Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – Проблеми оцінки нематеріальних активів

6.1. Нематеріальні активи підприємства і методи їх оцінювання

Основні питання:

Проблеми оцінки нематеріальних активів;

Склад нематеріальних активів та нематеріальних об’єктів оцінки;

Огляд існуючого законодавства з оцінки нематеріальних активів;

Оцінка інтелектуальної власності;

Питання захисту інтелектуальної власності в Україні;

Визначення, оцінка та облік гудвілу.

Проблеми оцінки нематеріальних активів

Проблеми оцінки нематеріальних активів виявляються одразу, як тільки виникає потреба проаналізувати процес визнання нематеріальних об’єктів активами підприємства.

Згідно П(С)БО 8 нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

За Стандартом оцінки №1 об’єкти оцінки у нематеріальній формі – об’єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду.

Слід одразу визначити:

Оцінюватись може все, що дає змогу отримувати вигоду, то це єдине обмеження для визнання нематеріального об’єкту оцінки; Не все, що було оцінено та продано буде визнано активом для обліку; Якщо нематеріальний об’єкт оцінюється вперше, то цей процес є визначенням вартості саме нематеріального об’єкта, тому що для визнання його нематеріальним активом потрібна спочатку обгрунтована оцінка вартості і не обов’язково після такої оцінки об’єкт буде визнано активом.

Таким чином, спершу оцінюється нематеріальний об’єкт, а далі він визнається або не визнається активом. З іншого боку, якщо нематеріальний об’єкт вже був прийнятий на баланс у якості активу, для нового продажу його можна лише переоцінити. З цього випливає, що оцінці підлягають лише нематеріальні об’єкти (НО), а нематеріальні активи (НА) можуть лише переоцінюватись. Загальновизнана термінологія використовує визначення “оцінка вартості нематеріальних активів” у тому розумінні, що вказана різниця не приймається до уваги. На наш погляд для оціночної діяльності більш підходить термін “нематеріальні об’єкти”, оскільки якщо діло дійшло до їх окремої оцінки, то підприємство оцінюється вже не як діючий об’єкт і активи перетворилися просто на майно. Активи – термін бухгалтерського обліку для їх аналізу в складі діючого підприємства, для виділення його окремих складових при оцінюванні долі співвласників тощо. Тим не менш, для аналізу законодавства та існуючих методик оцінки, де використовується головним чином термін “активи”, ми будемо користуватись загальною назвою НА, якщо немає потреби визначити особливості оцінки саме нематеріальних об’єктів.

Нематеріальні активи, як і будь-які інші об’єкти оцінки, мають властивість проявляти себе відносно зовнішнього середовища, тобто мають потенціал. Вартість матеріального носія у цьому виді активів або може оцінюватись лише умовно (наприклад – “вартість” людини, як носія властивості генерувати ідеї), або практично нічого не значить (як от вартість дискети або паперу), або взагалі відсутня (як у випадку з гудвілом, торговою маркою, де підприємство лише номінальний носій), оскільки існує лише як ідея, суспільна думка. Тому в даному випадку оцінці підлягає саме властивість даного активу (тобто його потенціал) приносити прибуток. Україна втратила значну частину свого потенціалу у сфері матеріального виробництва, техніка та технології в умовах кризи не отримують належного розвитку, який міг би забезпечити належний рівень вітчизняних товарів на світових ринках, але високий загальний рівень технічної освіти населення та творчої активності науковців у не капіталомістких галузях прикладної науки дозволяє виходити на зовнішній ринок інтелектуальної власності. У зв’язку з цим виникає два важливих наслідки:

Питання оцінки нематеріальних активів стає дуже важливим і має особливе значення для зовнішньоекономічної діяльності.

Оцінка нематеріальних активів за таких умов потребує зближення Національних та Міжнародних стандартів їх оцінки.

У світі сказаного цілком виправданим є наказ Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99 “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” із останніми змінами і доповненнями, внесеними від 19 грудня 2006 року № 1213, який орієнтує здійснювати виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Вказана програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706 (1706-98-п) і згідно неї стандарт вміщує наступні положення щодо обліку нематеріальних активів:

Дане положення (стандарт) не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – Проблеми оцінки нематеріальних активів