Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура Верховної Ради України
Парламент відіграє важливу роль в управлінні країною, у формуванні її державної політики, тому його ефективна діяльність поєднана з наявністю власної розгалуженої структури, робота якої має стати чітко скоординованою. Верховною Радою України керує голова Верховної Ради, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Голова Верховної Ради України (ст. 88 Конституції України) веде засідання Верховної Ради, організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях, підписує акти, прийняті Верховною Радою, представляє Верховну Раду України у стосунках з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, організовує роботу апарату Верховної Ради; проводить засідання Ради голів фракцій і Ради голів комітетів, на яких обговорюється порядок денний сесії. Остаточно порядок денний сесії затверджується на засіданні Верховної Ради. Голові Верховної Ради допомагають два заступники, які обираються народними депутатами таємним голосуванням за пропозицією голови. Голова Верховної Ради України і заступники забезпечують діяльність секретаріату. Діяльність Верховної Ради України забезпечує секретаріат та управління справами. За Конституцією, Верховна Рада на сесії призначає керівника апарату Верховної Ради і визначає структуру апарату.
За Конституцією в структуру Верховної Ради входять підрозділи Уповноважених Верховної Ради України з прав людини, діяльність якого регулюється Законом України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. При Верховній Раді працює також Інститут законодавства Верховної Ради, до складу якого входить сім наукових відділів. Інститут законодавства веде дослідження у сфері державного будівництва, розробляє важливі законопроекти і надає допомогу постійним комітетам у здійсненні законотворчої діяльності, аналізує практику застосування законів та ефективності їх дії, формулює пропозиції удосконалення діючого законодавства, здійснює порівняльні дослідження законодавств різних країн.
Важливими суб’ єктами парламентської діяльності є депутатські фракції та групи, що об’ єднують народних депутатів за ознакою партійної належності або спільності політичних поглядів. Депутатські фракції у Верховній Раді утворюються виключно депутатами за умови, що до складу кожної з фракцій входить не менш як 14 народних депутатів. Народний депутат не може входити до складу більше як однієї фракції, порядок роботи якої, умови вступу, виходу та виключення визначаються самою депутатською фракцією (групою). Депутатські фракції та групи беруть активну участь у формуванні керівного складу Верховної Ради (керівництва парламенту та комітетів), визначенні порядку денного засідань парламенту та вирішенні інших питань організації роботи єдиного законодавчого органу влади. Депутати у своїй діяльності формально не пов’язані рішеннями фракцій (груп), до яких належать.





Related posts:
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції і повноваження Верховної Ради України 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Конституційне право України – Шаптала Н. К. – Структура Верховної Ради АРК Організаційну ієрархію Верховної Ради АРК утворюють: * Голова; * перший заступник Голови; O заступник Голови; O Президія Верховної Ради АРК; * постійні комісії; * тимчасові комісії; * депутатські фракції. Голова Верховної Ради АРК. На першій сесії Верховна Рада АРК шляхом таємного голосування з використанням бюлетенів обирає з числа депутатів Голову Верховної Ради АРК. Голова Верховної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Законотворчий процес у парламенті В Україні згідно зі ст. 93 Конституції до суб’єктів, які мають право законодавчої ініціативи, належать Президент України, народні депутати України, Кабінет міністрів України і національний банк України. Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою позачергово. За регламентом Верховної Ради проекти законів розробляються за правом, визначеним законом (наприклад, розробка законопроекту про державний бюджет є […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Призначення, структура та завдання виконавчої влади Виконавча влада – сукупність державних органів та установ, що здійснюють владно-політичні та владно-адміністративні функції. Це своєрідна система, де кількісно домінують органи й установи, що діють у сфері вузько визначеного державного управління. Для їх позначення нерідко використовують термін Адміністративний апарат або Апарат державного управління. Закономірністю суспільно-політичного розвитку багатьох країн світу є концентрація значної частини державних повноважень […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Формування державності України У формуванні державності України важливі, По-перше, демократичність і відкритість законодавчого процесу, повнота нормотворчих функцій, надійність фінансової і матеріальної бази, щорічні звіти про діяльність виконавчо-розпорядчих органів, суспільний контроль в межах закону за діяльністю виконавчої влади; по-друге, незалежність суду і прокуратури, підвищення їх статусу в суспільстві, вдосконалення процесуального законодавства, точне дотримання презумпції невинності, норм правосуддя і права […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-етнічна структура сучасного суспільства України Розробка принципів і визначення основних напрямків сучасної національної політики, осмислення діалектики розвитку етносу – одне з пріоритетних завдань української держави. Актуальність завдання зумовлена тим, що етнічне населення України дуже різноманітне, і досягнення національної згоди виступає однією з гарантій суверенності, незалежності держави. Розглядаючи питання про соціально-етнічну структуру населення, необхідно відзначити, що Україна – друга за чисельністю […]...
