Практична психологія – Дуткевич Т. В. – 3. Структура і завдання прикладної психології
Розвиток практичної психології тісно пов’язаний з розвитком техніки, виробництва та суспільних відносин. І хоча практична психологія не має на сьогодні чітко усталеної, завершеної структури, можна виділити ряд основних її напрямів.
Основним принципом виділення структурних компонентів практичної психології виступають Сфери соціальної практики, які є специфічними для діяльності практикуючих психологів.
У структурі практичної психології виділяють наступні складові [34]:
1. Політична психологія, основними завданнями якої є:
O формування громадської думки засобами психології, ЗМІ;
O передвиборна боротьба (використання різноманітних засобів для оптимізації виборчої кампанії);
O створення позитивного іміджу політичного лідера;
O соціально-психологічна експертиза проектів законів, указів, державних програм і рішень з метою запобігання стихійним масовим заворушенням, актам непокори тощо.
2. Практична психологія економіки й бізнесу, основними завданнями якої є:
-соціально-психологічне навчання людей для роботи у нових економічних умовах;
– створення найбільш ефективної структури управління підприємством, навчання доцільним прийомам діяльності управлінців;
– стратегія розвитку соціального партнерства або розв’язання різного роду конфліктних ситуацій та розробка заходів щодо попередження непорозумінь у майбутньому;
– застосування психологічних механізмів актуалізації потреб людини за допомогою реклами.
3. Практична психологія освіти спрямована на підвищення ефективності процесів навчання і виховання. Психологія допомагає у конструюванні змісту навчання, яке передбачає створення різноманітних програм для шкіл різного типу; визначення відповідності програм цілям виховання і навчання, відображення запитів суспільства в навчальних програмах; визначення послідовності вивчення різних предметів і відповідності навчального матеріалу віковим можливостям учнів.
Без участі психології неможливе вирішення задачі розвитку здібностей учнів до самостійного пошуку, відбору, застосування знань відповідно до нових потреб і ситуацій у суспільстві.
Гострою залишається проблема контролю знань – екзаменів, колоквіумів, тестів, конкурсів, які ще не дають повної інформації про розвиток учнів, але негативно відбиваються на їх соматичному та нервово-психічному здоров’ї. До сфери спільних інтересів психологів і педагогів належать:
O вивчення причин низької навчальної компетентності учнів;
O аналіз та експертиза методів, які використовуються в навчальному процесі;
O профорієнтаційна робота та розробка рекомендацій щодо вибору професії (через вивчення нахилів учнів, їх здібностей, розробку індивідуальних програм навчання);
O профілактика та корекція девіантної поведінки дітей;
O робота з малими контактними групами у шкільному середовищі;
O відбір до спеціальних закладів розумово відсталих дітей, дітей-інвалідів (вимагає особливої відповідальності і проводиться комісіями за участю різних спеціалістів – педагогів, лікарів, психологів);
4. Психологія сім “і та соціально-психологічного захисту населення передбачає вирішення наступних завдань:
-забезпечення регуляції подружніх стосунків;
-надання допомоги щодо виховання дітей у сім’ї (терапія взаємин);
– діагностико-корекційна робота із соціальним оточенням сім’ї;
– попередження суїцидів, стабілізація емоційного стану, зняття тривожності, активізація механізмів психологічної підтримки та розвиток навичок взаємодопомоги, формування позитивної життєвої перспективи;
– прищеплення нових форм поведінки в оточенні та в сім’ї, які б сприяли реабілітації та збереженню психічного здоров’я особи.
В Україні певний розвиток отримали соціальні служби для молоді, в яких також працюють практичні психологи.
При центрах соціальних служб для молоді діють 1250 формувань, серед них:
O служби негайної психологічної допомоги – “Телефони довіри”;
O центри ресоціалізації та реабілітації дітей та молоді;
O клуби дітей-інвалідів;
O консультативно-діагностичні служби для тих, хто вступає в шлюб;
O школи лідерів дитячих громадських організацій;
O соціальні служби “Пошта довіри”;
O клуби “Молода сім’я”;
O служби знайомств;
O молодіжні біржі праці та агентства зайнятості тощо.
5. У клінічній психології основними завданнями є:
-реабілітація людей, які перенесли захворювання, мають хронічні та невиліковні хвороби (онкозахворювання, СНІД тощо);
– формування здорового способу життя;
– розробка вітчизняних методик, які враховують особливості соціальних умов їх застосування.
Практична психологія в медицині функціонує сьогодні на досить високому рівні. Створена мережа установ, пов’язаних з діагностикою і терапією відхилень психіки, психіатричні клініки, інститути нейрохірургії, органопатології, нервових захворювань, реабілітаційні центри, центри психічного здоров’я, консультативні служби. Розпочалася підготовка фахівців у ВНЗ зі спеціальності “медична психологія”.
