Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Статусні позиції і політична поведінка особи
Між статусом соціальних верств, груп та індивідів, що визначає відносини рівності та нерівності, та політичними ресурсами існують відмінності. Існує розподіл прибутків, багатства, знання, професій, організаційних позицій, поділ ресурсів, засобів, за допомогою яких кожний індивід або соціальна спільність впливають на поведінку інших суб’ єктів у різноманітних обставинах. В разі такого використання засоби влади стають політичними засобами, що не можуть бути лише інтересами наслідків впливу соціально-економічних факторів.
Соціальні суб’ єкти, що контролюють управлінські органи держави, можуть використати владні можливості для перебудови первісного розподілу політичних ресурсів як результату функціонування соціально-економічних інститутів за допомогою податку на прибуток або нав’ язати обмеження інвестування тощо. Контролюючі політичну владу, соціальні верстви, групи можуть також створити і розподілити нові політичні засоби (виборче право, право створення політичних партій тощо). Еквівалентом екстремальної нерівності в політичних ресурсах, засобах виступає і екстремальна нерівність в розподілі ключових ресурсів, засобів: прибутку, багатства, престижу, освіти тощо.
В традиційних суспільствах освіта, багатство, прибуток, престиж і влада тісно пов’ язані (корелюють). В суспільстві економічно розвиненому створюється інша система розподілу нерівності: суб’ єкт, що має низький ранг у порівнянні з одним політичним ресурсом, засобом, володіє шансами досягнути успіхів у порівнянні з іншим. Політична нерівність зберігається, але перестає бути кумулятивною, тобто такою, що концентрується. В країнах, що досягли високого рівня економічного і політичного розвитку, екстремальна нерівність найважливіших політичних засобів руйнується, але в результаті виникають не егалітарна (зрівняльна) система, а великий паритет у розподілі політичних засобів, ресурсів, їх доступність. Звідси, головна проблема соціальної структури, її політичних наслідків не в рівні соціальних відмінностей, а у ступені її відкритості, тобто в формі нерівності рівнів соціальної декомпозиції.
Related posts:
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична поведінка особи Процес політичної соціалізації особи ніби вбирає два зустрічних процеси. Їх розвиток, рух уперед має конкретно-історичний характер і визначається взаємодією політичної влади та індивіда. Ось чому в різних країнах, у різні періоди й історичні епохи існують специфічні ідеали “людини політичної”. Ще в теорії англійського філософа Томаса Гоббса і французького філософа Жан-Жака Руссо і в сучасних умовах […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Інтереси особи та політика Процес політичної соціалізації особи ніби вбирає два зустрічних процеси. Їх розвиток, рух уперед має конкретно-історичний характер і визначається взаємодією політичної влади та індивіда. Ось чому в різних країнах, у різні періоди й історичні епохи існують специфічні ідеали “людини політичної”. Ще в теорії англійського філософа Томаса Гоббса і французького філософа Жан-Жака Руссо і в сучасних умовах […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична влада Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Конвенціональна та неконвенціональна політична участь Політична участь – дії, що вживаються соціальною спільністю, окремими громадянами і які мають за мету вплинути на державну політику, управління державними справами або, за вибором політичних лідерів, на будь-якому рівні політичної влади, місцевому чи загальнонаціональному. Політична участь може бути організованою або неорганізованою, епізодичною або постійною, що використовує законні або незаконні засоби влади. Американський соціолог Лео […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Культ особи Культ особи – характеристика специфічного єдиновладдя тоталітарного типу (лат. сиійк – підпорядкування, поклоніння), історико-соціальне, політичне поняття. Культ специфічного єдиновладдя тоталітарного типу отримав широке розповсюдження в ряді країн світу: Італії, Німеччині, Китаї, СРСР, Румунії, Кореї та ін. В СРСР культ особи пов’ язаний з викриттям культу Йосифа Сталіна. Специфічне єдиновладдя тоталітарного типу характерне і для правління […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Політична участь. Стратегія і тактика в політиці Політична участь – дії, що вживаються соціальною спільністю, окремими громадянами і які мають за мету вплинути на державну політику, управління державними справами або, за вибором політичних лідерів, на будь-якому рівні політичної влади, місцевому чи загальнонаціональному. Політична участь може бути організованою або неорганізованою, епізодичною або постійною, що використовує законні або незаконні засоби влади. Американський соціолог Лео […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА Починаючи з 50-х років ХХ ст., у політичній науці широко розповсюджується поняття політична система. Сама поява терміна відображає серйозні зміни, що сталися в політичній сфері, політичних відносинах, політичних явищах. До політичних відносин включено багато суб’ єктів. Суб’ єкти політики є індивідуальні та колективні, інституційно, організаційно оформлені і неінституційні, але всі вони взаємозв’ язані і створюють […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична соціалізація В соціології і політології існують найрізноманітніші визначення Політичної соціалізації. Соціолог Василь Щегорцев відзначає, що політична соціалізація – це своєрідне введення людини до соціально-політичного середовища, залучення її до системи функціонуючих політичних орієнтацій, традицій, навичок та явищ, внаслідок яких формуються політична свідомість