- Конституційне право України – Шаптала Н. К. – 9.2. Чисельний склад та структура Верховної Ради України Конституційний склад Верховної Ради України та її структура визначаються Конституцією України, Законами України “Про Регламент Верховної Ради України” від 10 лютого 2010 року, “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 року, “Про комітети Верховної Ради України” від 4 квітня 1995 року та іншими нормативно-правовими актами. Конституційний склад Верховної Ради України згідно 3 ч. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура влади. Суб’єкт, об’єкт Основними компонентами влади є суб’ єкт, об’ єкт, засоби і процес, що приводять в дію всі елементи влади. Суб’ єкт влади втілює її активний, спрямовуючий початок. Суб’ єктом влади може бути окрема людина, організація, спільність людей (народ), або навіть світова співдружність, об’ єднана в Організацію Об’ єднаних Націй. Суб’єкт влади має ряд якостей: бажання владарювати, […]...
- Конституційне право України – Совгиря О. В. – 3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України Відповідно до ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. На всеукраїнському референдумі 16 квітня 2000 р. громадяни України висловилися за скорочення конституційного складу Верховної Ради України до трьохсот […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Законодавча влада 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Конституційне право України – Погорілко В. Ф. – 2. Склад і структура Верховної Ради України 1. Поняття Верховної Ради – парламенту України Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійно діючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади у складі 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років (статті 75-76 Конституції). Пріоритетною рисою українського парламенту як […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура політичної культури Політична культура, залежно від суб’ єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих соціальних верств і груп, політична культура особистості. Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення – культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура, характер політичного процесу В суспільстві відбувається розподіл та перерозподіл засобів влади, здійснення політичної мобілізації громадян, прийняття рішень, контроль за політичними елітами, які керують, та інші форми політичної активності соціальних спільностей, соціальних верств та громадян, – все це відображення здійснення політичними суб’єктами своїх функцій. Реалізація політичними суб’єктами функцій розподілу та перерозподілу засобів влади не лише визнається і заохочується політичним […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура національної безпеки Основні принципи забезпечення національної безпеки: законність, дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави; їх взаємна відповідальність за забезпечення безпеки; взаємозв ‘язки національної і міжнародної безпеки. Реалізація основних принципів забезпечення національної безпеки можлива за рахунок створення системи безпеки, основними функціями якої виступають виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об’ єктів безпеки, здійснення […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура релігії Сфера релігії – привабливе і таємниче духовне життя. Виникають питання. Як же сталося, що давні євреї з їх примітивним побутом створили Біблію, а пророк Мухаммад створив Коран? І чи справді монах Сергій чув голос святих ангелів? І якщо Бог єдиний, то чому релігій так багато? Відповідь одна: релігія – особлива сфера життя людського духу, його […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Інститут президента в системі органів державної влади У президентських республіках і країнах із змішаною республіканською формою правління главу держави обирають шляхом проведення загальних виборів, що, як правило, мають прямий характер. В чому роль і значення інституту президента? У більшості країн світу інститут президентства є одним з найважливіших елементів державного механізму. Президент як глава держави – особа, що займає формально вище місце у […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура політичної свідомості Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та суперечливістю. В соціологічному плані – це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформальної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволяють виділити й політичну свідомість людського […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Структура, функції та типи політичної системи Політична система суспільства – складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально-політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і державна влада. Політична система суспільства існує як цілісність, обмежена кордонами від навколишнього її середовища (внутрішнього і міжнародного), екологічного, особистого та соціального. Звичайно ж, політична система суспільства – сукупність взаємодіючих сфер: […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЗАКОНОДАВЧА, ПРЕЗИДЕНТСЬКА, ВИКОНАВЧА ТА СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура воєнної політики Структуру воєнної політики складають, по-перше, суб’єкти воєнної політики; по-друге, мета воєнної політики; по-третє, об’єкти воєнної політики; по-четверте, засоби досягнення воєнно-політичної мети і, нарешті, умови, в яких здійснюється воєнно-політична діяльність. i хоча воєнно-політична обстановка і не входить складовим елементом в структуру воєнної політики, все ж здійснює найбезпосередніший вплив на процес її функціонування та розвитку. Суб’ єктами […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства Визначаючи місце великих соціальних спільностей в політичному житті суспільства, важливо виділити економічні класи в соціальній структурі суспільства. Це спільності людей, що визначаються економічними ознаками: формами власності, розмірами багатства, місцем і роллю в організації господарської діяльності, формами отримання прибутку тощо. Саме така концепція покладена в основу марксистського визначення класів. Раніше в Україні, як […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства Визначаючи місце великих соціальних спільностей в політичному житті суспільства, важливо виділити економічні класи в соціальній структурі суспільства. Це спільності людей, що визначаються економічними ознаками: формами власності, розмірами багатства, місцем і роллю в організації господарської діяльності, формами отримання прибутку тощо. Саме така концепція покладена в основу марксистського визначення класів. Раніше в Україні, як […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Парламент в структурі державної влади Верховна Рада є одним із основних, ключових елементів владного трикутника: Парламент – Президент – Кабінет міністрів. Парламент має ряд повноважень у відносинах з главою держави, які спрямовані на забезпечення стабільності державної влади, запобігання її узурпації та можливі зловживання з боку особи, яка займає найвищу у державі посаду. Верховна Рада призначає вибори Президента у передбачені Конституцією […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Воєнна політика держави: суть, структура. Воєнна доктрина України Війна – породження політики та її метод для досягнення певної економічної, соціальної, воєнної та іншої мети. Тому правомірна теза про війну як продовження політики іншими, а саме – насильницькими методами. Політика, що допускає війну або призводить до її появи, є політика війни. Але така політика розкриває тільки верхній, стратегічний зріз, що характеризує загальне спрямування діяльності […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політична свідомість: поняття, структура, функції Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
- Конституційне право України – Погорілко В. Ф. – 4. Основні форми роботи Верховної Ради України Установленні парламентаризму майже кожної країни одним з найскладніших, найтриваліших і найважчих є встановлення певної системи, порядку в роботі її парламенту. Це зумовлено багатьма факторами: змістом і формами його роботи, складом і структурою, статусом і особистими рисами парламентаріїв тощо. Першочергове значення у встановленні порядку роботи парламенту, тобто організації його роботи має його нормативно-правове визначення. Порядок роботи […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Монархія Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин вищих державних органів, службових осіб і громадян. Традиційно форма держави включає форму правління і форму територіального (державного) устрою. Політичні форми сучасних держав складалися протягом століть. На них впливали економічний лад, розташування класових, соціальних сил, історичні традиції, […]...
