари вільні від будь-яких платежів або боргів, не розкритих або не відомих покупцеві до укладення контракту;
Б) покупець матиме право на спокійне володіння товарами, за винятком випадків, коли володіння може бути порушене власником або іншою особою, котра
Має право на будь-які платежі або виплату боргів, належним чином розкритих або відомих.
Вважається, що в більшості випадків, на які поширюється дія статті 12(2), позивач матиме також право подати позов за статтею 12(1). Наприклад, у справі Меіїсон проти Бернінгхема (1949 р.), в якій позов був пов’язаний з друкарською машинкою, котру позивачка придбала і котра, як з’ясувалося, була вкрадена і мала бути повернута власнику. її позов був поданий відповідно до статті 12(2)(Ь), але видається, що відповідач мав бути визнаний відповідальним, якби позов був поданий на підставі статті 12(1).
Однак є справи, що підпадають під дію статті 12(2), а не статті 12(1) – див. справу “Майкробідс АГ” проти “Вінхерст Роуд Маркінгс” (1975 р.). У січні та квітні 1970 р. відповідачі придбали у позивачів машини для нанесення розмітки на дорогу. Відповідачі відмовилися заплатити решту купівельної ціни, і коли проти них було порушено справу, заявили на свій захист, що позивач порушив норму статті 12 Закону про продаж товарів. Патент на машини був виданий третій стороні, Прізмо, в 1972 p., і в цей час Прізмо одержав право накласти на покупця обмеження, щоб він не користувався машинами. Суд ухвалив рішення, що позивачі не порушили норми статті 12(1), бо в момент продажу мали право продавати, специфікації стосовно патенту не були подані до листопада 1970 p., коли машини вже продали. Однак вони порушили норми статті 12(2)(Ь), бо застереження про те, що покупець матиме можливість спокійного володіння товарами належить до застережень тривалої дії.
Дія частин 3, 4 та 5 статті 12 поширюється на ситуацію, коли з контракту або з обставин випливає, що продавець має намір передати обмежений титул, тобто титул, який може мати лише він або третя сторона. Частини передбачають таке:
Дія цієї частини поширюється на контракти продажу в разі, якщо з контракту або з обставин випливає, що продавець планує передати лише такий правовий титул, який може мати він або третя сторона;
У контрактах, на які поширюється дія частини 3), є невисловлене застереження, що всі платежі або борги, відомі продавцеві й не відомі покупцеві, були йому розкриті, перш ніж укладено контракт;
У контрактах, на які поширюється дія частини 3), є також невисловлене застереження, що жодна з таких осіб не порушить спокійного володіння товарами, а саме:
А) продавець;
6) у разі, якщо сторони контракту мають намір, щоб продавець передав лише такий титул, який може мати третя сторона, ця особа;
В) всякий, хто заявляє претензії через або від імені продавця, або цієї особи в інший спосіб, ніж за платежами або боргами, розкритими або відомими
Покупцеві до укладення контракту.
Так, продавець, котрий нічого не знав про історію товарів, які він продає (наприклад, заставоутримувач, який продає заставлені предмети, що не були викуплені), найімовірніше, сприйматиметься як такий, що має намір передати правовий титул, який він фактично має, що, звичайно, залежатиме від титулу, який мала особа, котра заставила ці речі. У такому разі немає невисловленої умови, що він має право продати товар, і невисловлене застереження спокійного володіння модифікується. Невисловлене застереження, що всі платежі й борги, відомі продавцю, мають бути розкриті покупцеві, залишається в силі.
Крім того, невисловлені умови, передбачені у статті 12, обов’язково маються на увазі в будь-якому контракті про продаж товарів.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)