Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – 1.3. Видова класифікація потенціалу підприємства

Основні питання:

Виробничий та економічний потенціал;

Загальний, функціональний та частковий потенціал;

Потенціал розвитку;

Об’єкти і суб’єкти оцінки та діагностики потенціалу;

Переходячи до визначення сутності виробничого та економічного потенціалу слід зазначити, що за нашим підходом це властивості цілісного складного штучно створеного носія (підприємства в цілому) проявляти себе відносно зовнішнього середовища у економічному та речовинному виразі.

Класифікація потенціалу за видами [50,61,89,90,109,147,148,151,152,158,159, 166,175,179,181 ] досліджена на цей час краще, аніж його загальна внутрішня структура або структура його носія за елементами. Тим не менш, багато авторів застосовує одні й ті ж самі терміни: економічний, виробничий, ринковий потенціал, вкладаючи в них свій зміст, який не співпадає з іншими трактуваннями. Нажаль, дотепер немає єдиного визначення, що відображає сутність категорії “виробничий потенціал. Так, наприклад, можна виділити наступні основні підходи до формулювання сутності даного виду потенціалу:

А) “Потенціал виробничий – 1) реальний обсяг продукції, що можливо зробити при повному використанні наявних ресурсів; 2) наявні й потенційні можливості виробництва, наявність факторів виробництва, забезпеченість його визначальними видами ресурсів” [153].

На наш погляд, не може бути кількох визначень сутності категорії. Лише якесь одне із них буде відображати сутність, а усі інші – якийсь аспект його характеристик. Перше визначення (1) недостатньо точно, оскільки критерієм оцінки результату крім обсягу мають бути номенклатура, асортимент, якість та інші характеристики. До того ж не вказано чи то обсяг товарної, реалізованої, валової продукції або, може, це обсяг у натуральному виразі, а це вже зовсім інше. Викликає сумнів трактування, за яким обов’язковою умовою розрахунку потенціалу є повне використання ресурсів. Очевидно, що якісь види ресурсів можуть бути й неповністю використаними, щось іноді резервується, головне, щоб була визначена здатність [129] усього об’єкту забезпечити досягнення мети, або властивість [51] забезпечити виконання виробничого завдання (яке змінюється відповідно вимогам ринку) у ході досягнення загальної мети. Крім того, якщо, наприклад, у власника немає в наявності такого ресурсу, як обігові кошти, це ще не означає, що його підприємство не має виробничого потенціалу. Альтернативне визначення (2) теж містить спірні положення:

– забезпеченість ресурсами виробництва продукції, незатребуваної ринком, навряд чи можна вважати потенціалом;

– можливості, як доведено у попередньому розділі, не притаманні об’єкту оцінки, а є зовнішнім обмеженням потенціалу;

– знов нагадаємо, що не можна одну сутність одночасно вважати забезпеченістю ресурсами, факторами, можливостями, оскільки це не одне й те саме.

Б) “Виробничий потенціал – це система економічних відносин, що виникає між господарюючими суб’єктами на макро – і мікрорівнях із приводу одержання максимально можливого виробничого результату, що може бути отриманий при найбільш ефективному використанні виробничих ресурсів, при наявному рівні техніки й технологій, передових формах організації виробництва” [168].

Такс визначення потребує корекції вже хоча б тому, що відносини, як і їх система, це процес або стан взаємозв’язків, у той час як потенціал – це все-таки властивість, яка є результатом якихось відносин. Максимум можливого виробничого результату може не відповідати попиту на ринку збуту, ніхто не заважає підвищити рівні техніки й технологій (бо мусить же бути у підприємства якийсь потенціал розвитку), та й взагалі не слід обмежувати коло учасників формування потенціалу лише “господарюючими суб’єктами”, бо є ще й держава, природні умови, інфраструктура, тощо.

В) “Виробничий потенціал: потенційний обсяг виробництва продукції, потенційні можливості основних коштів, потенційні можливості використання сировини й матеріалів, потенційні можливості професійних кадрів” [111].

У наведеному вище визначенні виробничий потенціал трактується як набір характеристик обсягу виробництва, можливостей основних і оборотних засобів, кадрів. По-перше, якщо це просто набір характеристик, то він повинен бути хоча б ранжируваним по значимості. При цьому неясно, як звести воєдино обсяг виробництва й потенційні можливості основних засобів, сировини й матеріалів, кадрів. По-друге, наведений перелік не включає інноваційних характеристик, фінансових та ін., тобто вій далеко не повний.

Г) “Під виробничим потенціалом розуміють обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-годин), що може бути виконаний протягом деякого періоду часу (наприклад, року) основними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів при двох та трьох змінному режимі роботи й оптимальної організації праці й виробництва” [155,169].

За таким підходом автоматична лінія взагалі немає потенціалу, оскільки основного персоналу немає, то є лише машино-години, а нормо-годин немає. Що ж до змінності, то так звичайно вимірюють виробничу потужність, яка все ж таки відрізняється від виробничого потенціалу.

Д) “Під виробничим потенціалом автори розуміють здатність окремого підприємства виконувати необхідний обсяг робіт, випускати продукцію для реалізації своєї місії й цілей, які визначені його уставом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Потенціал і розвиток підприємства – Бачевський Б. Є. – 1.3. Видова класифікація потенціалу підприємства