Політологія – Вегеш М. М. – Шановний, читачу!
Ви перегорнули останню сторінку цього підручника. Сподіваємось, що певна частина матеріалів вас зацікавила, ви здобули нові знання, ваше бачення світу “політичного” стало ширшим і глибшим.
Політологія в Україні порівняно молода наука – нині відбувається її становлення. Заявили про себе наукові установи, що досліджують політичні проблеми, ряд суспільно-політичних центрів. Періодично виходять друком часописи політологічного профілю. Політологія як навчальна дисципліна викладається у вищих закладах освіти.
Роблячи виклад тих чи інших тем, авторський колектив підручника висвітлив події і в українському політикумі, оскільки участь у політиці має бути усвідомленою. Лише свідомі громадяни, яким притаманне розвинуте почуття власної гідності, знання своїх прав і обов’язків, уміння реалізувати права і виконувати обов’язки, можуть утворювати демократичне й заможне суспільство. Відтак, демократії потрібно вчитись. Вперше залежність між знаннями про політику та ефективністю функціонування демократії афористично сформулював класик американської політичної
Науки Гарольд Дуайт Лассуелл: “Ми знаємо достатньо, щоб знати, що демократії не знають як жити; через незнання вони гинуть”. Особливо це актуально для суспільств, в яких відбуваються трансформаційні процеси. До такого типу суспільств нині належить і Україна. Саме тому духовне багатство й матеріальний добробут українського народу значною мірою залежатиме від рівня розвитку світоглядної позиції кожної людини. Політологія є однією з наук, яка формує таку позицію.
Слід пам’ятати, що ставлення до політики у суспільстві є неоднозначним. За образним порівнянням М. Дюверже, вона – “двуликий Янус”. Дуалізм політики виявляється в тому, що, з одного боку, вона є ініціатором всіх починань і звершень у суспільстві, а з іншого – саме з її допомогою чиниться свавілля у державі, принижується людська гідність. Для того, щоб використовувати великий мобілізаційний і регулятивний потенціал політики, і на цьому варто наголосити особливо, її (політику) потрібно серйозно вивчати. Тут доцільно пригадати слова французького мислителя О. Конта: “Знати, щоб передбачати, передбачати, щоб діяти”.
Сподіваємось, запропонований нами підручник сприятиме більш глибокому розумінню політичних явищ і процесів та пориванням до усвідомленої участі в політичному житті суспільства.
Related posts:
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з половиною тисячоліть, а на Сході, в Стародавньому Китаї та деяких інших країнах – ще більше. Однак у найрозвинутіших формах знання про […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Предмет політології Кожна наука має свій об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв’язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом предмет політичної науки” як уже зазначалось вище, було окреслено на колоквіумі політологів у 1948 р. в Парижі. Упродовж XX ст. політологія […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Теорія “поліархії” Р. Даля Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її мажоритарна (вестмінстерська) модель. Остання може існувати тільки в гомогенних суспільствах. А. Лейпхарт ставить собі за мету довести можливість функціонування демократії в […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Методи науки про політику Кожна наука має свій об’єкт і предмет. Об’єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування та зв’язками з економікою і духовною сферою суспільства. Загалом предмет політичної науки” як уже зазначалось вище, було окреслено на колоквіумі політологів у 1948 р. в Парижі. Упродовж XX ст. політологія […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її мажоритарна (вестмінстерська) модель. Остання може існувати тільки в гомогенних суспільствах. А. Лейпхарт ставить собі за мету довести можливість функціонування демократії в […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Партиципаторні теорії демократії (демократія участі) Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах “третього світу” – головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити модель демократії для різнорідних суспільств. В суспільствах “третього світу” зазнала поразки не демократія загалом, а її мажоритарна (вестмінстерська) модель. Остання може існувати тільки в гомогенних суспільствах. А. Лейпхарт ставить собі за мету довести можливість функціонування демократії в […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з половиною тисячоліть, а на Сході, в Стародавньому Китаї та деяких інших країнах – ще більше. Однак у найрозвинутіших формах знання про […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з половиною тисячоліть, а на Сході, в Стародавньому Китаї та деяких інших країнах – ще більше. Однак у найрозвинутіших формах знання про […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Класична теорія демократії Нового часу Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. в Західній Європі та США під впливом лібералізму. Лібералізм вперше в історії суспільної думки: А) відокремив індивіда від суспільства і держави (автономна особистість); Б) розмежував державу і громадянське суспільство; В) конституційно та інституціонально обмежив […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Розділ 3. ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ 3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття “політична участь” та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов’язана з такою характерною рисою активного демократичного громадянина, як політична залученість. Саме через участь у політиці, громадському житті і державному управлінні формується та реалізується громадянин. Серед найважливіших передумов участі громадян у політиці є: а) інтерес до […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 3.1. Політична участь громадян 3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття “політична участь” та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов’язана з такою характерною рисою активного демократичного громадянина, як політична залученість. Саме через участь у політиці, громадському житті і державному управлінні формується та реалізується громадянин. Серед найважливіших передумов участі громадян у політиці є: а) інтерес до […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології Українська політологія – це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є сутність, форми, закономірності політичного життя українського суспільства, політика й політична система України в їх історичному розвитку. Сучасні дослідники пропонують наступну періодизацію української науки про політику: 1) період Київської Русі та Галицько-Волинської держави; […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.4. Основні напрями розвитку зарубіжної політичної науки наприкінці XX – на початку XXI століття В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж попередніх десятиліть. Основна увага політичних філософів була зосереджена у двох сферах, а саме у формулюванні теорій: 1) справедливості; 2) демократії. Дослідження першої проблеми започаткував американський філософ Джон Роулз у праці “Теорія справедливості” (1971). Роулз розглядає […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.1. Англосаксонська школа в політології 1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін “Англосаксонська школа” об’єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії.. Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX – на початку XX століття, коли науку почали викладати в американських університетах, почала діяти Американська асоціація політичної науки, стали публікуватися спеціалізовані видання. У період між Першою […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології 1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін “Англосаксонська школа” об’єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки та Великій Британії.. Організаційне становлення політології в США відбулося наприкінці XIX – на початку XX століття, коли науку почали викладати в американських університетах, почала діяти Американська асоціація політичної науки, стали публікуватися спеціалізовані видання. У період між Першою […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.1. Витоки і сутність демократії 1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає сенсу визначати її точні географічні координати”, – писав свого часу південноафриканський вчений О. Сакс. Сьогодні демократія є однією з основоположних рис […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії Першими історичними формами демократії були первіснообщинна та військова. Такий тип організації владних відносин грунтувався на: а) кровно-споріднених зв’язках; б) малочисельності населення; в) низькій продуктивності праці; г) колективному володінні землею. Характерні риси первіснообщинної демократій 1. Основою соціальної організації первіснообщинного суспільства були родова община і союз декількох родів – плем’я. 2. Вищим органом самоуправління були збори, в […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 3.1.1. Поняття “політична участь” та його інтерпретація в сучасній політичній науці 3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття “політична участь” та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов’язана з такою характерною рисою активного демократичного громадянина, як політична залученість. Саме через участь у політиці, громадському житті і державному управлінні формується та реалізується громадянин. Серед найважливіших передумов участі громадян у політиці є: а) інтерес до […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Авторитаризм Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є: 1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі. 2. Концентрація влади в руках уряду, глави держави чи військових. Громадяни відчужені від процесу прийняття рішень. Правляча еліта формується не через конкурентні вибори, […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку 1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає сенсу визначати її точні географічні координати”, – писав свого часу південноафриканський вчений О. Сакс. Сьогодні демократія є однією з основоположних рис […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.1.3. Типи політичних систем та критерії їх ефективності Для з’ясування того, як політичні системи формуються, чим різняться або чим подібні, політологія типологізує (класифікує) їх. Започаткував цю практику ще Платон, який вирізняв аристократію, тимократію, олігархію, демократію і тиранію. Розширив класифікацію форм правління Аристотель, запропонувавши шестичленну систему: 1) правильні форми (правління на благо всіх на основі закону) – монархія, аристократія, політія (поміркована демократія); 2) неправильні […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Демократичний режим Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного режиму є: 1. Відмова від принципів конституційності і законності. Якщо конституція і зберігається, то суто в декларативній формі. 2. Концентрація влади в руках уряду, глави держави чи військових. Громадяни відчужені від процесу прийняття рішень. Правляча еліта формується не через конкурентні вибори, […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 4.1.2. Політична культура: природа, типи та функції Розвиток будь-якого суспільства, людини проходить під визначальним впливом культури. Поза досягнень культури поведінка і діяльність людини, соціальних спільнот утрачають спрямованість розвитку, сенс існування. В культурі дістають відображення спосіб людського буття, набутий досвід, традиції, цінності та механізм їх реалізації. Явище культури вивчають такі науки, як історія, археологія, етнографія, соціологія, естетика, етика, політологія. Про культуру дізнаємося, вивчаючи […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище 4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик політичного життя суспільства є таке складне і неоднозначне поняття як політична свідомість. Насамперед слід з’ясувати, що таке свідомість взагалі, політична свідомість зокрема, її роль і як вона впливає на політичні явища, процеси. Як уже вказувалось, на політичні […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 3.1.3. Особливості політичної участі в Україні Сприятливі умови для участі громадян у політиці сучасних західних демократій склалися внаслідок наполегливої боротьби багатьох поколінь громадянських активістів, їхньої відваги у поєднанні з компетентністю, глибокої перебудови масової свідомості. Україна ще тільки на початку подібного шляху, серед найважливіших віх якого були активізація участі громадян у політиці в 1989-1991 pp. та у 2004 р. Так, у переломних […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ 4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик політичного життя суспільства є таке складне і неоднозначне поняття як політична свідомість. Насамперед слід з’ясувати, що таке свідомість взагалі, політична свідомість зокрема, її роль і як вона впливає на політичні явища, процеси. Як уже вказувалось, на політичні […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 4.2.2. Структура політичної ідеології Політична ідеологія має трирівневу структуру свого функціонування: 1) теоретико-концептуальний, який включає розробку та обгрунтування цілей, принципів, цінностей, ідеалів. На цьому рівні формується образ дійсності, тобто узагальнене уявлення групи про свої інтереси та цілі; 2) програмно-політичний, на якому загальні соціально-філософські принципи перетворюються в конкретні програми, лозунги, гасла, документи, вимоги політичної еліти. На цьому рівні відбувається поєднання […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.1.2. Структура і функції політичної системи Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових-елементів. Структура політичної системи – це сукупність владних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність. Головний єднальний компонент системи – політична влада, зосереджена в державі, політичних партіях і громадських організаціях. Влада – це елемент, джерело управління, основа розвитку й функціонування політичних […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Консервативна модель Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Сам термін “правова держава” (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на розвиток суспільних наук у Франції мала великий вплив ідеологія анархо-синдикалізму та реформістського соціалізму. Одним із французьких правознавців, які започаткували розвиток політичної науки на початку XX століття, був Леон Дюгі. У п’ятитомному підручнику “Курс […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – Ліберально-демократична модель Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Сам термін “правова держава” (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Демократизація – процес, в результаті якого відбувається перехід від недемократичних режимів до демократії. Даний процес відбувається нерівномірно – з припливами і відпливами. Така нерівномірна хвильова пульсація демократизації у світовій практиці дала поштовх розвиткові концепції “хвиль демократизації”, яка була викладена в роботі американського політолога С. Гантінгтона “Третя хвиля: Демократизація […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців над іншими націями; 3) сприйняття політичної науки як складової частини комплексу суспільних дисциплін (конституційного права, політичної економії, філософії та історії). Остання традиція була закладена Максом Вебером, праці якого мають міждисциплінарний (філософський, історичний, соціологічний, політико-економічний) характер. У […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 1.1.2. Політика як соціальне явище та об’єкт вивчення політології Термін “Політика” походить від давньогрецького слова “polis” (місто-держава) та його похідних “politike” (мистецтво управляти державою), “politea” (конституція) та ін. В наукових словниках, спеціальній літературі можна знайти безліч підходів до трактування політики (наприклад, директивний, або силовий, розглядає політику як боротьбу за владу; функціональний трактує політику як управлінську діяльність щодо суспільства в цілому; комунікативний окреслює політику як […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.5. Політичні партії та партійні системи 2.5.1. Походження і розвиток політичних партій В сучасних умовах важко уявити суспільство, його політичну систему без політичних партій, які є неодмінним атрибутом представницької демократії. Партії є активними учасниками політичного життя, а партійна конкуренція часто визначає напрями розвитку держави. Однак партії не відразу стали повноправним політичним інститутом, здатним впливати на державну владу. Процес формування і функціонування […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.5.1. Походження і розвиток політичних партій 2.5.1. Походження і розвиток політичних партій В сучасних умовах важко уявити суспільство, його політичну систему без політичних партій, які є неодмінним атрибутом представницької демократії. Партії є активними учасниками політичного життя, а партійна конкуренція часто визначає напрями розвитку держави. Однак партії не відразу стали повноправним політичним інститутом, здатним впливати на державну владу. Процес формування і функціонування […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.5. Концепція правової, соціальної держави Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Сам термін “правова держава” (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.5.2. Партія як політичний інститут: ознаки, функції та класифікація Історія розвитку політичних партій засвідчила, що цей політичний інститут є досить складним суспільним феноменом. Тому, незважаючи на наявність значної кількості публікацій, присвячених партіям, в партології не вироблено єдиного загальновизнаного визначення сутності політичних партій. Дослідники пропонують чимало різноманітних, часто суперечливих підходів до розуміння суті партій. Найбільш поширеними є наступні підходи: 1. Класовий підхід: політичні партії – […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 2.1. Політична система суспільства 2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує системний світ та й сама вона внутрішньо складається із системно впорядкованого світу. Різні форми руху матерії викликають до існування найрізноманітніші системи (космічні і земні, біологічні і соціальні, керовані і самокеровані, цілісні і незавершені, механічні й електронні). […]...
- Політологія – Вегеш М. М. – 4.1.4. Особливості становлення політичної культури в Україні Формування, відтворення і розвиток політичної культури здійснюються через засвоєння і підтримку людьми її норм, взірців і стандартів поведінки, традицій. Засвоєння людиною вимог статутної і ролевої поведінки, культурних цінностей і орієнтирів, які сприяють формуванню у неї (людини) певних якостей і властивостей та дозволяють адаптуватися у даній політичній системі, називають політичною соціалізацією. Політична соціалізація (від лат. “socialis” […]...