Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція демократії Шарля Алексіса де Токвіля

Related posts:

1. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Вчення Шарля Монтеск’є про державу і право Серед представників Просвітництва у Франції значне місце належить історику, правознавцю Шарлю Луї Монтеск ‘є (1689-1755 рр.). Свої суспільно-політичні погляди він виклав у романі “Персидські листи”. Шарль Монтеск’є створив першу розгорнуту політичну доктрину Просвітництва, прагнув розширити фактичну базу соціально-політичної теорії, описати причини, що викликають зміни в законодавстві та правах, і, узагальнивши нагромаджені факти і дані, виявити […]...
2. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 5. Політичний режим демократії Поняття, суть демократії Демократія (від грецьк. demos – народ і cratos – влада) – народовладдя – одна з основних форм правління, політичної і соціальної організації суспільства, держави і влади, політичний режим, що розвивається і прогресує в історії, звичайно пов ‘язаний з республіканською формою держави. Демократія, демократизм, демократизація та демократичність – не одне й те ж: […]...
3. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття, суть демократії Поняття, суть демократії Демократія (від грецьк. demos – народ і cratos – влада) – народовладдя – одна з основних форм правління, політичної і соціальної організації суспільства, держави і влади, політичний режим, що розвивається і прогресує в історії, звичайно пов ‘язаний з республіканською формою держави. Демократія, демократизм, демократизація та демократичність – не одне й те ж: […]...
4. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеологія соціал-демократії На відміну від марксизму, ідеологія соціал-демократії виходить з пріоритету історичної еволюції суспільства у напрямку суспільства соціальної справедливості та рівності громадян незалежно від їх суспільного становища, а також збереження соціального і міждержавного миру. В теорії еволюційного соціалізму, запропонованій філософом Едуардом Бернштейном, відзначаються реальні досягнення робітничого класу в самосвідомості своєї ролі. Едуард Бернштейн приходить до висновку, що […]...
5. Історія вчень про державу і право – Кормич А. І. – 3. Концепція конституційної держави Бенджамена Констана і Алексіса Токвіля Після падіння влади Наполеона у Франції на трон повертається династія Бурбонів. Однак з 1789 р. підсилюється класова боротьба за утвердження в країні нових, капіталістичних відносин. Постійно велася боротьба за вплив на владу. Ситуація була приблизно такою: 1. Дворянська аристократія продовжувала відстоювати феодальні засади, хоча була змушена піти на встановлення конституційної монархії, на визнання основних економічних […]...
6. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
7. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Роль бюрократії в реалізації демократії У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної системи, політичних та суспільних соціальних інститутів. По-друге, бюрократична система сприяє виробленню відповідних справжніх інтересів народу, демократичних концепцій і механізмів їх практичної реалізації. По-третє, здійснення контрольних функцій за діяльністю окремих елементів бюрократичної системи з метою відвернення їх ймовірного відходу від […]...
8. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція державності Дмитра Дорошенка Проблеми державності України стояли в центрі всієї наукової діяльності українського історика Дмитра Дорошенка (1882-1951 рр.) – громадсько-політичного діяча. Закінчив Київський університет. Член Центральної Ради, міністр закордонних справ України (1918 р.). З 1919 року в еміграції, професор Українського вільного університету; директор Українського національного інституту в Берліні (1925-1931 рр.), президент Української вільної академії наук (1947-1950 рр.). Виходячи […]...
9. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Концепція прав людини: історія та сучасність Проблема прав людини в політичній історії У політичній та юридичній науках права особи займають одне з найважливіших місць, представляють принципи, норми взаємовідносин між людьми та державою, що забезпечують людині, особі можливість діяти за власним розсудом (цю частину прав звичайно називають свободами) або отримувати певні блага (власні права). В історії суспільства у визначенні прав людини виділяють […]...
10. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція держави Георга Гегеля Найбільш завершеними і систематизованими судженнями про право, державу і громадянське суспільство стали теорії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля (1770-1831 рр.) – класика німецької філософії. Радикальні політико-правові погляди Георга Гегеля склались під впливом Французької буржуазної революції, але потім, під впливом змін політичної ситуації в країнах Західної Європи і посилення феодально-дворянської реакції, дедалі ставали консервативними. Політико-правове вчення Георг […]...
11. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Президентство В процесі розвитку демократичних форм державного устрою, формування політичної системи виникає і розповсюджується інститут президентської влади. Виникнення президентства припадає на середину Х”уТП ст., коли в Сполучених Штатах Америки вперше конституційно введена посада Президента – глави держави. З моменту появи системи президентства політична думка приділяє значну увагу обгрунтуванню і ефективності президентського правління. Щоправда, на початкових етапах […]...
12. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція воєнної безпеки Концепція воєнної безпеки – сукупність погоджених і офіційно прийнятих поглядів захисту України від зовнішніх, а при деяких умовах і внутрішніх загроз, забезпечення незалежності, територіальної цілісності та політичної стабільності країни. У воєнній доктрині України називаються тільки завдання воєнної безпеки. Воєнна безпека охоплює основи воєнної політики, оборони, будівництва і розвитку Збройних Сил України. Воєнна політика – складова […]...
13. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція національної безпеки України Основні принципи забезпечення національної безпеки: законність, дотримання балансу інтересів особи, суспільства і держави; їх взаємна відповідальність за забезпечення безпеки; взаємозв ‘язки національної і міжнародної безпеки. Реалізація основних принципів забезпечення національної безпеки можлива за рахунок створення системи безпеки, основними функціями якої виступають виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об’ єктів безпеки, здійснення […]...
14. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Концепція національного самовизначення та державного суверенітету В умовах спільного співробітництва, близько сотні національностей в межах державно організованого суспільства, величезного значення набуває гармонізація міжнаціональних відносин, що досягається не шляхом вказівок, рекомендацій та велінь, а створенням сприятливих (насамперед політичних) умов. Хоча це і складна, але цілком реальна мета. Причому зусилля, що витрачаються на її досягнення, окуповуються сторицею. Підтвердження тому – Бельгія, Швейцарія і […]...
15. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Предмет і об’єкт науки про політику Питання про об’ єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійсності, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульовано принципи застосування знань (використання закономірностей) в практичній діяльності. Уява про предмет і об’єкт науки про політику сформувалась лише на початку ХХ […]...
16. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Сучасний лібералізм Поняття лібералізм має різні визначення. По-перше, лібералізм – образ мислення і діяльності, умонастрій, для якого характерні незалежність ставлення до традицій і звичок, прагнення і спроможність до активного самовизначення у світі. По-друге, лібералізм – сукупність ідейно-політичних вчень, політичних і економічних концепцій, що ставлять метою ліквідацію або пом’якшення різних форм державного і суспільного примусу, необмежену свободу підприємництва […]...
17. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
18. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Проблеми становлення демократичного суспільства Ідеал демократії, що формується, не будучи ототожненим з реаліями, які виникають у процесі його реалізації, нерідко прямо протистоїть їм. Усвідомлюючи ту обставину, що структури ідеалу демократії досить складні та на них діє сильний вплив політичних і соціальних пріоритетів, спробуємо вичленити найбільш важливі його компоненти. Демократія – не самомета, не універсальний засіб вирішення усіх соціальних проблем, […]...
19. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Державна влада Що таке державна влада? Чи тотожна політична влада державній владі? Будь-яка державна влада розуміється як політична влада. Проте не всяка політична влада є державною владою. Не погоджуючись з поглядами російського філософа Петра Струве про те, що основною рисою держави нібито є Примусова влада, слід відмітити, що примусова влада є в усякій людській співдружності: і в […]...
20. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть громадянського суспільства Поява правової державності обумовлюється розвитком самого суспільства і стала можливою внаслідок формування громадянського суспільства. Громадянське суспільство, у власному значенні, є оборотна сторона правової держави: і громадянське суспільство, і правова держава не існують одне без одного. Громадянське суспільство – різноманітність не опосередкованих державою взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної правової державності. Це […]...
21. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття армія Армія – орган держави, призначений для проведення її політики засобами збройного насильства. Армія – політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі – це установа державна, відображає інтереси певних класів, соціальних спільностей, покликана відображати і захищати загальнодержавні інтереси. Здійснюючи управління суспільством, охороняючи його економічну і соціальну структуру, держава має на світовій арені і всередині […]...
22. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичне життя Політичне життя – це сукупність духовних, чуттєвих, емоційних і практичних предметних форм політичного буття людини і суспільства, що характеризує їх відношення до політики і участь у ній. Поняття Політичне життя аналогічне поняттям суспільного, економічного, культурного, духовного, матеріального, релігійного життя та іншим його видам. Поняття Політичне життя використовується для загальної оцінки політичної і соціальної обстановки конкретних […]...
23. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Загальне становище політичної культури в Україні За будь-яких політичних режимів культурний потенціал громадян складає одну з найважливіших підстав, що визначають характер і темпи соціальних перетворень. Політичні сили, що конкурують, виборчо використовуючи інтелектуальний потенціал, постійно здійснюють його переоцінку в залежності від кон’юнктурної мети, виділяючи різноманітні пріоритети. Разом з тим політичні ідеї та концепції оформлюються в багатоманітних формах культури. Виникає політична культура, що […]...
24. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...
25. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Просвітителі про державу і право В Україні тоді серед просвітителів чільне місце займає Григорій Савич Сковорода – гуманіст, поет, філософ. Народився Григорій Сковорода 22 листопада 1722 року в селі Чернухи на Лубенщині, в сім’ ї козака. Отримавши початкову освіту в місцевій школі, Григорій вступив до Київської академії, де навчався з перервами з 1738 по 1750 рік. Після академії їде в […]...
26. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Філософія Григорія Сковороди В Україні тоді серед просвітителів чільне місце займає Григорій Савич Сковорода – гуманіст, поет, філософ. Народився Григорій Сковорода 22 листопада 1722 року в селі Чернухи на Лубенщині, в сім’ ї козака. Отримавши початкову освіту в місцевій школі, Григорій вступив до Київської академії, де навчався з перервами з 1738 по 1750 рік. Після академії їде в […]...
27. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні вчення Заходу кінець XIX ст. – початок ХХ ст В ХІХ і ХХ ст., поряд з марксистською, одержали широкий розвиток і інші концепції, політичні теорії, що збагатили соціально-політичну науку новими положеннями і висновками. У другій половині ХІХ ст. популярність здобуває теорія завоювання Людвіга Гумпловича (1838-1909 рр.) – представника соціального дарвінізму. За його теорією, суспільне життя спочатку становить нещадну і невпинну боротьбу між групами людей. […]...
28. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-політичні вчення про суспільство (початок XIX ст.) Соціально-економічні, політичні, духовні потреби і логіка розвитку наукових знань обумовили розширення різноманітних соціальних і політико-правових досліджень. Однією з найважливіших стала ідея можливості передбачення розвитку соціально-політичних подій і соціальних прогнозів. Це вже не просто догадки або обережні гіпотези, що траплялось і раніше в античності, Середньовіччі, а переконання, підтверджені фактами. Досягнення політичної економії, соціальної і моральної статистики […]...
29. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Критичний утопічний соціалізм Після здійснення буржуазних революцій в Англії, Франції та інших країнах Європи, розвиток капіталістичних відносин пішов ще швидше. Захопивши владу, буржуазія вивільнила промислове виробництво з феодальних пут. Перехід до машинного виробництва ще більше сприяв зростанню промисловості, розвитку ринкових відносин. Для розвитку промислового виробництва створювали широкі можливості та зростаючі прибутки підприємців, які прагнули до збагачення і нагромадження […]...
30. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Засоби масової інформації Специфічна і роль засобів масової інформації в політичній системі суспільства, тим більше, їх значення, авторитет і вага в політичному житті суспільства помітно зросли, особливо в сучасних умовах. Засоби масової інформації, що їх інколи буденно називають четвертою владою в суспільстві, забезпечують суб’ єктам політики великі можливості для реалізації мети політики, служать певним соціальним силам, виступають могутнім […]...
31. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
32. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних систем В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, визначаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато політологів і соціологів виділяють моделі правління, використовуючи два основних критерії: ступінь централізації влади і владних структур (поділ в залежності від числа учасників процесу прийняття рішень) і тип цінностей. Політичні системи поділяються на тоталітарні […]...
33. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціологія Богдана Кістяковського Проблеми державності України стояли в центрі всієї наукової діяльності українського історика Дмитра Дорошенка (1882-1951 рр.) – громадсько-політичного діяча. Закінчив Київський університет. Член Центральної Ради, міністр закордонних справ України (1918 р.). З 1919 року в еміграції, професор Українського вільного університету; директор Українського національного інституту в Берліні (1925-1931 рр.), президент Української вільної академії наук (1947-1950 рр.). Виходячи […]...
34. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПЕРЕДМОВА Політика є особлива сфера життєдіяльності людини. I тому що не всі люди сіють хліб, виготовляють машини або співають на сцені, не всі займаються і політикою. У деяких людей просто немає до політичної діяльності зацікавленості, інтересу, частина людей не займається політикою тому, що не вистачає часу, інші вважають політику “брудною справою” і тому тримаються осторонь політики. […]...
35. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціалізм Ідеї соціальної справедливості відомі з найдавніших часів. Ідеологія соціалізму пережила досить тривалу стадію теоретичного розвитку основних економічних, політичних і культурологічних постулатів. Суспільно-політичні ідеали соціалізму, засновані на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на соціально забезпеченій свободі особистості, вперше знайшли відображення в теорії утопічного […]...
36. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Марксизм Ідеї соціальної справедливості відомі з найдавніших часів. Ідеологія соціалізму пережила досить тривалу стадію теоретичного розвитку основних економічних, політичних і культурологічних постулатів. Суспільно-політичні ідеали соціалізму, засновані на суспільній власності в різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на соціально забезпеченій свободі особистості, вперше знайшли відображення в теорії утопічного […]...
37. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Формування політичної свідомості Якщо раніше традиційно вважалася, що політична свідомість “вноситься” в маси спеціальними ідеологічними представниками класу, то це – спрощення. Насправді ж, формування політичної свідомості здійснюється у будь-якого, в тому числі й масового, суб’єкта, або Шляхом критичного осмислення соціальної дійсності, поступової раціоналізації чуттєвих уявлень людей, узагальнення наявної у них інформації, або за рахунок усвідомлення мети політичного руху, […]...
38. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні відносини Що таке політичні відносини? Політичні відносини – взаємодія суб ‘єктів політики і влади, де відбувається їх об ‘єднання або роз ‘єднання, передача ідей, поглядів, обмін ресурсами (впливом, інформацією, знаннями та ін.), передача вольових устремлінь від одного суб ‘єкта (активного) до другого (пасивного). Політичні відносини – початковий, вихідний момент суспільних відносин. Спілкування Особисто-індивідуальне відрізняється від Дистанційного […]...
39. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Майбутнє і науковий прогноз Майбутнє і науковий прогноз З другої половини XX століття одним з результатів розвитку науки стало виділення в окрему галузь знання прогностики. Предметом нової галузі знання стало вивчення майбутнього. В філософській, соціологічній літературі нова галузь знань одержала назву соціальне прогнозування, а на Заході – футурологія. Футурологія (від лат. futurum – майбутнє, грец. Logos – наука) – […]...
40. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Радикалізм Жан-Жака Руссо Політичні вчення французького просвітництва стали ідейною зброєю Великої Французької революції (1789 р.), сприяли виникненню і розвитку прогресивних політичних і соціально-економічних ідей в країнах Європи та ін. Один з визначних французьких просвітителів, філософ, Жан-Жак Руссо в працях “Бесіди про походження і основи нерівності між людьми” та ін. викладає радикальний характер політичних поглядів, піддає різкій критиці феодально-станові […]...