Право – Оуенз К. – 10.5.1. Компенсація збитків

З права на анулювання угоди не обов’язково випливає право безвинної сторони на відшкодування збитків. Однак є дві ситуації, коли право на анулювання угоди може гарантувати безвинній стороні право на виплату грошей. Перша – це коли вона має право на компенсацію збитків. Друга – коли в разі безвинного (тобто мимовільною) введення в оману вона має право на відшкодування замість анулювання угоди.

10.5.1. Компенсація збитків

Якщо безвинна сторона має право на анулювання угоди, вона має право також на компенсацію збитків. Компенсація – це не те саме, що відшкодування, і не передбачає повного покриття всіх збитків, яких зазнала безвинна сторона. Вона складається лише з коштів, які безвинна сторона мусила витратити згідно з умовами угоди.

Характерний приклад, що показує відмінність між компенсацією та відшкодуванням, можна знайти у справі Вайтінгтон проти Сіла Хейна (1900 р.), в якій позивачі займалися розведенням птиці. Вони орендували певну нерухомість, щоб використовувати її як ферму для розведення птиці, спершу запитавши, чи дозволяє це санітарний став приміщень, і одержавши ствердну відповідь. Насправді ж з’ясувалося, що в приміщенні погано налагоджено стік води. Вода зазнала отруєння, у результаті чого менеджер фірми захворів, а курчата загинули. Місцеві органи влади оголосили будинок і землю довкола нього непридатними для проживання, висунувши вимогу, щоб позивачі відновили відтік води, як було передбачено умовами орендної угоди. Позивачі заявили про анулювання угоди на підставі введення в оману і висунули вимогу (оскільки відшкодування збитків присуджувалося лише в разі умисного введення в оману) на компенсацію таких збитків: втрата запасів – 750 фунтів стерлінгів, втрата прибутку від продажу – 100, втрата сезону вирощування курчат – 500, перевезення запасів і орендна плата – 75, медичні витрати – 100 . Рішення: позивачі мали право на компенсацію лише стосовно витрат, що безпосередньо випливають із зобов’язань, передбачених в угоді. Таким чином, вони мали заплатити орендну плату, податки та оплатити ремонт на вимогу місцевих органів влади. Лише стосовно цих видатків їм належала компенсація.

10.5.2. Відшкодування збитків замість анулювання контракту

У випадках, коли до укладення контракту спонукало безвинне введення в оману (мається на увазі введення в оману через недбалість або повністю безвинне), суд може оголосити, що контракт має продовжуватися і присудити позивачеві відшкодування збитків замість анулювання угоди.

Це нововведення було запроваджено Законом про введення в оману 1967 р. Воно надає судам можливість діяти на власний розсуд. Це положення передбачене статтею 2(2) закону, яка сформульована так:

“Якщо особа уклала контракт після введення в оману, не пов’язану з умислом, і має право на анулювання контракту на підставі введення в оману, то, якщо з будь-яких пов’язаних з контрактом процесуальних дій випливає, що він має бути розірваний або вже розірваний, суд або арбітр може проголосити, що контракт триває і присудити відшкодування збитків замість анулювання контракту, якщо він вважає, що так буде справедливо з огляду на природу введення в оману і втрати, які виникли б у разі підтримання контракту, а також втрати, яких зазнала б інша сторона в разі анулювання контракту “.

Примітка: право суду призначати відшкодування збитків замість анулювання угоди поширюється лише на випадки, коли безвинна сторона має право на анулювання угоди, тож у справах на зразок справи Оскар Чесс проти Вільямс (1957 р.), в якій введення в оману було, як видається, повністю безвинним і в якій право на анулювання було втрачене через затримку з поданням позову, безвинна сторона однаково залишилася б без засобу судового захисту.

Зауважте також, що відшкодування витрат, згідно зі статтею 2(2), може бути призначене лише замість анулювання угоди. Це не означає, що безвинна сторона має право на компенсацію своїх збитків у повному обсязі. Проілюструємо це таким прикладом.

Уявімо, що А придбав у Б город. Ціна – 150 тис. фунтів стерлінгів – складається з 30 тис. фунтів стерлінгів за гудвіл, 25 тис. фунтів стерлінгів за запаси та 95 тис. фунтів стерлінгів за безумовне право власності на приміщення. А каже Б, що він в основному зацікавлений у розвитку сфери бізнесу, пов’язаної з торгівлею квітами, особливо вирощуванням та продажем екзотичних квітів. Б через недбалість заявляє, що земля і теплиці цілком придатні для цього і не потребують переробок. Це не відповідає дійсності, у результаті А тепер вимагає:

1) анулювання контракту;

2) відшкодування збитків на підставі введення в оману, включно з: 2000 фунтів стерлінгів – втрата запасів та 5000 фунтів стерлінгів – інші витрати, пов’язані з введенням в оману.

