Політологія – Вегеш М. М

Політологія – Вегеш М. М. – Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ

1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з

Політологія – Вегеш М. М. – 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології

1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з

Політологія – Вегеш М. М. – 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки

1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з

Політологія – Вегеш М. М. – Предмет політології

Кожна наука має свій об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв’язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом

Політологія – Вегеш М. М. – Методи науки про політику

Кожна наука має свій об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв’язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом

Політологія – Вегеш М. М. – 1.1.2. Політика як соціальне явище та об’єкт вивчення політології

Термін “Політика” походить від давньогрецького слова “polis” (місто-держава) та його похідних “politike” (мистецтво управляти державою), “politea” (конституція) та ін. В наукових словниках, спеціальній літературі можна знайти безліч підходів до трактування політики (наприклад, директивний, або

Політологія – Вегеш М. М. – 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології

Українська політологія – це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є сутність, форми, закономірності політичного життя українського суспільства, політика й політична система

Політологія – Вегеш М. М. – 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології

1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін “Англосаксонська школа” об’єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії.. Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX – на початку XX століття,

Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.1. Англосаксонська школа в політології

1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін “Англосаксонська школа” об’єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії.. Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX – на початку XX століття,

Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології

Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на розвиток суспільних наук у Франції мала великий вплив ідеологія анархо-синдикалізму та реформістського

Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці

Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців над іншими націями; 3) сприйняття політичної науки як складової частини комплексу суспільних дисциплін (конституційного права,

Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.4. Основні напрями розвитку зарубіжної політичної науки наприкінці XX – на початку XXI століття

В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж попередніх десятиліть. Основна увага політичних філософів була зосереджена у двох сферах, а саме у

Політологія – Вегеш М. М. – 1.3. Політична влада

1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об’єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід’ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: потреба самозбереження соціуму, необхідність у продовженні людського

Політологія – Вегеш М. М. – 1.3.1. Сутність і походження феномену влади

1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об’єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід’ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: потреба самозбереження соціуму, необхідність у продовженні людського

Політологія – Вегеш М. М. – 1.3.2. Форми, види та механізм реалізації політичної влади

Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування – це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими. Політичне керівництво й управління реалізуються через прийняття стратегічних і тактичних рішень до об’єктів влади,

Політологія – Вегеш М. М. – 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади

Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають соціальним очікуванням, визнає народ, або, інакше кажучи, вона стає легітимною. Легітимне ставлення до правових норм

Політологія – Вегеш М. М. – 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку

1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає

Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.1. Витоки і сутність демократії

1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає

Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії

Першими історичними формами демократії були первіснообщинна та військова. Такий тип організації владних відносин грунтувався на: а) кровно-споріднених зв’язках; б) малочисельності населення; в) низькій продуктивності праці; г) колективному володінні землею. Характерні риси первіснообщинної демократій 1.

Політологія – Вегеш М. М. – Класична теорія демократії Нового часу

Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. в Західній Європі та США під впливом лібералізму. Лібералізм вперше в історії суспільної

Політологія – Вегеш М. М. – Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта

Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її

Політологія – Вегеш М. М. – Теорія “поліархії” Р. Даля

Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її

Політологія – Вегеш М. М. – Партиципаторні теорії демократії (демократія участі)

Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її

Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу

Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Демократизація – процес, в результаті якого відбувається перехід від недемократичних режимів до демократії. Даний процес відбувається нерівномірно – з припливами і відпливами. Така нерівномірна хвильова пульсація демократизації

Політологія – Вегеш М. М. – Розділ 2. ІНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ

2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху

Політологія – Вегеш М. М. – 2.1. Політична система суспільства

2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху

Політологія – Вегеш М. М. – 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів

2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху

Політологія – Вегеш М. М. – 2.1.2. Структура і функції політичної системи

Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових-елементів. Структура політичної системи – це сукупність владних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність. Головний єднальний компонент системи –

Політологія – Вегеш М. М. – 2.1.3. Типи політичних систем та критерії їх ефективності

Для з’ясування того, як політичні системи формуються, чим різняться або чим подібні, політологія типологізує (класифікує) їх. Започаткував цю практику ще Платон, який вирізняв аристократію, тимократію, олігархію, демократію і тиранію. Розширив класифікацію форм правління Аристотель,

Політологія – Вегеш М. М. – 2.2. Держава як інститут політичної системи: сутність, ознаки, форми та основні функції

2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Сам термін “держава” вживають в широкому і вузькому значенні. В широкому розумінні держава трактується

Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.1. Сутність, походження та функції держави

2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Сам термін “держава” вживають в широкому і вузькому значенні. В широкому розумінні держава трактується

Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.2. Форма державного правління

Форма державного правління – це певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим статусом вищих державних органів, обумовлює структуру, принципи взаємовідносин та сферу компетенції кожного з них.

Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.3. Форма державного устрою

Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини (штати, землі, області), їх правовий статус, порядок відносин центральних і периферійних органів влади, називається формою державного устрою. За устроєм держави бувають унітарними, федеративними