Політологія – Вегеш М. М
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з
1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з
Кожна наука має свій об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв’язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом
Кожна наука має свій об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв’язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом
Термін “Політика” походить від давньогрецького слова “polis” (місто-держава) та його похідних “politike” (мистецтво управляти державою), “politea” (конституція) та ін. В наукових словниках, спеціальній літературі можна знайти безліч підходів до трактування політики (наприклад, директивний, або
Українська політологія – це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є сутність, форми, закономірності політичного життя українського суспільства, політика й політична система
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін “Англосаксонська школа” об’єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії.. Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX – на початку XX століття,
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін “Англосаксонська школа” об’єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії.. Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX – на початку XX століття,
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на розвиток суспільних наук у Франції мала великий вплив ідеологія анархо-синдикалізму та реформістського
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців над іншими націями; 3) сприйняття політичної науки як складової частини комплексу суспільних дисциплін (конституційного права,
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж попередніх десятиліть. Основна увага політичних філософів була зосереджена у двох сферах, а саме у
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об’єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід’ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: потреба самозбереження соціуму, необхідність у продовженні людського
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об’єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід’ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: потреба самозбереження соціуму, необхідність у продовженні людського
Основними формами політичної влади є панування, політичне керівництво й управління. Панування – це абсолютне чи відносне підкорення одних людей іншими. Політичне керівництво й управління реалізуються через прийняття стратегічних і тактичних рішень до об’єктів влади,
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають соціальним очікуванням, визнає народ, або, інакше кажучи, вона стає легітимною. Легітимне ставлення до правових норм
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає
Першими історичними формами демократії були первіснообщинна та військова. Такий тип організації владних відносин грунтувався на: а) кровно-споріднених зв’язках; б) малочисельності населення; в) низькій продуктивності праці; г) колективному володінні землею. Характерні риси первіснообщинної демократій 1.
Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. в Західній Європі та США під впливом лібералізму. Лібералізм вперше в історії суспільної
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її
Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Демократизація – процес, в результаті якого відбувається перехід від недемократичних режимів до демократії. Даний процес відбувається нерівномірно – з припливами і відпливами. Така нерівномірна хвильова пульсація демократизації
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху
Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових-елементів. Структура політичної системи – це сукупність владних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність. Головний єднальний компонент системи –
Для з’ясування того, як політичні системи формуються, чим різняться або чим подібні, політологія типологізує (класифікує) їх. Започаткував цю практику ще Платон, який вирізняв аристократію, тимократію, олігархію, демократію і тиранію. Розширив класифікацію форм правління Аристотель,
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Сам термін “держава” вживають в широкому і вузькому значенні. В широкому розумінні держава трактується
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Сам термін “держава” вживають в широкому і вузькому значенні. В широкому розумінні держава трактується
Форма державного правління – це певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим статусом вищих державних органів, обумовлює структуру, принципи взаємовідносин та сферу компетенції кожного з них.
Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини (штати, землі, області), їх правовий статус, порядок відносин центральних і периферійних органів влади, називається формою державного устрою. За устроєм держави бувають унітарними, федеративними
Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання
Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання
Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання
Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання
Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання
Політичний режим – це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади, відносини між громадянами і державою, стиль ухвалення рішень тощо. По суті, це поняття означає, як
Політичний режим – це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади, відносини між громадянами і державою, стиль ухвалення рішень тощо. По суті, це поняття означає, як
Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є: 1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі. 2. Концентрація
Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є: 1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі. 2. Концентрація
Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона
Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона
Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона
2.3.1. Етапи формування системи органів державної влади в Україні. Конституційна реформа 2004 р. Система органів державної влади незалежної України пройшла в своєму розвитку кілька основних етапів. Першим її етапом можна вважати період з 1990
2.3.1. Етапи формування системи органів державної влади в Україні. Конституційна реформа 2004 р. Система органів державної влади незалежної України пройшла в своєму розвитку кілька основних етапів. Першим її етапом можна вважати період з 1990
Сучасна держава має досить складну структуру, важливим елементом якої є система державних органів влади. Первинним компонентом державного механізму є окремий державний орган, через який держава здійснює свою політику, свої завдання і функції. Спеціалісти з
Найвищим і єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада (парламент) України. Верховна Рада як інститут законодавчої та представницької влади відіграла значну роль у створенні демократичних засад державного будівництва в Українській державі і
На початку 1990-х років Україна, як і всі пострадянські та постсоціалістичні країни, стала перед вибором, яку політичну модель доцільно розбудовувати в державі. Більшість науковців, політиків дійшли висновку – інститут президентства історично виправдав себе в