6. Військова та спортивна психологія. Центральною проблемою, яка розв’язується в межах цього напрямку, є проблема протиборства та змагальності. Основними завданнями при цьому є:
O забезпечення досягнення мети, поставленої перед індивідом чи групою, чітке виконання розподілених функцій;
O терапія психічних травм, отриманих внаслідок виконання професійних функцій;
O підготовка до дій в екстремальних умовах;
O прогнозування поведінки людини в умовах змагання та бойових дій;
O відбір на посади, поділ кадрів у команді, підрозділі;
O розробка критеріїв і методів відбору спортсменів;
O оптимізація взаємодії людина-техніка;
O розробка діагностичних і дослідницьких методів.
7. Юридична психологія вирішує наступні практичні завдання:
– корекція структури особистості, її окремих рис;
– психологічна реабілітація співробітників правоохоронних органів;
– профвідбір та контроль процесу професійної адаптації;
– аналіз криміногенного стану тощо
Психодіагностика та психологічна експертиза в юридичній практиці має свої особливості. Досить часто психологічна діагностика здійснюється всупереч волі клієнта, тому гостро виникає потреба у перевірці даних на надійність. Психологічна експертиза здійснюється на основі мінімальної інформації і передбачає побудову психологічного портрету людини, опис її звичок та поведінки.
Пенітенціарна психологія тісно пов’язана з юридичною і займається проблемами перевиховання, виправлення особистості засудженого, його реадаптацією.
Психологічна служба в установах кримінально-виконавчої системи України забезпечує відповідне супроводження процесу відбування покарання.
При департаменті України з питань виконання покарань створено (22 квітня 1998 року) Управління виховної та соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом.
Посада психолога в установах виконання покарань введена у 1998 році. За декілька років психологічна служба пройшла етап становлення і сьогодні функціонує як самостійна професійна структура.
8. Екологічна психологія віднаходить психологічні можливості зміни способу життя людини в нових умовах довкілля; проводить терапію ускладнень та травм, що виникають у процесі різних змін умов життя (наприклад, відселення із зони Чорнобиля), формує свідому екологічну поведінку особистості.
Розвиток прикладної психології сприяв появі таких самостійних її напрямків: психокорекції; психотерапії; психореабілітації; психогігієни.
4. Перспективи розвитку прикладної психології. Національна система соціально-психологічної служби.
Неможливо назвати хоча б одну сферу суспільної практики, де прикладна психологія виявилась би цілком не потрібною. Скрізь, де працює і живе людина, є проблеми, пов’язані з її психікою. Водночас є такі сфери використання практичної психології, які тільки починають розвиватись. Вони становлять перспективу розбудови практичної психології на наступні кілька десятків років. До них належить царина Мистецтва і культури, В якій накопичилось чимало психологічних проблем. Зокрема, психологічної освіти вимагає підготовка фахівців відповідних видів діяльності: художники, мистецтвознавці, режисери, музиканти тощо. За участю психолога відбувається відбір акторів, розробка сценаріїв, вивчення культурних запитів громадян. З’являються прикладні дослідження, присвячені аналізу естетичних почуттів, проблем сприймання творів мистецтва. Водночас єдиної психологічної служби в цій галузі не існує, участь психолога відзначається непослідовністю, фрагментарністю, епізодичністю.
Недостатньо розвинена практична психологія й у сфері науки. Проблеми активізації творчої діяльності, роботи наукових колективів, співпраці науковців є суттєвими для сучасного етапу розвитку науки (24, с. 58-59).
У межах промислової психології слабо розвинені такі її напрями, як практична психологія у сфері транспорту, зв’язку, сільського господарства.
Недоліком у сучасному стані практичної психології виступає її розмежованість по різних відомствах, відсутність централізації. На цю проблему вказував ще Б. Ф. Ломов у 80 рр. XX ст., поставивши задачу створення єдиної психологічної служби, що стало особливо актуальним з моменту появи психологічних служб у різних галузях суспільної практики.
У 1991 році При Інституті психології імені Г. С. Костюка АПН України створено Центр психологічної служби системи освіти. Він займався теоретичним узагальненням, вивченням зарубіжного досвіду діяльності відповідних служб.
У результаті його діяльності було виявлено недоліки підготовки практичних психологів та відомчого принципу розвитку і формування практичної психології, що ускладнює допомогу конкретній людині; методичну неузгодженість у діяльності відомчих структур практичної психології та порушення прав людини у процесі психодіагностики та психокорекції, необхідність спеціальної підготовки психологів-практиків для різних галузей, поставлено проблему виготовлення психологічного обладнання (наприклад, у Німеччині, Чехії, Бельгії, Франції, СІЛА, Японії є спеціальні підприємства психологічного приладобудування).
У 1992 Році Комісією Верховної Ради України з питань науки і народної освіти прийнята Ухвала про створення Концепції державної системи психологічної служби.
У 1993 році Ця концепція була розроблена і схвалена Кабінетом Міністрів.
Національна система соціально-психологічної служби – це
Об’єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, прикладної психології та прикладної соціології.
Основна Мета Національної системи соціально-психологічної служби – забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя (від політики й управління державою до сімейних стосунків та міжособистісних взаємодій) і водночас – підтримка розвитку і захист психічного здоров’я особистості громадян України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)