Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна структура суспільства
Соціальна структура суспільства
Визначаючи місце великих соціальних спільностей в політичному житті суспільства, важливо виділити економічні класи в соціальній структурі суспільства. Це спільності людей, що визначаються економічними ознаками: формами власності, розмірами багатства, місцем і роллю в організації господарської діяльності, формами отримання прибутку тощо. Саме така концепція покладена в основу марксистського визначення класів. Раніше в Україні, як і в усіх інших незалежних державах Східної
Європи, соціальні спільності та верстви розглядалися як класи: робітники, селяни і соціальний прошарок – народна інтелігенція. Така точка зору на соціальну структуру суспільства виправдувалася історично – Боротьбою класів. Класи визначалися як антагоністичні: робітничий клас і клас буржуазії, боротьба між ними – як основа розвитку суспільства. Зрозуміло, концепція соціальних класів не втрачає значення і в сучасній політології. Більше того, деякі західні політологи – Теодор Гайгер, Франклін Гіддінс, Моріс Гінсберг – бачать необхідність подальшої розробки теорії класів.
Однак відбивається недостатність тільки такої теорії соціальних класів для вивчення політичних процесів, тому що в реальній дійсності жодних видимих меж, що визначають класи, немає. По суті класові кордони – це межі, в яких соціально-економічні характеристики одних соціальних спільностей можуть відрізнятися від інших, зберігаючи докорінні ознаки класу. Так і внутрішні класові ознаки залишаються такими ж доти, доки не переростають якісно. Якщо раніше не тільки дрібна, а й уся буржуазія складала клас, що формувався повністю з індивідуальних власників, то в сучасних умовах у постіндустріальному суспільстві поряд з індивідуальною власністю існують й інші форми власності – корпоративна, кооперативна на умовах партнерства, державна тощо. Неоднорідною стала і дрібна буржуазія. Важливо визначити і кордони, межі робітничого класу. В сучасних умовах більшість найманих робітників займається не тільки фізичною працею. Надбанням мас стала висока освіченість. Робітничий клас став більш різноманітним за формами найму. Ці відзнаки знаходять відображення в диференціації інтересів різноманітних його груп. Істотно змінюється місце інтелігенції в суспільному житті, а, отже, в соціальній структурі. І розвиток суспільства з переходом від традиційного до індустріального, а згодом – до постіндустріального свідчить, що економічні класи – тільки одна з форм суспільної організації. Її роль в житті не залишається незмінною. Дедалі більшого значення набувають інші соціальні утворення, інші соціальні спільності, формуючи соціальну структуру. Відображенням диференціації соціальної структури суспільства є розповсюдження концепції соціальної стратифікації. Соціальні класи розглядаються як один з видів страт. Початок концепції страт поклав ще Макс Вебер. І Соціальна структура ним розглядалася як Багатомірна система, в якій поряд із класами і відносинами власності, що породжують їх, важливе місце відводиться статусу і владі.
