Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.3. Форма державного устрою

Related posts:

1. Конституційне право України – Шаптала Н. К. – 3.6. Форма державного правління, форма державного устрою і форма державно-правового режиму України Держава як багатогранний суспільний феномен має певну сукупність складових, які утворюють нову якість держави. Кожній державі світу властива своя якісна форма. Форма держави – це порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Традиційно форму держави розуміють як триєдине поняття таких складових: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму. Умовно ці три […]...
2. Правознавство – Молдован В. В. – 3. Форма державного устрою Форма державного устрою – національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади. Територія держави поділяється на окремі національно-політичні чи адміністративні одиниці, які характеризуються співвідношенням частин держави та її органів із державою в цілому та між собою. Теорія права розрізняє просту та складну форми державного устрою. Проста (унітарна) держава – єдина держава, що не має всередині відокремлених державних […]...
3. Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.2. Форма державного правління Форма державного правління – це певний спосіб організації верховної влади в державі, який визначається джерелами влади, порядком формування і правовим статусом вищих державних органів, обумовлює структуру, принципи взаємовідносин та сферу компетенції кожного з них. Форма державного правління вказує на те, як організована верховна влада в державі, в який спосіб формуються її центральні органи та яким […]...
4. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Форми національно-державного устрою Всіх механізмів правління народу не вичерпують різноманітні республіканські та монархічні форми держави. Одним із механізмів правління народу є Референдум. Референдум (лат. referendum – те, що повинно бути повідомлене) – всенародне голосування (опитування) з якогось важливого питання життя держави і суспільства. Природно, референдум припускає рішення найбільш важливих для суспільства питань шляхом всенародного голосування, результати якого мають […]...
5. Політичні системи світу – Кириченко В. М. – 3.3. Форма державного устрою Форма державного устрою – це елемент форми держави, який визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та характер їх взаємовідносин між собою і з державою в цілому. Поняття форми державного устрою показує: з яких частин (адміністративно-територіальні одиниці, автономії чи суверенні держави) складається внутрішня структура держави; який правовий статус цих складових частин […]...
6. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 1. Історичні форми державного устрою 2.3.1. Унітарна держава та імперія як найдавніші форми державного устрою 1. Історичні форми державного устрою. 2. Унітарна держава: основні ознаки, переваги й недоліки. 3. Автономія в складі унітарної держави. 4. Імперія як специфічна форма державного устрою. 1. Історичні форми державного устрою Протягом свого існування людство виробило дві класичні форми державного устрою – Унітарну і федеративну […]...
7. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 4. Імперія як специфічна форма державного устрою Унітарна держава може утворювати автономію в своєму складі. Автономія (від грец. autonomнa – autos – сам, nomos – закон) – надання певним регіонам держави прав на самоврядування в адміністративній сфері. Автономія, як правило, надається етнонаціональним спільнотам і тому вважається однією з форм самовизначення народу, гарантованого міжнародним правом. Характерні ознаки автономії: O дія на території автономії […]...
8. Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 2.3.1. Унітарна держава та імперія як найдавніші форми державного устрою 2.3.1. Унітарна держава та імперія як найдавніші форми державного устрою 1. Історичні форми державного устрою. 2. Унітарна держава: основні ознаки, переваги й недоліки. 3. Автономія в складі унітарної держави. 4. Імперія як специфічна форма державного устрою. 1. Історичні форми державного устрою Протягом свого існування людство виробило дві класичні форми державного устрою – Унітарну і федеративну […]...
9. Теорія держави і права – Ведєрніков Ю. А. – 2.11. Форма державно-територіального устрою та її різновиди Форма державно-територіального устрою показує; – з яких частин складається внутрішня структура держави; – яке становище цих частин і які взаємозв’язки їх органів; – як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами; – в якій державній формі виражаються інтереси кожної нації, яка проживає на території країни. За формою державно-територіального устрою, тобто способом розподілу території на […]...
10. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Форми політичного правління і державного устрою Конституція У сучасному світі більшість держав формується і функціонує на основі конституції – основного закону держави. Конституція фіксує відносно стабільні норми і правила, що визначають устрій держави, принципи її організації, засоби політичного волевиявлення, прийняття рішень, а також становище особи в державі. Конституція – основний закон держави, який визначає основи суспільного і державного ладу, систему державних […]...
11. Політологія – Вегеш М. М. – Ліга Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів. Відродження і нове життя ідей федералізму починається в Нові часи. І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є та […]...
12. Політологія – Вегеш М. М. – Конфедерація Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів. Відродження і нове життя ідей федералізму починається в Нові часи. І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є та […]...
13. Політологія – Вегеш М. М. – Асоціація Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів. Відродження і нове життя ідей федералізму починається в Нові часи. І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є та […]...
14. Політологія – Вегеш М. М. – Федеративна держава Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів. Відродження і нове життя ідей федералізму починається в Нові часи. І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є та […]...