- Конституційне право України – Шаптала Н. К. – Організація і ведення пленарних засідань Верховної Ради України Засідання Верховної Ради України є відкритими і гласними, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Відкритість засідань Верховної Ради України забезпечується шляхом допуску на них в установленому порядку представників засобів масової інформації. Гласність засідань Верховної Ради України забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради України, її рішень у Відомостях Верховної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних партій Місце і роль політичної партії, характер її діяльності визначаються, по-перше, мірою її вростання в політичну систему суспільства, тривалістю її існування, зміною її назви і порушенням організаційного статусу, а також місцем і роллю фракції в уряді, тобто керівництво урядом або проста в ньому участь. Дуже важливий і національний аспект політичної партії. Якщо рівніше представлена партія в […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Взаємовідносини України і НАТО Важливим напрямком зовнішньої політики України є євроатлантична інтеграція. Її необхідність обумовлена прагненням забезпечити надійний захист територіальної цілісності та суверенітету, недоторканість кордонів. Найпотужніший військово-політичний союз у світі та Європі є НАТО. Основними засадами для заснування НАТО стало підписання Брюссельського договору п’ятьма західноєвропейськими державами: Бельгією, Люксембургом, Нідерландами, Великобританією, Францією про створення спільної системи оборони з метою більш […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Міжнародна політика України Зовнішня політика – курс держави в міжнародних справах, що забезпечує специфічними засобами і методами захист її суверенітету і незалежності, досягнення життєво важливих національних інтересів і мети. Кожна держава зобов’ язана будувати зовнішню політику, виходячи з власних національних інтересів та інтересів своїх партнерів. Зовнішньополітична мета історично конкретна і змінюється в залежності від економічних, науково-технічних, внутрішньополітичних та […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Особливості політичної системи сучасної України Політична система в Україні – той необхідний механізм, за допомогою якого і здійснюється повновладдя та суверенітет народу. В реальній політичній практиці часто окремі політичні партії, політичні лідери присвоювали і присвоюють функції народного представництва, наслідок чого – відчуження політичної влади від тих, кому влада по праву повинна належати. Ось чому визнання інститутів, відносин і норм, завдяки […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Формування політичної системи і державності України Політична система в Україні – той необхідний механізм, за допомогою якого і здійснюється повновладдя та суверенітет народу. В реальній політичній практиці часто окремі політичні партії, політичні лідери присвоювали і присвоюють функції народного представництва, наслідок чого – відчуження політичної влади від тих, кому влада по праву повинна належати. Ось чому визнання інститутів, відносин і норм, завдяки […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Форми політичного правління Устрій, лад держави характеризують її форми. В формах визначені організація і принципи функціонування верховної влади, структура і порядок взаємовідносин вищих державних органів, службових осіб і громадян. Традиційно форма держави включає форму правління і форму територіального (державного) устрою. Політичні форми сучасних держав складалися протягом століть. На них впливали економічний лад, розташування класових, соціальних сил, історичні традиції, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Місце політичної партії в суспільстві Місце і роль політичної партії, характер її діяльності визначаються, по-перше, мірою її вростання в політичну систему суспільства, тривалістю її існування, зміною її назви і порушенням організаційного статусу, а також місцем і роллю фракції в уряді, тобто керівництво урядом або проста в ньому участь. Дуже важливий і національний аспект політичної партії. Якщо рівніше представлена партія в […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Президентська та виконавча влада в України Інститут глави держави виник у кінці XVIII ст. і сформувався у період становлення державності. Юридичний статус та політичне значення сучасного глави держави залежать від форми державного правління, прийнятої в тій або іншій країні. Реальна роль у здійсненні влади багато в чому обумовлена політичною культурою та традиціями, а також існуючим у країні політичним режимом. Главою держави, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Становлення зовнішньої політики України Зовнішня політика – курс держави в міжнародних справах, що забезпечує специфічними засобами і методами захист її суверенітету і незалежності, досягнення життєво важливих національних інтересів і мети. Кожна держава зобов’ язана будувати зовнішню політику, виходячи з власних національних інтересів та інтересів своїх партнерів. Зовнішньополітична мета історично конкретна і змінюється в залежності від економічних, науково-технічних, внутрішньополітичних та […]...