Related posts:
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства Визначаючи місце великих соціальних спільностей в політичному житті суспільства, важливо виділити економічні класи в соціальній структурі суспільства. Це спільності людей, що визначаються економічними ознаками: формами власності, розмірами багатства, місцем і роллю в організації господарської діяльності, формами отримання прибутку тощо. Саме така концепція покладена в основу марксистського визначення класів. Раніше в Україні, як […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна база політичних партій Природно, сучасна політична партія – це спільність людей, об’ єднаних ідеологічно і організаційно з метою завоювання (внаслідок виборів або іншими шляхами) влади, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих або інших соціальних і етнічних спільностей тощо. Тому-то політична партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі положення, яке дасть можливість визначати політику […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура політичної культури Політична культура, залежно від суб’ єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих соціальних верств і груп, політична культура особистості. Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення – культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Фактори, що зумовлюють виникнення політичних партій Природно, сучасна політична партія – це спільність людей, об’ єднаних ідеологічно і організаційно з метою завоювання (внаслідок виборів або іншими шляхами) влади, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих або інших соціальних і етнічних спільностей тощо. Тому-то політична партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі положення, яке дасть можливість визначати політику […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні теорії про соціальну стратифікацію 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА Починаючи з 50-х років ХХ ст., у політичній науці широко розповсюджується поняття політична система. Сама поява терміна відображає серйозні зміни, що сталися в політичній сфері, політичних відносинах, політичних явищах. До політичних відносин включено багато суб’ єктів. Суб’ єкти політики є індивідуальні та колективні, інституційно, організаційно оформлені і неінституційні, але всі вони взаємозв’ язані і створюють […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-етнічна структура сучасного суспільства України Розробка принципів і визначення основних напрямків сучасної національної політики, осмислення діалектики розвитку етносу – одне з пріоритетних завдань української держави. Актуальність завдання зумовлена тим, що етнічне населення України дуже різноманітне, і досягнення національної згоди виступає однією з гарантій суверенності, незалежності держави. Розглядаючи питання про соціально-етнічну структуру населення, необхідно відзначити, що Україна – друга за чисельністю […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна держава У розширенні свободи індивіда в суспільстві важливим етапом стає правова держава. Забезпечення кожному свободи від обмежень і заохочення конкуренції, як вважають творці правової держави, підуть на користь всім, зроблять приватну власність доступною для кожного, максималізують індивідуальну відповідальність та ініціативу і приведуть в підсумку до загального добробуту. Але цього не трапилося. Індивідуальна свобода, рівноправність і невтручання […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть громадянського суспільства Поява правової державності обумовлюється розвитком самого суспільства і стала можливою внаслідок формування громадянського суспільства. Громадянське суспільство, у власному значенні, є оборотна сторона правової держави: і громадянське суспільство, і правова держава не існують одне без одного. Громадянське суспільство – різноманітність не опосередкованих державою взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної правової державності. Це […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна влада Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура політичної свідомості Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та суперечливістю. В соціологічному плані – це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформальної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволяють виділити й політичну свідомість людського […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політична свідомість: поняття, структура, функції Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Політична культура: роль у політичному житті суспільства Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, політичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і подій визначає Політичну свідомість особистості, соціальної спільності людей. Але свідомість зумовлюється не тільки політичним буттям, але й соціокультурними факторами, насамперед, політичною культурою. В полі зору багатьох мислителів (Платона, Арістотеля, Макіавеллі, Монтеск’є, Маркса, Мангейма та ін.) […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Державна влада Що таке державна влада? Чи тотожна політична влада державній владі? Будь-яка державна влада розуміється як політична влада. Проте не всяка політична влада є державною владою. Не погоджуючись з поглядами російського філософа Петра Струве про те, що основною рисою держави нібито є Примусова влада, слід відмітити, що примусова влада є в усякій людській співдружності: і в […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Проблеми становлення демократичного суспільства Ідеал демократії, що формується, не будучи ототожненим з реаліями, які виникають у процесі його реалізації, нерідко прямо протистоїть їм. Усвідомлюючи ту обставину, що структури ідеалу демократії досить складні та на них діє сильний вплив політичних і соціальних пріоритетів, спробуємо вичленити найбільш важливі його компоненти. Демократія – не самомета, не універсальний засіб вирішення усіх соціальних проблем, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичної культури Політична культура, залежно від суб’ єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих соціальних верств і груп, політична культура особистості. Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення – культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Теорії про взаємозв’язок політичної нерівності і соціальної мобільності Для розуміння політики італійські політологи Вільф-редо Парето, Гаетано Моска і німецький соціолог Макс Вебер докладно розробляють теорії соціальної структури суспільства, про взаємозв’ язок політичної нерівності та соціальної мобільності. Одним із перших Гаетано Моска підкреслює необхідність аналізу зростання, складу і устрою, організації класів, які управляють для розуміння політики, вважаючи, що влада класу, що управляє, заснована на […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура воєнної політики Структуру воєнної політики складають, по-перше, суб’єкти воєнної політики; по-друге, мета воєнної політики; по-третє, об’єкти воєнної політики; по-четверте, засоби досягнення воєнно-політичної мети і, нарешті, умови, в яких здійснюється воєнно-політична діяльність. i хоча воєнно-політична обстановка і не входить складовим елементом в структуру воєнної політики, все ж здійснює найбезпосередніший вплив на процес її функціонування та розвитку. Суб’ єктами […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура, характер політичного процесу В суспільстві відбувається розподіл та перерозподіл засобів влади, здійснення політичної мобілізації громадян, прийняття рішень, контроль за політичними елітами, які керують, та інші форми політичної активності соціальних спільностей, соціальних верств та громадян, – все це відображення здійснення політичними суб’єктами своїх функцій. Реалізація політичними суб’єктами функцій розподілу та перерозподілу засобів влади не лише визнається і заохочується політичним […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура влади. Суб’єкт, об’єкт Основними компонентами влади є суб’ єкт, об’ єкт, засоби і процес, що приводять в дію всі елементи влади. Суб’ єкт влади втілює її активний, спрямовуючий початок. Суб’ єктом влади може бути окрема людина, організація, спільність людей (народ), або навіть світова співдружність, об’ єднана в Організацію Об’ єднаних Націй. Суб’єкт влади має ряд якостей: бажання владарювати, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття суб’єкти політики Що таке суб’єкти політики, суб’єкти влади? У повсякденному житті політичні відносини знаходять відображення у політиці як способі взаємовідносин різних соціальних спільностей, класів, соціальних верств, націй та відстоювання своїх інтересів і задоволення потреб за допомогою різноманітних засобів, серед яких важливу роль відіграє Влада. Різноманітні соціальні спільності, соціальні верстви, класи, нації, професійні, політичні об’єднання, індивіди тощо виступають […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичної системи Функції політичної системи, механізм її дії детально і послідовно аналізував американський політолог Габріель Ал-монд, підкреслюючи, що всі системи здійснюють два базових набори функцій – Функції входу і функції виходу. Визначаючи зміст набору функцій входу, Габріель Алмонд виділяє з них чотири: політична соціалізація і залучення людей до участі в політичному житті, процес, у ході якого індивіди […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична влада Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Види влади Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Основні критерії активності людини Що таке суб’єкти політики, суб’єкти влади? У повсякденному житті політичні відносини знаходять відображення у політиці як способі взаємовідносин різних соціальних спільностей, класів, соціальних верств, націй та відстоювання своїх інтересів і задоволення потреб за допомогою різноманітних засобів, серед яких важливу роль відіграє Влада. Різноманітні соціальні спільності, соціальні верстви, класи, нації, професійні, політичні об’єднання, індивіди тощо виступають […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Структура, функції та типи політичної системи Політична система суспільства – складна, розгалужена сукупність різних політичних інститутів, соціально-політичних спільностей, форм взаємодії і взаємовідносин між ними, в яких реалізується політичне життя, політична і державна влада. Політична система суспільства існує як цілісність, обмежена кордонами від навколишнього її середовища (внутрішнього і міжнародного), екологічного, особистого та соціального. Звичайно ж, політична система суспільства – сукупність взаємодіючих сфер: […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура національної безпеки Основні принципи забезпечення національної безпеки: законність, дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави; їх взаємна відповідальність за забезпечення безпеки; взаємозв ‘язки національної і міжнародної безпеки. Реалізація основних принципів забезпечення національної безпеки можлива за рахунок створення системи безпеки, основними функціями якої виступають виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об’ єктів безпеки, здійснення […]...
