Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Основні ідеологічні течії сучасності

Related posts:

1. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Традиціоналізм Історико-політичний досвід світової цивілізації та національних суспільств показує: в ХІХ і ХХ ст. політичний процес характеризується формуванням і розвитком суспільно-політичних течій. Кожна з них має свої особливості та форми вияву в різні епохи і періоди історичного розвитку і кожній відповідає суспільно-політична думка, діяльність її носіїв, організаційні структури, через які реалізується. Основні суспільно-політичні течії відображають і […]...
2. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Глобальні проблеми сучасності Глобальні проблеми сучасності Що таке глобальні проблеми? Глобальні проблеми – це проблеми, які стосуються життєвих інтересів всього людства, всіх народів, країн, континентів, всіх соціальних сил і класів, а в перспективі й майбутнього всього людства; це проблеми, що насправді набувають всесвітнього характеру, тобто виявляються як об ‘єктивний фактор розвитку суспільства в усіх основних регіонах; це проблеми, […]...
3. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
4. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політичний процес 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
5. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Суть політичного процесу 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
6. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
7. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЩО I ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...
8. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Основні релігії світу 1. Зміст та класифікація релігійних вірувань Суть поняття релігія Релігія – сфера, найбільш чужа застосуванню будь-яких об’єктивних емпіричних критеріїв. Її внутрішня перспектива сягає далеко в ту глибину таємничого явища людської реальності, де шукаючому погляду відкривається сакральне, те, що викликає до себе у дослідників зовсім неоднозначне ставлення. Суб’єктивність явища релігії як предмета дослідження визначає специфіку таких […]...
9. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть, основні тенденції сучасних політичних рухів Основна тенденція початку 90-х років – розширення географії суспільних рухів. В Україні і в ряді країн Співдружності діють три основних види масових політичних, демократичних рухів і об’ єднань: По-перше, народні фронти, регіональні рухи; подруге, громадянські ініціативи; по-третє, клуби, об’ єднання, товариства, асоціації, самодіяльні політичні об’ єднання і партії різноманітних напрямків. Їх налічується близько 3 тис., […]...
10. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Основні критерії активності людини Що таке суб’єкти політики, суб’єкти влади? У повсякденному житті політичні відносини знаходять відображення у політиці як способі взаємовідносин різних соціальних спільностей, класів, соціальних верств, націй та відстоювання своїх інтересів і задоволення потреб за допомогою різноманітних засобів, серед яких важливу роль відіграє Влада. Різноманітні соціальні спільності, соціальні верстви, класи, нації, професійні, політичні об’єднання, індивіди тощо виступають […]...
11. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть, основні принципи правової держави Створення правової держави, відпрацювання і вдосконалення її принципів – результат діяльності не одного покоління, не однієї держави, а досягнення всього людського співтовариства. Узагальнюючи досвід виникнення і розвитку різноманітних правових держав, можна виділити їх загальні ознаки. По-перше, для правової держави характерна наявність розвиненого громадянського суспільства. По-друге – обмеження сфери діяльності держави охороною прав і свобод особистості, […]...
12. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Основні риси демократичного режиму При всій різноманітності політичних проблем, що висуваються сучасним життям, загальним є демократичне їх вирішення. В демократії визначається той тип влади і той механізм її здійснення, що дозволяє кожній особі найбільш безболісно досягти цивілізованого, нормального життя. Однак у світі в сучасних умовах немає держав, де б демократія реалізовувалася повністю і могла б вважатися відносно ідеальною, зразковою […]...
13. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
14. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Основні риси тоталітаризму Основні ознаки, риси тоталітарної політичної системи: загальна ідеологія, монополія однієї політичної партії, контроль над економікою, організований терор і переслідування інакомислячих та ін. Загальна ідеологія. Ідеологія в тоталітарній державі становить офіційну теорію, що дає відповідь на всі питання життя людини, включає тлумачення історії, економіки, майбутнього політичного та соціального розвитку суспільства, здійснює філософське тлумачення проблем політики, економіки, […]...
15. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Взаємодія науки про політику з суспільними науками Сучасна соціально-гуманітарна освіта мала б завершений цикл, забезпечила б формування всеохоплюючої суспільствознавчої культури – історичної, філософської, економічної, політичної, соціологічної, за умов тісного поєднання взаємодії науки про політику з суспільними та гуманітарними науками. Наука про політику тісно взаємодіє і тісно пов’ язана з соціально-політичними науками: історією, філософією, економічною теорією, політичною соціологією та ін. Головне призначення курсу […]...
16. Політологія – Вегеш М. М. – 4.2. Політична ідеологія. Основні ідеологічні доктрини сучасності 4.2.1. Теоретичні підходи до розуміння політичної ідеології в політичній науці Особливе місце в структурі політичної свідомості посідає політична ідеологія. Вперше поняття “ідеологія” ввів в науковий обіг французький філософ Дестюд де Трасі (1754-1836). В праці “Елементи ідеології” він розглядав ідеологію як науку про закони походження людських ідей із почуттєвого досвіду. Тож поняття “ідеологія” походить від поняття […]...
17. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичного процесу Політичні процеси бувають двох типів: Зовнішньополітичні та внутрішньополітичні. Організаційна структура політичної і державної влади – справжній стрижень політичного процесу, зумовлює ті чи інші обсяги політичної активності населення, впливає на засоби політичної мобілізації громадян, панівні методи управління. Тому зміст політичних процесів суттєво розрізняється в парламентських унітарних державах (Великобританія), у країнах з напівпрезидентським унітарним правлінням (Франція), в […]...
18. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суспільна думка Під безпосереднім впливом повсякденної свідомості формується суспільна думка. Суспільна думка – становище масової свідомості, яке включає ставлення (приховане або явне) різноманітних соціальних спільностей, верств і класів, груп людей до подій та фактів соціальної дійсності. Суспільна думка реально виявляється через систему соціологічних досліджень, опитувань, волевиявлень людей у процесі виборчих кампаній, референдумів, масових мітингів, маніфестацій, зібрань, через […]...
19. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
20. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні ідеї Стародавнього Світу 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
21. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин Без докорінних катаклізмів у Європі, та й в усьому світі, завершилася на початку 90-х років “холодна війна”. Завершення “холодної війни” вселило у народів світу надію на стабілізацію становища у світі, на стабільний характер тенденції до мирного вирішення конфліктних ситуацій, до погодженості інтересів різноманітних політичних сил на світовій арені. Разом з тим, уже в сучасних умовах […]...
22. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
23. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політичні знання Стародавнього Світу 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
24. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичне життя Політичне життя – це сукупність духовних, чуттєвих, емоційних і практичних предметних форм політичного буття людини і суспільства, що характеризує їх відношення до політики і участь у ній. Поняття Політичне життя аналогічне поняттям суспільного, економічного, культурного, духовного, матеріального, релігійного життя та іншим його видам. Поняття Політичне життя використовується для загальної оцінки політичної і соціальної обстановки конкретних […]...
25. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Стратегія і тактика в політиці Політичне керівництво соціальними спільностями і масами, що передбачає збір і опис емпіричної інформації, на базі якої визначаються розташування та співвідношення соціальнополітичних сил, а також складається прогноз розвитку, що передбачає ситуації і пропонує перегрупування сил, і становить Стратегію та тактику політичної діяльності в політичному процесі. Політична діяльність охоплює всі форми політики і має власну внутрішню структуру: […]...
26. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Основні напрямки і тенденції розвитку суспільно-політичної думки Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала економічні та соціально-політичні процеси, суспільний прогрес світової цивілізації. Початок ХІХ ст. – це період поширення в Україні західноєвропейської філософії і, зокрема, німецької. Теорії німецького ідеалізму Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, ідеї романтиків стають популярними в Москві, […]...
27. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Суть і тенденції розвитку політичних рухів Поняття політичний рух Різноманітні об’ єднання громадян є невід’ ємним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Їх соціально-політичне призначення полягає, насамперед, у допомозі людям у вирішенні проблем повсякденного життя, відкриває широкі можливості для виявлення суспільно-політичної ініціативи, здійснення функцій самоврядування. Відомості про об’ єднання громадян зі спільними інтересами і поглядами на події і явища суспільно-політичного, соціально-економічного життя йдуть уже з стародавніх […]...
28. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політика – соціальне явище Багатовікову історію мають традиції політичних знань. Вивчення будь-якої науки починається із з’ясування Виникнення і розвитку науки, що і як досліджує, які її найхарактерніші риси, місце і роль її в пізнанні і перетворенні суспільства, дійсності. Оволодіння змістом, основними положеннями, теоріями, концепціями, висновками політичної науки, її законів і категорій і передбачає постійну опору на знання філософії, політичної […]...
29. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні інститути Політичні інститути – політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. Політичні інститути – спосіб організації політичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя. Політичні інститути – це, по суті, певні політичні установи (сукупність політичних партій, органів суспільного громадського самоуправління та ін.), що визначають спільність […]...
30. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних партій Та обставина, що політичні партії існують у країнах з досить різноманітною за формою і змістом політичною культурою суспільства, різноманітною соціальною структурою, політичним режимом, доводить, що політичні партії об’ єктивно виконують суспільно значимі функції. Від інших політичних структур в суспільстві політичну партію відрізняють властиві їй функції у ставленні до влади і найбільш характерні засоби їх здійснення, […]...
31. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть політичної свідомості Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
32. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політичний режим 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
33. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних режимів 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
34. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політична культура Поведінка в суспільно-політичному житті, ставлення до політичної системи, політичного режиму, органів влади, політичних лідерів до різноманітних політичних процесів, явищ і подій визначає Політичну свідомість особистості, соціальної спільності людей. Але свідомість зумовлюється не тільки політичним буттям, але й соціокультурними факторами, насамперед, політичною культурою. В полі зору багатьох мислителів (Платона, Арістотеля, Макіавеллі, Монтеск’є, Маркса, Мангейма та ін.) […]...
35. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні відносини Що таке політичні відносини? Політичні відносини – взаємодія суб ‘єктів політики і влади, де відбувається їх об ‘єднання або роз ‘єднання, передача ідей, поглядів, обмін ресурсами (впливом, інформацією, знаннями та ін.), передача вольових устремлінь від одного суб ‘єкта (активного) до другого (пасивного). Політичні відносини – початковий, вихідний момент суспільних відносин. Спілкування Особисто-індивідуальне відрізняється від Дистанційного […]...
36. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політичний режим: суть та мета 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
37. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТЬ ТА ТИПИ 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
38. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеологія соціал-демократії На відміну від марксизму, ідеологія соціал-демократії виходить з пріоритету історичної еволюції суспільства у напрямку суспільства соціальної справедливості та рівності громадян незалежно від їх суспільного становища, а також збереження соціального і міждержавного миру. В теорії еволюційного соціалізму, запропонованій філософом Едуардом Бернштейном, відзначаються реальні досягнення робітничого класу в самосвідомості своєї ролі. Едуард Бернштейн приходить до висновку, що […]...
39. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття субкультури Окрім загальнозначущих універсальних типів політичної культури – а наявність патріархальних, підданських і активістських її форм властива практично всім політичним системам, – в політичному житті складаються й існують також і такі її утворення, що характерні лише для окремих групових – соціальних, етнічних, конфесіональних, регіональних та інших суб’єктів політики, які відрізняються специфічними перевагами і поглядами людей на […]...
40. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичної культури Західні політологи відзначали, що людина здатна орієнтуватися не тільки на соціальні або національні цінності та традиції, але й на біологічні фактори, що ставлять досить жорсткі обмеження її політичним пристрастям як суб’ єкту влади (що концентровано виражене, наприклад, в расистських і фашистських теоріях і цінностях). Тому-то важливо розрізняти закриті, замкнені, зорієнтовані тільки на власні, локальні зразки […]...