15. Політологія – Вегеш М. М. – Співтовариство (співдружність) Головна ідея принципу федералізму (з лат. “foedus” – союз, об’єднання) полягає в розмежуванні сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації у наданні їм певної політичної самостійності. Принцип федералізму уособлює в собі поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів. Відродження і нове життя ідей федералізму починається в Нові часи. І. Кант, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є та […]...
16. Теорія держави і права – Кириченко В. М. – 3. Форми державного устрою Форма державного устрою – це елемент форми держави, який визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та порядок їх взаємовідно­син між собою і з державою у цілому. Форма державного устрою показує: З яких частин (адміністративнотериторіальні одиниці, авто­номії чи суверенні держави) складається внутрішня структура держави; Який правовий статус цих складових частин і […]...
17. Порівняльне конституційне право – Кириченко В. М. – 3. Форми державного устрою Форма державного устрою – це елемент форми держави, який визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та характер їх взаємовідносин між собою і з державою в цілому. Поняття форми державного устрою показує: з яких частин (адміністративно-територіальні одиниці, автономії чи суверенні держави) складається внутрішня структура держави; який правовий статус цих складових частин […]...
18. Філософія – Касьян В. І. – 76. Соціально-філософський аспект держави, форм правління, державного устрою, політичних режимів Основною складовою політичної системи суспільства е держава. Держава – це сукупність взаємозв’язаних установ та організацій, які здійснюють управління суспільством. Основні ознаки держави: – наявність особливої системи органів і установ, що здійснюють функції державної влади; – територіальний розподіл на райони, округи, штати, губернії та ін., на які поширюється юрисдикція цієї держави; – наявність права, що закріплює […]...
19. Теорія держави та права – Гіда Є. O. – 1.2.2.3. Фома державного устрою Форма державного устрою є внутрішнім поділом держави па складові частини – територіальні одиниці, автономні, культурні, політичні утворення чи навіть суверенні держави. Вона також відображає характер співвідношення держави в цілому та окремих її частин. Форма державного устрою охоплює такі складові: – територіальну організацію населення; – розподіл держави на основні складові частини; – правове положення територіальних складових […]...
20. Конституційне (державне) право зарубіжних країн – Бесчастний В. М – 5.2. Форма державно-територіального устрою Історично склалося три “класичних” форми державно-територіального устрою: унітарна держава, федеративна держава (федерація), конфедерація. Унітарна держава – цільне політичне утворення, частини (територіальні підрозділи) якого (департаменти, провінції, округу тощо) мають статус лише адміністративно-територіальних одиниць, що не володіють якими-небудь суверенними правами. У цих утворень немає свого законодавства і своєї судової системи, органи адміністративного управління або підлеглі безпосередньо центральним […]...
21. Політологія – Вегеш М. М. – Тоталітаризм Політичний режим – це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади, відносини між громадянами і державою, стиль ухвалення рішень тощо. По суті, це поняття означає, як уряд і той, хто його очолює, користуються владою, контролюють і управляють соціальними процесами. Політичні режими розрізняють за такими критеріями: 1) спосіб […]...
22. Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.4. Політичний режим Політичний режим – це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади, відносини між громадянами і державою, стиль ухвалення рішень тощо. По суті, це поняття означає, як уряд і той, хто його очолює, користуються владою, контролюють і управляють соціальними процесами. Політичні режими розрізняють за такими критеріями: 1) спосіб […]...
23. Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.1. Сутність, походження та функції держави 2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Сам термін “держава” вживають в широкому і вузькому значенні. В широкому розумінні держава трактується як спільнота людей, яка організована вищою владою і яка проживає на спільній території. В даному випадку термін “держава” використовують як синонім […]...
24. Політологія – Вегеш М. М. – Консервативна модель Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Сам термін “правова держава” (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито […]...
25. Політологія – Вегеш М. М. – Ліберально-демократична модель Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Сам термін “правова держава” (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито […]...
26. Політологія – Вегеш М. М. – 2.2.5. Концепція правової, соціальної держави Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві. Сам термін “правова держава” (нім. Rechtsstaat) вперше було вжито […]...
27. Політологія – Вегеш М. М. – 1.4.1. Витоки і сутність демократії 1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає сенсу визначати її точні географічні координати”, – писав свого часу південноафриканський вчений О. Сакс. Сьогодні демократія є однією з основоположних рис […]...
28. Політологія – Вегеш М. М. – 2.2. Держава як інститут політичної системи: сутність, ознаки, форми та основні функції 2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст політики. Сам термін “держава” вживають в широкому і вузькому значенні. В широкому розумінні держава трактується як спільнота людей, яка організована вищою владою і яка проживає на спільній території. В даному випадку термін “держава” використовують як синонім […]...
29. Політологія – Вегеш М. М. – 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1. Політологія як система знань про політику. Специфіка і зміст української політології 1.1.1. Предмет, метод та історія виникнення політології як науки Згідно з реально існуючими численними джерелами, знання про політику налічує близько двох з половиною тисячоліть, а на Сході, в Стародавньому Китаї та деяких інших країнах – ще більше. Однак у найрозвинутіших формах знання про […]...
