Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – Законодавча база оцінки землі та її поліпшень
Законодавча база оцінювання вартості землі як об’єкту нерухомості грунтується на визначенні права власності. Право власності на землю гарантується, воно добувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України) (1]. Власність на землю в Україні має такі рівноправні форми: державну, колективну, приватну. Але згідно земельного кодексу України [15] виділяється також комунальна форма власності (колективна не виділяється), господарський кодекс України додає змішану форму власності [ 16, с. 47] об’єктів, за якими закріплена власність на земельну ділянку, де вони розташовані. Цивільний кодекс України додатково виділяє власність територіальної громади. Тому в цьому питанні також потрібно узгодження термінології.
Основними документами законодавчої бази, що регулюють загальні положення процесів оцінки, які стосуються усіх угод, у тому числі з оцінки майна, яке не має частки державної власності та правових обмежень володіння, є:
Постанова КМ У № 1531 “Про експертну грошову оцінку земельних ділянок” від 11 жовтня 2002 року |22]; Закон України № 1808-1V “Про оцінку земель” від 17.06.2004 [4]; Національний стандарт № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” від 10 вересня 2003 року № 1440119]; Національний стандарт № 2 “Оцінка нерухомого майна” від 28 жовтня 2004 року № 1442 120]:
Для цілей приватизації потрібно керуватись наступними документами, які не наводяться у загальному списку, тому що мають тимчасовий характер:
Закон України №2163-ХП “Про приватизацію державного майна” від 11.12.2003; Закон України № 2173-Х1І “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 року; Закон України № 2482-Х1І “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року; Наказ ФДМУ № 100 (74/610) “Положення про порядок проведення експертної оцінки державного майна при приватизації” від 20.03.95 p.; Закон України № 89/87-ВР “Про внесення змін до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” від 19.02.97 p.; Наказ ФДМУ № 1477 (№ 573/3866) “Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю” від 15.02.2002 p.; Наказ ФДМУ № 1894 (№ 664/4885) “Про затвердження Положення про порядок приватизації об’єктів незавершеного будівництва” від 11 вересня 2000 року; Закон України №1953-1111 “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” від 14 вересня 2000 року; Наказ ФДМУ №671 (№ 561/9160) “Про внесення змін до Положення про порядок приватизації об’єктів незавершеного будівництва” від 05.05.2004 p.; Постанова КМУ № 1891 “Про затвердження Методики оцінки майна” від 10 грудня 2003 року; Наказ ФДМУ № 1477 від 30.07.99 із останніми змінами № 298 (0189-02) від про затвердження “Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю”; Земельний кодекс України 1151; Інструктивний Лист ФДМУ № 10-36-835 “Роз’яснення деяких положень Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 23 січня 2004 року.
Найбільш важливі законодавчі акти з питань оцінки майна та оціночної діяльності потребують більш докладного аналізу.
Державне регулювання оціночної діяльності в Україні здійснюється відповідно Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” № 1992-1V (1992-15) від 09.09.2004 [5].
Розпоряджаються землею ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх (зі ст. 3. Земельного Кодексу України “Форми власності на землю. Розпорядження землею”). У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Інвестор, який викупив цілісний майновий комплекс одночасно становиться власником землі під цією забудовою, якщо інше не обумовлено договором купівлі, або обмеженнями, які накладає розбіжність форм власності на земельну ділянку та її забудову.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)