Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – 3.3. Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства
Основні питання:
Державне регулювання оціночної діяльності в Україні;
Міжнародні стандарти оцінки;
Розрахунок ціни об’єкту за методом дисконтування;
Розрахунок ціни об’єкту за методом капіталізації;
Фактори, які впливають на оцінку об’єкта;
Аналіз потенціалу за функціональними елементами носія.
Ресурсний підхід до визначення сутності потенціалу відповідним чином відображується у поглядах дослідників на методичну базу оцінки потенціалу підприємства Якщо потенціал – це ресурс, то усі існуючі методи оцінювання окремих ресурсів та підприємства загалом теж є методами оцінки потенціалу. Але ж тоді взагалі не має сенсу будувати окрему методику, наприклад, оцінювання потенціалу підприємства, якщо це процес ідентичний визначенню ціни його продажу загальновідомими та широко визнаними методами.
Дійсно, потенціал можна оцінити як властивість об’єкту забезпечити отримання прибутку для власника за рахунок його експлуатації або продажу. Але ж ця властивість зберігається за підприємством увесь час його функціонування, то якщо оцінювати прибуток від експлуатації, то можна розрахувати його за весь строк корисного функціонування, можна за рік або період повернення інвестованого капіталу у певній галузі. Таким чином, щоб перейти від потенціалу до ціни, потрібно визначитись з часом, протягом якого ця властивість – приносити прибуток від експлуатації – забезпечить накопичення суми, яка буде відповідати ціні продажу об’єкта. Це не обов’язково буде середній строк окупності капіталовкладень або строк корисного використання об’єкту. Цей параметр потребує додаткового обгрунтування, а на цей час ми схиляємось до показника строку окупності.
Існуючі методи встановлення ціни підприємства спираються на фактичні дані щодо прибутку за попередній період або балансову вартість підприємства, або ціну продаж аналогічних об’єктів. Але ж усі сучасні дослідники визнають, що потенціал повинен відображати також і майбутній стан об’єкту, який зовсім не завжди можна вивести з тенденції, яка склалася за роки експлуатації підприємства попереднім власником. Якщо виходити із запропонованої у цій роботі теорії потенціалу, то сучасні методи оцінки підприємства відображують лише частину існуючого потенціалу (реалізовану), тож не враховується нереалізований за попередні роки потенціал та потенціал розвитку об’єкта.
Крім цих особливостей, які не дозволяють ототожнювати оцінку підприємства та оцінку його потенціалу, є ще й інша різниця, яка визначається впливом діючого законодавства. Якщо діагностика потенціалу підприємства цілком у компетенції самого підприємства або зацікавленого зовнішнього суб’єкта, то оцінювання об’єктів господарської діяльності підлягає державному регулюванню, оскільки прибуток від продажу державної власності є джерелом наповнення бюджету, так само, як і податок на прибуток від продажу будь-якої іншої власності. Таким чином, методи оцінки, залежно від форми власності об’єкта, у тій чи іншій мірі теж регламентуються, то й оцінка потенціалу, як один з можливих підходів до оцінки вартості підприємства, повинна це враховувати.
Державне регулювання оціночної діяльності в Україні здійснюється відповідно Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” № 1992-IV (1992-15) від 09.09.2004 |64). Метою регулювання оціночної діяльності, згідно Закону, є:
– формування інфраструктури оцінки майна в Україні; створення законодавчої бази оцінки та контроль за її дотриманням; забезпечення відповідності міжнародним нормам та правилам; створення конкурентного середовища серед суб’єктів оціночної діяльності; створення навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади у випадках, передбачених законодавством.
Державне регулювання оціночної діяльності відносно загальнодержавної власності впроваджує Фонд державного майна України.
Питаннями незалежної оцінки займається Українське товариство оцінювачів та Український інститут оцінки, які здійснюють громадське регулювання оціночної діяльності [5]:
– контроль за виконанням нормативно-правових актів з оцінки майна та забезпеченням якості оцінки; рецензування звіту про оцінку майна; участь у підготовці методичної бази з оцінки майна; професійна підготовка оцінювачів; участь у роботі Фонду держмайна України.
Нормативна база з оцінки майна в Україні знаходиться у стадії формування та реформування, і перелік останніх редакцій документів, що регулюють цю діяльність, наведено у списку використаних джерел. Втім, для подальшого аналізу потрібно розглянути зміст Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10 грудня 2003 р. № 1891 [26], яка регламентує оцінку у ході приватизації та загальні положення методичної бази незалежної оцінки, сформовані з урахуванням вимог Національних стандартів та Міжнародних стандартів оцінки (МСО), що містять базові визначення, пов’язані з оцінкою, та основні принципи здійснення оціночної діяльності [115,117]. Необхідність урахування вимог міжнародних стандартів обумовлена участю України у функціонуванні світових інвестиційних ринків, яка вимагає єдиного підходу до оціночної діяльності попри особливості національної оцінки. Єдність підходів забезпечується Стандартами МКСО, які забезпечують здійснення міжнародних угод, пов’язаних з майном.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)