- Соціологія – Герасимчук А. А. – Розділ 5. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА І СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ 5.1. Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства є елементом соціальної системи. Поняття соціальної структури Соціальна структура – це сукупність стійких, впорядкованих зв’язків між елементами соціальної системи, обумовлених розподілом і кооперацією праці, формами власності та діяльністю різноманітних соціальних спільностей. Соціальна спільність – це сукупність індивідів, функціонально об’єднаних на певний час конкретними зв’язками та взаємодією. Прикладом соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура релігії Сфера релігії – привабливе і таємниче духовне життя. Виникають питання. Як же сталося, що давні євреї з їх примітивним побутом створили Біблію, а пророк Мухаммад створив Коран? І чи справді монах Сергій чув голос святих ангелів? І якщо Бог єдиний, то чому релігій так багато? Відповідь одна: релігія – особлива сфера життя людського духу, його […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціалізм Ідеї соціальної справедливості відомі з найдавніших часів. Ідеологія соціалізму пережила досить тривалу стадію теоретичного розвитку основних економічних, політичних і культурологічних постулатів. Суспільно-політичні ідеали соціалізму, засновані на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на соціально забезпеченій свободі особистості, вперше знайшли відображення в теорії утопічного […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Марксизм Ідеї соціальної справедливості відомі з найдавніших часів. Ідеологія соціалізму пережила досить тривалу стадію теоретичного розвитку основних економічних, політичних і культурологічних постулатів. Суспільно-політичні ідеали соціалізму, засновані на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на соціально забезпеченій свободі особистості, вперше знайшли відображення в теорії утопічного […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура Верховної Ради України Парламент відіграє важливу роль в управлінні країною, у формуванні її державної політики, тому його ефективна діяльність поєднана з наявністю власної розгалуженої структури, робота якої має стати чітко скоординованою. Верховною Радою України керує голова Верховної Ради, який обирається народними депутатами таємним голосуванням. Голова Верховної Ради України (ст. 88 Конституції України) веде засідання Верховної Ради, організовує підготовку […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Екологічна криза цивілізації: відображення суперечностей суспільства і природи Традиційне спрямування економіко-технологічного розвитку цивілізації привело до глобальної екологічної кризи. Екологічні й економічні інтереси суспільства за своїм змістом, метою і методами досягнення поки що є протилежними, аніж тотожними. Економічні ж інтереси відображають соціальні закони розвитку суспільства. Економіка орієнтується на задоволення, насамперед, матеріальних потреб, яке здійснюється шляхом нищівної експлуатації природних і людських ресурсів. Заради досягнення миттєвого, […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття армія Армія – орган держави, призначений для проведення її політики засобами збройного насильства. Армія – політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі – це установа державна, відображає інтереси певних класів, соціальних спільностей, покликана відображати і захищати загальнодержавні інтереси. Здійснюючи управління суспільством, охороняючи його економічну і соціальну структуру, держава має на світовій арені і всередині […]...
- Соціологія – Герасимчук А. А. – 5.1. Соціальна структура суспільства 5.1. Соціальна структура суспільства Соціальна структура суспільства є елементом соціальної системи. Поняття соціальної структури Соціальна структура – це сукупність стійких, впорядкованих зв’язків між елементами соціальної системи, обумовлених розподілом і кооперацією праці, формами власності та діяльністю різноманітних соціальних спільностей. Соціальна спільність – це сукупність індивідів, функціонально об’єднаних на певний час конкретними зв’язками та взаємодією. Прикладом соціальної […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Призначення, структура та завдання виконавчої влади Виконавча влада – сукупність державних органів та установ, що здійснюють владно-політичні та владно-адміністративні функції. Це своєрідна система, де кількісно домінують органи й установи, що діють у сфері вузько визначеного державного управління. Для їх позначення нерідко використовують термін Адміністративний апарат або Апарат державного управління. Закономірністю суспільно-політичного розвитку багатьох країн світу є концентрація значної частини державних повноважень […]...
- Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні інститути Політичні інститути – політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. Політичні інститути – спосіб організації політичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя. Політичні інститути – це, по суті, певні політичні установи (сукупність політичних партій, органів суспільного громадського самоуправління та ін.), що визначають спільність […]...