30. Політологія – Вегеш М. М. – 2.4.3. Перспективи місцевого самоврядування в Україні в контексті політичної та адміністративно-територіальної реформи Уже в середині 90-х років XX ст. стало очевидним, що сформована ще в СРСР система адміністративно-територіального устрою України не дозволяє сформувати такі територіальні громади, які б володіли достатніми матеріальними, фінансовими ресурсами, територією та об’єктами соціальної інфраструктури, необхідними для ефективного виконання завдань та повноважень місцевого самоврядування, делегованих повноважень. Саме тому у 1997 році Указом Президента України […]...
31. Політологія – Вегеш М. М. – Класична теорія демократії Нового часу Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. в Західній Європі та США під впливом лібералізму. Лібералізм вперше в історії суспільної думки: А) відокремив індивіда від суспільства і держави (автономна особистість); Б) розмежував державу і громадянське суспільство; В) конституційно та інституціонально обмежив […]...
32. Порівняльне конституційне право – Кириченко В. М. – 4. Форма державного режиму Порівняльний аналіз держав неможливий без урахування тих методів і засобів, за допомогою яких здійснюється державна влада. Державний режим – це спосіб (система методів і засобів) здійснення державної влади в країні. На відміну від форми державного правління та форми державного устрою, які характеризують організаційний бік форми держави, державний режим характеризує порядок діяльності держави, визначає її функціональне […]...
33. Правознавство – Копиленко О. П. – 4. Поняття та види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (класифікація держав за їхньою формою) Поняття форми держави розкриває особливості організації державної влади. Складовими елементами форми держави є форма правління, форма державного устрою, форма державно-правового режиму. Тобто, форма держави – це спосіб організації та здійснення державної влади. Форма правління – це спосіб організації державної влади, порядок утворення та діяльності державних органів, компетенція і взаємозв’язок між собою, а також взаємовідносини з […]...
34. Політологія – Вегеш М. М. – 1.2.4. Основні напрями розвитку зарубіжної політичної науки наприкінці XX – на початку XXI століття В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж попередніх десятиліть. Основна увага політичних філософів була зосереджена у двох сферах, а саме у формулюванні теорій: 1) справедливості; 2) демократії. Дослідження першої проблеми започаткував американський філософ Джон Роулз у праці “Теорія справедливості” (1971). Роулз розглядає […]...
35. Політологія – Вегеш М. М. – 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку 1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто західним явищем. “Демократія народжується і вмирає на всіх широтах, отже, немає сенсу визначати її точні географічні координати”, – писав свого часу південноафриканський вчений О. Сакс. Сьогодні демократія є однією з основоположних рис […]...
36. Політологія – Вегеш М. М. – 5.2.4. Геополітичні епохи Історію людства, з точки зору геополітики, можна розглядати як послідовну зміну геополітичних епох, кожна з яких має свої баланс сил, зони впливу, межі. М. Нартов називає наступні міжнародні системи чи геополітичні епохи; Вестфальська система міжнародних відносин (1648-1814), Віденська (1815-1918), Версальська (1919-1945), Потсдамська (1945-кінець 80-х – початок 90-х pp.) та Біловезька (з 1992 p., тобто від […]...
37. Політологія – Вегеш М. М. – 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають соціальним очікуванням, визнає народ, або, інакше кажучи, вона стає легітимною. Легітимне ставлення до правових норм країни – одне із сучасних уявлень про сутність влади, за якої правові норми мають демократичний зміст і випливають із суверенітету народу […]...
38. Політологія – Вегеш М. М. – 2.3.2. Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні Сучасна держава має досить складну структуру, важливим елементом якої є система державних органів влади. Первинним компонентом державного механізму є окремий державний орган, через який держава здійснює свою політику, свої завдання і функції. Спеціалісти з державного управління, конституційного права дають таке визначення державного органу: “Державний орган влади – це відносно самостійна і відокремлена частина єдиної системи […]...
39. Політологія – Вегеш М. М. – 1.3. Політична влада 1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об’єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід’ємний і необхідний елемент. Причинами її появи були: потреба самозбереження соціуму, необхідність у продовженні людського роду, об’єктивна неоднорідність соціальної структури будь-якого суспільства, потреба у колективному (суспільному) характері праці, персональні переваги людей у певних сферах життя. Влада […]...
40. Політологія – Вегеш М. М. – 2.4. Місцеве самоврядування 2.4.1. Теорії та моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз В історичній та юридичній науках виникнення місцевого самоврядування пов’язують із зростанням міст, яке розпочалося у Західній Європі в XI столітті і тривало впродовж ХІІ – XIII століть. Однією з причин розвитку міст було відродження європейської торгівлі, тож, як наслідок, ринки, які виникали навколо феодального замку […]...