та політична культура особи. Політолог проф. Олена Шестопал та інші визначають Політичну соціалізацію як сукупність […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні теорії про соціальну стратифікацію 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Тоталітаризм та християнський демократизм про взаємовідносини особи та держави Для демократій, та ще більше – для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у ставленні до індивіда. і саме на політичну беззахисність особи у стосунках з державою став лібералізм – своєрідна індивідуалістична та гуманістична реакція. Вперше в історії соціально-політичної думки лібералізм відокремив індивіда від суспільства і держави, проголосив політичну […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політична культура Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, політичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і подій визначає Політичну свідомість особистості, соціальної спільності людей. Але свідомість зумовлюється не тільки політичним буттям, але й соціокультурними факторами, насамперед, політичною культурою. В полі зору багатьох мислителів (Платона, Арістотеля, Макіавеллі, Монтеск’є, Маркса, Мангейма та ін.) […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Масова політична свідомість Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та суперечливістю. В соціологічному плані – це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформальної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволяють виділити й політичну свідомість людського […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політична свідомість: поняття, структура, функції Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Політична стабільність. Типи політичних процесів Суть політичної стабільності Якщо на Заході політична стабільність, а особливо конфлікти та напруження в країні, широко висвітлюються і стали основою відповідних політичних концепцій, то в країнах, де панували командно-адміністративні системи й тоталітарні режими, питання стабільності в країні, конфлікти, напруження тощо замовчувалися. Тому-то тут гостро стоять проблеми стабільності та конфліктів, пов’ язані зі складними процесами демократизації. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Особа в політиці Політичне буття особи 1. Особа в політиці Політичне буття особи Стаючи дорослим, кожний переконується, що в суспільстві діють механізми, які регулюють помисли та вчинки людей в політичній сфері. Механізмами регулювання поведінки особистості виступають державні та громадські інститути, ідеології та релігії, традиції та звичаї, нарешті, соціальне середовище та економічні умови, де протікає все життя людини. І важко уявити, як […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична культура – умова розвитку політичного процесу Доцільність і усвідомлення поведінки суб’ єктів політичної діяльності залежить від того, наскільки вони вписуються в загальний соціокультурний контекст, відображаючи міру засвоєння нагромадженого людиною досвіду, традицій та механізмів засвоєння досвіду і їх реалізації. Політична діяльність, що ігнорує культурні підстави, – політиканство, яке спирається на авантюризм і безвідповідальність і виражає в своєрідній псевдокуль-турній формі політичне безкультур’ я. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична легітимність (законність) В суспільстві відносини влади багатоманітні, мінливі і відносні. Щоб відносини влади упорядкувати, стабілізувати в суспільстві саму владу, зробити її здатною до виконання покладених на неї функцій, необхідно владу інститулізувати, закріпити у формі політичного панування. Політичне панування – поняття в соціології і теорії політики, що характеризує здійснення влади, яка набирає інституціональні форми і передбачає розчленування суспільства […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-політична теорія марксизму Перша половина ХІХ ст. стала рубежем, на якому вироблена в історії соціальнополітичної і філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації взаємозв’ язків людини і світу, сформульовані матеріалізмом і класичною німецькою філософією уявлення про взаємозв’ язки людини і світу перестали відповідати потребам нового рівня суспільного розвитку. І це не випадково. На кінець ХVІІІ і на початок ХІХ ст. […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політична партія 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов’язаних між собою осіб, які об’єдналися для досягнення загальної мети та виконують в утворенні певні обов’язки, і є організація. Складова типу соціальної спільності, організація викликає до життя необхідність досягнення такої мети, що не під силу здійснити окремій людині. Сформована, об’єднана соціальна […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Політична культура: роль у політичному житті суспільства Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, політичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і подій визначає Політичну свідомість особистості, соціальної спільності людей. Але свідомість зумовлюється не тільки політичним буттям, але й соціокультурними факторами, насамперед, політичною культурою. В полі зору багатьох мислителів (Платона, Арістотеля, Макіавеллі, Монтеск’є, Маркса, Мангейма та ін.) […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична соціологія В’ячеслава Липинського Питання створення суверенної демократичної України стали в центрі досліджень українського історика, політолога і соціолога В’ячеслава Липинського. Народився у 1882 році в сім’ї селянина на Волині. Закінчив філософський факультет Краківського університету, навчався у Вищій школі політичних наук у Женеві, служив офіцером у драгунському кавалерійському полку. Один з