Право – Оуенз К. – 16.1.2. Штраф

Є три основні види засобів судового захисту при порушенні контракту:

1) відшкодування збитків;

2) наказ про реальне виконання;

3) судова заборона.

16.1. Відшкодування збитків

Відшкодування збитків за загальним правом є засобом судового захисту при порушенні контракту. Воно являє собою виплату грошей. Метою відшкодування збитків за договірним правом є поставити сторону, яка постраждала, в становище, в якому вона була б, якби контракт було виконано. У справі Санлей проти “Кьюнард Вайт Стар” (1940 p.) відповідач зобов’язався доставити машину, що належить позивачу, на острів Гернсі. Однак машину було доставлено з тижневою затримкою. Позивач не зміг переконати, що у нього була нагальна потреба в цій машині, а отже, не зміг довести й що він втратив якийсь прибуток через затримку доставки. Рішення: позивач має право на 20 фунтів стерлінгів, що відповідає сумі тижневої амортизації машини, а також на суму 10 фунтів стерлінгів як проценти на вартість капіталу.

16.1.1. Номінальне відшкодування збитків

Відповідальність за порушення контракту не залежить (на відміну від того, що має місце в разі деяких деліктів) від факту, що позивач зазнав збитків. Однак, якщо позивач не зазнав збитків у результаті порушення контракту, він матиме право лише на номінальне відшкодування збитків (тобто умовну суму, скажімо, 2 фунти стерлінгів). У справі Станіфорс проти Лайала (1830 р.) фрахтувальник судна не зміг його завантажити. Для судна знайшли завдання в іншому місці, і жодних втрат не сталося. Рішення: позивач має право лише на номінальне відшкодування збитків.

Крім присудження номінального відшкодування збитків, позивача можуть зобов’язати заплатити всі або частину судових витрат, хоч загальне правило таке: судові витрати присуджуються не тій стороні, яка зазнала збитків.

16.1.2. Штраф

Як вказує сама назва, ці збитки містять елемент покарання. В англійському праві такі збитки не присуджуються за порушення контракту.

16.1.3. Загальні збитки

Загальні збитки складаються з частин, які не можуть бути точно квантифіковані, і їх оцінка належать до компетенції суду. Зокрема, це біль та страждання, втрата зручностей, розчарування, зневаження почуттів або незручність. Втрата майбутніх доходів (тобто після судової справи), втрата майбутніх прибутків тощо – це також загальні збитки.

До справи Джарвіс проти “Свенс Туре” (1973 р.) вважалося, що, хоч відшкодування збитків за зневаження почуттів є загальним місцем у делікті, воно не застосовувалося в разі порушення контракту. Це пов’язано з тим, що в справі Addle проти “Грамофон Ко” (1909 p.) Палата лордів відмовилася присудити будь-яку компенсацію за зневаження почуттів менеджеру, звільненому з роботи за принизливих обставин. Йому присудили відшкодування збитків лише за втрату заробітної плати і комісійних.

У справі Джарвіс проти “Свенс Туре” (1973 р.) відповідач, туристична компанія, дала рекламне оголошення про організацію лижного відпочинку в готелі “Хотел Кроун” в Морліальпі (Швейцарія), пообіцявши учасникам “чудовий відпочинок”. В оголошенні, зокрема, зазначалося, що власник готелю розмовляє англійською, що кілька вечорів на тиждень у готелі працюватиме бар і там відбудеться вечір тірольських співів, що на місці працюватиме представник компанії, видаватимуться напрокат лижі, палиці та черевики. Насправді власник готелю зовсім не володів англійською, бар готелю був нежилим флігелем і працював лише один вечір за весь час, на вечір тірольських співів з’явився лише один виконавець – чоловік, який мешкав поблизу, прийшов на вечір у своєму робочому вбранні й нашвидку проспівав лише чотири чи п’ять пісень, представник компанії був на місці лише протягом першого тижня, а на другий тиждень не залишився, на першому тижні придатних лиж у прокаті не було. До того ж, приїхало тільки 13 осіб, і вони були лише перший тиждень, а на другий тиждень залишився лише позивач. Крім того, місце для катання на лижах виявилося на значній відстані від готелю. Позивач заплатив за відпочинок 63,45 фунта стерлінгів. Суддя окружного суду оцінив обсяг недоліків у 50 %, але не врахував розчарування позивача від того, що двотижневий відпочинок був зіпсований. За апеляцією Апеляційний суд збільшив суму збитків до 125 фунтів стерлінгів, врахувавши розчарування позивача. Після справи Джарвіса була справа Джексон проти “Хорайзон Холідейс” (1975 p.).

У справі Хейвуд проти Веллерса (1876 p.) X. найняла адвоката, аби добитися судового рішення проти третьої сторони, яка чіплялася до неї. Адвокати не змогли цього добитися, і їй продовжували надокучати. У результаті вона дістала психічну травму. Рішення: X. має право на відшкодування збитків, пов’язаних із психічною травмою.

Однак обставини, в яких суд може присудити відшкодування збитків при психічній травмі, обмежені колом контрактів, у яких наявний “психічний елемент”.

У справі Блісс проти органів охорони здоров’я регіону Південно-Східної Темзи (1985 р.) фахівець був звільнений на порушення контракту після відмови брати участь у проведенні психіатричних тестів. Він подав позов, вимагаючи відшкодування збитків, пов’язаних із психічною травмою. Суд ухвалив рішення, що відшкодування збитків, пов’язаних із психічною травмою, може присуджуватися лише в разі, якщо контракт містить психічний елемент, наприклад, як у випадку з контрактом про організацію відпочинку, коли відповідач, крім проїзду та розміщення в готелі, пообіцяв задоволення (можна припустити, що ви не очікуватимете на велике задоволення на роботі!).

16.1.4. Спеціальні збитки

Спеціальні збитки становлять специфічну статтю, і їх перелік позивач має докладно описати у своїй позовній заяві. Так, втрата прибутку, втрата доходів тощо до моменту судового засідання є спеціальними збитками. (Втрата доходів або прибутків після судового засідання розцінюватиметься як загальні збитки.) Різниця між ціною, заплаченою, наприклад, за відпочинок, підприємство, товари тощо, та вартістю дефектного відповідника,, підприємства чи товарів тощо становитиме спеціальні збитки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Право – Оуенз К. – 16.1.2. Штраф