Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – Законодавство України у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності
Законодавство України у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності складається із законів України “Про інвестиційну діяльність” (1560-12), “Про наукову і науково-технічну діяльність” (1977-12), “Про наукову і науково-технічну експертизу” (51/95-ВР), “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (991-14), “Про спеціальну економічну зону “Яворів” (402-14), “Про інноваційну діяльність” (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 380-IV (380-15) від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86 № 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст. 250) та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Згідно Закону “Про інноваційну діяльність” [ 14], головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції.
Основними принципами державної інноваційної політики є: орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України; визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку; формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності; випуску продукції інноваційного напрямку.
Слід відзначити, що держава не завжди дотримується вказаних принципів, якщо відсутня політична стабільність та спадкоємність в стратегічних питаннях розвитку. У будь якій країні, де часто змінюється уряд, тактичні питання утримання позицій превалюють над стратегічними інтересами.
Правовий режим інноваційних проектів
Правовий режим інноваційних проектів, продуктів і продукції, інноваційних підприємств та державна реєстрація інноваційних проектів регулюється статтею 12 закону “Про інноваційну діяльність”, згідно якої інноваційним визнається проект, яким передбачаються розробка, виробництво і реалізація інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції, що відповідають певним вимогам:
5. Інноваційний продукт є результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі – інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії, і відповідає таким вимогам;
6. Він є реалізацією (впровадженням) об’єктів інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії або дозвіл на реалізацію (впровадження) відкриттів;
7. Використаний об’єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для даного продукту; розробка продукт)’ підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;
8. В Україні цей продукт повинен бути виробленим вперше або, якщо не вперше, порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоспроможним і має суттєво виші техніко-економічні показники.
Інноваційним підприємством, яке має право на отримання державної підтримки, визнається підприємство (об’єднання підприємств) будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період є інноваційні продукти і (або) інноваційна продукція. Таке підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо.
Статус підприємства як інноваційного дає йому право на пільги з оподаткування, фінансову підтримку шляхом повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів та пільги з митного регулювання інноваційної діяльності [14, стаття 12].
Слід відзначити, що дію окремих статей зупиняли за браком коштів або за непередбаченими наслідками застосування не одноразово. Дію статті 21 було зупинено на 2003 рік згідно із Законом № 380-1V (380-15) від 26.12.2002, на 2004 рік згідно із Законом № 1344-1V (1344-15) від 27.11.2003. і так далі.
Впродовж строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту і за умови, що виконання проекту розпочато не пізніше вісімнадцяти місяців від дати його державної реєстрації, оподаткування об’єктів інноваційної діяльності здійснюється у порядку, за яким 50 відсотків податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з виконанням інноваційних проектів, і 50 відсотків податку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, залишаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. Інноваційні підприємства сплачують земельний податок за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.
Необхідні для виконання пріоритетного інноваційного проекту (щодо якого прийнята постанова Кабінету Міністрів України про його особливу важливість) сировина, обладнання, комплектуючі та інші товари (крім підакцизних), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, при ввезенні в Україну протягом строку чинності свідоцтва про державну реєстрацію інноваційного проекту звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)