організаторів Української демократичної хліборобської партії, посол гетьманського уряду та […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-політична думка в Україні в XVI-XVII ст В історії соціально-політичної думки в Україні період з XVI до початку ХVП ст. відзначається активізацією інтелектуального життя, розвитком національно-патріотичних ідей, відображенням протесту проти соціального гноблення українського народу. У відповідь на посилення польсько-католицької експансії після Люблінської унії посилюється опозиція національно-патріотичних сил, очолюваних князем Василем Костянтином Острозьким. В умовах, коли український народ втратив державність і підпав під […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНА ЕКОЛОГІЯ Ще в 20-х роках XX ст. сучасний французький соціолог Бертран де Жувеналь підкреслював: людство повинно пройти рятівний шлях від політичної економії до політичної екології. А ще раніше, в середині хіх ст., німецький біолог-дарвініст Ернст Геккель, коли заговорили про екологію, ввів у науковий обіг поняття Екологія, дав її визначення і розкрив суть. Тепер це поняття вживається […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 6. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII-ХІХ ст Ідея просвітницького абсолютизму Друга половина ХVІІІ ст. дуже істотна в соціально-економічному житті Європи і Росії. Саме тоді в Росії починають формуватися капіталістичні відносини, проявляються тенденції деякого піднесення економіки в центрі Росії, на Уралі, в Україні – в Дон-басі і Придніпров’ ї, що згодом веде до різких суперечностей з існуючою суспільно-політичною системою, з феодально-кріпосницькими відносинами. Розгортається […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ВЛАДА – ЯВИЩЕ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ 1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди жертвують всім – честю, свободою, добрим іменем, дітьми, життям? історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один – багатства, другий – почестей, третій – права вершити долю людей, четвертий […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Радикалізм Жан-Жака Руссо Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних політичних і соціально-економічних ідей в країнах Європи та ін. Один з визначних французьких просвітителів, філософ, Жан-Жак Руссо в працях “Бесіди про походження і основи нерівності між людьми” та ін. викладає радикальний характер політичних поглядів, піддає різкій критиці феодально-станові […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Теоретична політична соціологія в Росії і Україні Загальноєвропейське захоплення романтизмом сприяло українському відродженню, пожвавленню національного руху. Особлива роль у такому процесі належала культурним діячам Слобідської України, які на початку ХІХ ст. почали активно видавати українські книжки, звертатися до народних джерел. Започаткували новий рух харків’ яни і полтавці. У Харкові створюється громада літераторів, публіцистів, істориків, етнографів: Гулак-Артемовський, Квітка-Основ’яненко, Срезневський, Рославський, Лук’ янович, Метлинський, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Політичне панування. Політична легітимність Підкорення (покора) Підкорення (покора) – один з важливих складових елементів влади. Мотивація підкорення досить складна: страх перед санкціями. Багаторічна звичка до покірності, слухняність, зацікавленість у виконанні розпоряджень і переконаність в необхідності покори, слухняності, авторитет володаря влади серед підлеглих та ін. і є основою мотивів підкорення, слухняності. Мотиви істотно впливають на силу влади, тобто здатність її суб’ єкта […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальні, політично-правові вчення утопічного соціалізму Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних політичних і соціально-економічних ідей в країнах Європи та ін. Один з визначних французьких просвітителів, філософ, Жан-Жак Руссо в працях “Бесіди про походження і основи нерівності між людьми” та ін. викладає радикальний характер політичних поглядів, піддає різкій критиці феодально-станові […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Засоби масової інформації Специфічна і роль засобів масової інформації в політичній системі суспільства, тим більше, їх значення, авторитет і вага в політичному житті суспільства помітно зросли, особливо в сучасних умовах. Засоби масової інформації, що їх інколи буденно називають четвертою владою в суспільстві, забезпечують суб’ єктам політики великі можливості для реалізації мети політики, служать певним соціальним силам, виступають могутнім […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна держава У розширенні свободи індивіда в суспільстві важливим етапом стає правова держава. Забезпечення кожному свободи від обмежень і заохочення конкуренції, як вважають творці правової держави, підуть на користь всім, зроблять приватну власність доступною для кожного, максималізують індивідуальну відповідальність та ініціативу і приведуть в підсумку до загального добробуту. Але цього не трапилося. Індивідуальна свобода, рівноправність і невтручання […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суспільна думка Під безпосереднім впливом повсякденної свідомості формується суспільна думка. Суспільна думка – становище масової свідомості, яке включає ставлення (приховане або явне) різноманітних соціальних спільностей, верств і класів, груп людей до подій та фактів соціальної дійсності. Суспільна думка реально виявляється через систему соціологічних досліджень, опитувань, волевиявлень людей у процесі виборчих кампаній, референдумів, масових мітингів, маніфестацій, зібрань, через […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...