Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – Кадровий та трудовий потенціал трудових ресурсів

За нашим підходом, за яким потрібно розрізняти Кадровий та трудовий потенціал трудових ресурсів так само, як виробничий та економічний потенціал підприємства, кадровий потенціал працівника відображує його властивість забезпечити виконання конкретного завдання зі створення матеріальних або нематеріальних цінностей, чи певного обсягу робіт (послуг) в заданих умовах виробництва, пристосуватися до зміни умов та змінити вказані умови у процесі самовдосконалення. Кадровий потенціал відображує, головним чином, якісні характеристики працівника.

Кадровий потенціал працівника враховує:

– психофізіологічні властивості особистості, такі як вік, стать, стан здоров’я, працездатність, інші характеристики, обумовлені вимогами конкретного робочого місця;

– кваліфікаційні характеристики – рівень та профіль спеціалізації, якість загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, здатність до творчості, здатність до розвитку, інші показники, обумовлені рівнем складності (розрядом) роботи;

– соціальні характеристики – комунікабельність, дисциплінованість, ціннісні орієнтації, інтереси, усе що впливає на процес виробництва, коли той вимагає координації спільних дій.

Потенціал трудових ресурсів відносно групи працівників (від бригади до колективу всього підприємства) залежить від ступеня взаємного узгодження рівня їх трудового та кадрового потенціалу при їх спільному використанні у ході досягнення поставленої мети. Психофізіологічні складові даного процесу докладно розглянуті у відомих дослідженнях [41, 72, 77, 86, 105, 128, 174]. Але питання співвідношення таких понять, як кадровий потенціал групи та нематеріальні активи усе ще потребує уточнень. Іноді його вплив ототожнюють з гудвілом, мотивуючи це тим, що людина є носієм таких нематеріальних цінностей як авторитет, впливовість, широкі зв’язки, імідж, напрацьовані роками, й провадять пряму аналогію з нематеріальними активами, за виключенням можливості їх продажу як прав власності: “Люди не продаються й не купуються. Передається правонаступництво по трудових договорах з людьми на момент придбання підприємства в цілому. Науково-практичний і професійно-кваліфікаційний потенціал цих людей визначає можливість ефективного використання майна, що здобувається. Кількісна і якісна характеристика потенціалу трудових ресурсів, таким чином, може вплинути на ціну підприємства, як у ту, так і в іншу сторону. Ця різниця є так званий гудвіл” [131, с. 355].

Згідно пізнішим роботам “Кадровий потенціал близький за змістом до нематеріальних активів підприємства, тому що здібності працівників, з одного боку, не мають матеріально-речовинної форми, а з іншого боку – їх реалізація забезпечує роботодавцю певний доход. Так, наявність гудвілу, що не може бути реалізований окремо від підприємства, є свідченням успішної реалізації його кадрового потенціалу, який також не може бути відчужений для використання або реалізації окремо від конкретних людей” [105, с. 242-243]. Вказане визначення, на наш погляд, більш точне, оскільки основні засоби та продукція є лише результатом використання кадрового потенціалу, так само, як прибуток – результатом використання трудового.

Слід лише додати, що коли навіть провідні фахівці підуть з підприємства, гудвіл залишиться. Ті, хто прийде на заміну, отримають налагоджену систему, традиції, навички, і якщо цього буде замало, гудвіл може зменшитись, але не одразу. Іще одне уточнення полягає у тому, що рядові робітники працюють за колективним договором або за звичайним наймом, то якщо умови оплати праці не змінилися зі зміною власника, їм нема сенсу кидати місто роботи, тут дійсно має місце правонаступництво по трудових договорах з людьми на момент придбання підприємства в цілому. Провідні фахівці працюють за контрактом, і, якщо це не обумовлено самим контрактом, мають право вибору кращого варіанту.

За світовою практикою великі фірми обов’язково ведуть облік та аналіз не тільки використання, але й розвитку та відновлення кадрів. Облік, звичайно, ведеться за витратами (historical cost models) або за корисністю (utility models). В основі першого підходу лежить поділення виплат на довгострокові інвестиції, такі як створення спеціальних навчальних закладів або спортивних комплексів, та поточні витрати у вигляді заробітної плати, оплати відпусток та часу непрацездатності. За таким підходом, якщо з підприємства йде звичайний працівник, фірма за нормальних умов нічого не втрачає, поповнюючи кадровий склад за рахунок ринку праці. Якщо в робітника вкладено певні кошти (навчання, заохочувальні виплати, забезпечення житлом, створення індивідуальних умов для праці тощо) і вони не встигли окупитися до втрати працівника, це вже реальні збитки для власника підприємства, фірми, а не тільки втрата очікуваного, але не отриманого прибутку. З такої точки зору передача правонаступництва по трудових договорах з людьми на момент продажу підприємства в цілому не може не передбачати відповідної компенсації витрат попереднього власника на створення працездатного колективу, високого кадрового потенціалу. Але ж у такому разі виникає необхідність відповідної оцінки не тільки витрат на створення, а й результатів, оскільки колектив може виявитись непрацездатним.

Якщо рівень трудового потенціалу колективу такий, що мають місце збитки при наявності сучасної технічної бази виробництва та звичайних ринкових умов, новий власник буде вимушений змінити персонал (локаут), змінити структуру кадрів, понести збитки на компенсацію звільненим та створення нового колективу, який мав би необхідну властивість не тільки виконувати поставлені виробничі завдання (кадровий потенціал), але й забезпечувати при цьому прибуток (трудовий потенціал). Врахування в ціні вказаної властивості за використанням моделей корисності (utility models) дозволяє оцінити економічні результати діяльності як окремого працівника (з урахуванням його здібностей та можливостей, які надає посада, робоче місце), так і групи чи усього колективу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – Кадровий та трудовий потенціал трудових ресурсів