Оскільки введення в оману сталося через недбалість, за статтею 2(1) Закону 1967 р. А матиме право на відшкодування збитків, про які йдеться в пункті 2). Припустимо далі, що попри рішення суду про право А на анулювання угоди, в ході слухання виявляється, що А дізнався, як можна пристосувати приміщення для вирощування екзотичних квітів, і він воліє залишити за собою підприємство. З огляду на складність ліквідації трансакції продажу нерухомості (особливо якщо Б інвестував кошти від продажу нерухомості А в іншу нерухомість), суд може ухвалити рішення про продовження угоди (тобто продовження її чинності) і присудити А відшкодування збитків замість анулювання угоди. Таким чином, судді повинні оцінити підприємство в нинішньому стані й порівняти його вартість із ціною, заплаченою А (або, як альтернатива, оцінити суму коштів, яку А заплатив би за доведення власності до належного стану, про який через недбалість твердив Б) і присудити А різницю як відшкодування збитків замість анулювання угоди. Тож, якщо припустити, що А має витратити 5000 фунтів стерлінгів на підготування приміщення до вирощування екзотичних квітів, 5000 фунтів стерлінгів буде заплачено як відшкодування збитків замість анулювання угоди.

З огляду на те, що відшкодування збитків, яке призначається згідно зі статтею 2(1), може перекриватися відшкодуванням збитків замість анулювання угоди, яке призначається згідно зі статтею 2(2), і щоб уникнути “присудження двічі” того самого відшкодування збитків, стаття 2(3) передбачає, що при оцінюванні збитків згідно зі статтею 2(1) слід брати до уваги відшкодування збитків згідно зі статтею 2(2).

10.6. Засоби судового захисту при введенні в оману
ТипВідшкодування збитківАнулювання угоди
Умисне введення в оману (загальне право)За делікт обману. Відшкодуванню підлягають усі прямі втрати, пов’язані з обманомЯкщо позов подано протягом розумного строку від моменту відкриття шахрайства
Введення в оману через недбалість (загальне право)За делікт недбалості. Відшкодуванню підлягають тільки втрати, що належать до типу передбачуванихЯкщо позов подано в межах розумного терміну від моменту, коли було зроблено заяву, що вводить в оману, але згідно зі статтею 2(2) Закону про введення в оману 1967 р. суд може ухвалити рішення, що контракт триває (тобто залишається чинним) і присудити відшкодування збитків замість анулювання контракту
Введення в оману через недбалість (статутне право)На підставі делікту обману (тобто відшкодуванню підлягають усі прямі втрати) згідно зі статтею 2(1) Закону про введення в оману. Може застосовуватися лише в разі, якщо сторони перебувають між собою в договірних відносинахТе саме
Повністю безвинне введення в оману (тобто ні умисне, ні че-1 рез недбалість)Жодного відшкодування збитків як такого**

Примітки

1. Позов за статутним правом відповідно до статті 2(1) має дві переваги для того, кому була зроблена заява, що вводить в оману, порівняно з позовом за загальним правом:

А) той, хто зробив заяву, має довести, що він мав достатні підстави вважати, що його заява відповідає дійсності, тоді як за загальним правом доводити, що він не мав достатніх підстав вважати, що заява відповідала дійсності, має той, кому зробили заяву. Це перенесення тягаря доведення на іншу сторону є значною перевагою для того, кому зробили заяву;

Б) відшкодування збитків присуджується на підставі делікту обману, що може бути вигіднішим, ніж у випадку делікту недбалості.

2. Якщо між тим, хто зробив заяву, і тим, кому її зробили, немає договірних відносин (як це було в справі Хедлея Байрна), позивач мусить подавати позов за загальним правом: дія статутного права на такі випадки не поширюється.

3. В усіх випадках, якщо заява була зроблена неумисно, суд має право проголосити, що угода триває і присудити відшкодування збитків замість анулювання угоди. Зауважте, однак, що це не є присудженням відшкодування збитків як таким; це просто компенсація тому, кому зробили заяву, що вводить в оману, за неприсудження анулювання угоди.

4. Виплата грошей, яка називається компенсацією, може бути присуджена поряд з анулюванням угоди, але вона не дорівнює присудженню відшкодування збитків: вона покриває лише ті витрати, які той, кому була зроблена заява, повинен був виділити на виконання угоди.

5. Термін “безвинне введення в оману” застосовується, особливо в розумінні Закону про введення в оману, у випадках, коли треба наголосити на ненавмисності введення в оману. Це, однак, може бути введення в оману через недбалість. Термін “цілком безвинне введення в оману” запровадили автори посібників на позначення введення в оману, не пов’язаного ні з умислом, ні з недбалістю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Право – Оуенз К. – 10.5.1. Компенсація збитків