Практична психологія – Дуткевич Т. В. – 2. Законодавча та правова база психологічної служби в галузі освіти
Розглянемо законодавчі акти України, що стосуються діяльності окремих складових Національної системи соціально-психологічної служби України.
Найбільш розробленим сектором системи соціально-психологічної служби є психологічна служба в галузі освіти. її діяльність регламентується, насамперед, законами “Про освіту” (травень 1991 року) та “Про загальну середню освіту України” (травень 1999 р.).
Першим законом встановлено основні принципи освіти. Реалізація цих принципів (особливо гуманізму та демократизму, пріоритетності загальнолюдських цінностей над політичними та класовими; гнучкості і прогностичності; єдності і наступності; безперервності і різноманітності) вимагає обов’язкової участі психологів, і не випадково в статті 8 окремо сказано про шкільну психологічну службу:
“У системі освіти діє державна психологічна служба. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи, які за своїм статусом належать до педагогічних працівників.”
Законом “Про загальну середню освіти України” визначено мету діяльності школи:
“Формування і розвиток соціально активної і гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукового знання про природу, людину, суспільство, почуттям національної самосвідомості, готової до професійного самовизначення”.
Як бачимо, принцип гуманізму проголошено найважливішим. Людині як вищій цінності суспільства надаються сприятливі умови для всебічного розкриття її здібностей, таланту, розвитку особистості.
Концепцією середньої загальноосвітньої школи України визначено мету діяльності практичного психолога:
O організація навчально-виховного процесу на основі максимального врахування та розвитку індивідуальних здібностей, нахилів, обдарованості дітей;
O орієнтація виховної діяльності школи на розвиток сутнісних сил особистості, здібностей, талантів, рис, якостей, відносин.
Як система заходів на виконання Закону “Про освіту” Міністерством освіти було заплановано формування цільової комплексної програми з практичної психології, створення Всеукраїнського та обласних постійно діючих міжвідомчих медико-психолого-педагогічних консультацій, створення науково-методичного центру допомоги дітям і підліткам з відхиленнями у психічному розвитку та поведінці.
З першого вересня 1993 року діяло “Положення про психологічну службу в системі освіти України”, яке згодом було доповнено і змінено. Остаточний варіант “Положення про психологічну службу системи освіти України”, Який відмінив дію положень 1991, 1993 років, затверджено Наказом Міністра освіти України № 127 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.1999 року за №922/4215.
Положення “Про психологічну службу системи освіти України” (див. Додаток Е) має 5 розділів та один додаток. Дамо коротку характеристику змісту розділів.
І. Розділ “Загальні положення” Складається з семи пунктів, у яких психологічна служба визначається як складова частина державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України, йдеться про правову основу діяльності психологічної служби системи освіти, яка включає Конституцію України, Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, закон України “Про освіту”; визначається статус працівників психологічної служби системи освіти, можливість співробітництва з різними структурами; порядок введення посад практичних психологів.
У Розділі ІІ. “Основні завдання” Розкриваються основні завдання психологічної служби в системі освіти (сприяння особистісному та інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку; забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення; профілактики і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини); визначаються основні види діяльності (діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика) та рівні функціонування психологічної служби (науковий, прикладний, практичний); визначаються основні напрямки діяльності психологічної служби системи освіти (консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу; просвітницько-пропагандистська робота; превентивне виховання).
У Розділі ІІІ. “Структура та управління психологічною службою” Визначено структуру психологічної служби системи освіти (Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи; обласні, районні (міські) центри практичної психології; практичні психологи); підпорядкування, завдання та функції кожної з ланок психологічної служби, порядок атестації практичних психологів тощо.
Розділ ІУ. “Зміст діяльності” Розкриває повноваження кожної зі структурних ланок системи психологічної служби в освіті; обов’язки та права практичного психолога; тривалість робочого тижня та види роботи, передбачені в межах цього часу.
У. “Фінансування діяльності” – визначено порядок фінансування різних ланок структури психологічної служби в системі освіти, порядок оплати праці практичних психологів.
Додаток до пункту 1.7. Встановлює нормативи чисельності практичних психологів дошкільних навчальних закладів; працівників центрів практичної психології, практичних психологів професійно-технічних училищ, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів (див. дод. Ж).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)