Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві

Related posts:

1. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ. ПОЛІТИЧНІ РУХИ 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов’язаних між собою осіб, які об’єдналися для досягнення загальної мети та виконують в утворенні певні обов’язки, і є організація. Складова типу соціальної спільності, організація викликає до життя необхідність досягнення такої мети, що не під силу здійснити окремій людині. Сформована, об’єднана соціальна […]...
2. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Місце політичної партії в суспільстві Місце і роль політичної партії, характер її діяльності визначаються, по-перше, мірою її вростання в політичну систему суспільства, тривалістю її існування, зміною її назви і порушенням організаційного статусу, а також місцем і роллю фракції в уряді, тобто керівництво урядом або проста в ньому участь. Дуже важливий і національний аспект політичної партії. Якщо рівніше представлена партія в […]...
3. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття політична партія 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві Колективне утворення, що складається з ієрархічно пов’язаних між собою осіб, які об’єдналися для досягнення загальної мети та виконують в утворенні певні обов’язки, і є організація. Складова типу соціальної спільності, організація викликає до життя необхідність досягнення такої мети, що не під силу здійснити окремій людині. Сформована, об’єднана соціальна […]...
4. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві 1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві Природа лідерства В соціології, політології, психології і ряді інших наук про людину і суспільство широко розповсюджене поняття Лідерство. Вивчення соціального явища лідерства має безпосереднє прагматичне спрямування, служить виробленню засобів ефективного керівництва, відбору лідерів. Лідер (з англ. – провідний, ведучий) – авторитетний член політичної, суспільної організації, об’єднання або […]...
5. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТЬ ТА ТИПИ 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
6. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні інститути Політичні інститути – політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. Політичні інститути – спосіб організації політичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя. Політичні інститути – це, по суті, певні політичні установи (сукупність політичних партій, органів суспільного громадського самоуправління та ін.), що визначають спільність […]...
7. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних партій Та обставина, що політичні партії існують у країнах з досить різноманітною за формою і змістом політичною культурою суспільства, різноманітною соціальною структурою, політичним режимом, доводить, що політичні партії об’ єктивно виконують суспільно значимі функції. Від інших політичних структур в суспільстві політичну партію відрізняють властиві їй функції у ставленні до влади і найбільш характерні засоби їх здійснення, […]...
8. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні вчення Заходу кінець XIX ст. – початок ХХ ст В ХІХ і ХХ ст., поряд з марксистською, одержали широкий розвиток і інші концепції, політичні теорії, що збагатили соціально-політичну науку новими положеннями і висновками. У другій половині ХІХ ст. популярність здобуває теорія завоювання Людвіга Гумпловича (1838-1909 рр.) – представника соціального дарвінізму. За його теорією, суспільне життя спочатку становить нещадну і невпинну боротьбу між групами людей. […]...
9. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Суть політичного процесу 1. Суть політичного процесу Сучасна історична реальність показує, що зміни політичного ладу, реформування політичної системи, владних структур і управління, уряду, створення конституційних нормативів, формування політичної культури, удосконалення діяльності парламенту, здійснення політичних реформ, прийняття законів та ін. – дії, різноманітні за суттю і змістом. Всі ці дії не випливають одна з одної автоматично, а відрізняються за […]...
10. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть політичної стабільності Суть політичної стабільності Якщо на Заході політична стабільність, а особливо конфлікти та напруження в країні, широко висвітлюються і стали основою відповідних політичних концепцій, то в країнах, де панували командно-адміністративні системи й тоталітарні режими, питання стабільності в країні, конфлікти, напруження тощо замовчувалися. Тому-то тут гостро стоять проблеми стабільності та конфліктів, пов’ язані зі складними процесами демократизації. […]...
11. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Сучасні партійні системи і їх суть Поняття і зміст партійних систем Дії політичних партій тісно пов’язані одна з одною, взаємозалежні, знаходяться в певних політичних відносинах зі всіма елементами і ланками політичної системи суспільства. Політичні партії всі діють в певних соціально-економічних умовах. Межею партійних систем є кордон держави. Партійна система – це спільність взаємозалежних політичних партій, що прагнуть до встановлення, утримання і […]...
12. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних систем В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, визначаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато політологів і соціологів виділяють моделі правління, використовуючи два основних критерії: ступінь централізації влади і владних структур (поділ в залежності від числа учасників процесу прийняття рішень) і тип цінностей. Політичні системи поділяються на тоталітарні […]...
13. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних партій Місце і роль політичної партії, характер її діяльності визначаються, по-перше, мірою її вростання в політичну систему суспільства, тривалістю її існування, зміною її назви і порушенням організаційного статусу, а також місцем і роллю фракції в уряді, тобто керівництво урядом або проста в ньому участь. Дуже важливий і національний аспект політичної партії. Якщо рівніше представлена партія в […]...
14. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні і правові норми Одна із сфер політичної системи – Політичний режим – сукупність форм і методів здійснення політичної влади, що відображає рівень політичної свободи в суспільстві. Французькі дослідники Анрі Оріу, Моріс Дюверже та ін. схильні ототожнювати поняття Політичний режим з поняттям політичної системи, але інші політологи (Девід Істон, Габріель Алмонд, Віктор Пазенок, Тамара Лебедева та ін.) тлумачать його […]...
15. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть політичної свідомості Політична свідомість – одна з центральних категорій науки про політику, що входить у систему її понятійних координат і означає сприймання суб ‘єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений суб ‘єкт, а також пов ‘язані з політикою дії і стани. Політична свідомість – багатомірне, неоднорідне, внутрішньо суперечливе, багаторівневе утворення, “пульсуюче”, […]...
16. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальні спільності. Політичні інститути Зв’ язок статусного становища з цінностями соціальних верств і груп надто істотний в політичному аналізі соціальної структури суспільства, тому що зв’ язки статусного становища з цінностями соціальних спільностей – безпосередня основа політичних орієнтацій і дій. В розвинених країнах, де політичною нормою є ділення національного доходу, найбільш виражений вплив факторів соціальної структури суспільства (відмінності в соціальному […]...
17. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні відносини Що таке політичні відносини? Політичні відносини – взаємодія суб ‘єктів політики і влади, де відбувається їх об ‘єднання або роз ‘єднання, передача ідей, поглядів, обмін ресурсами (впливом, інформацією, знаннями та ін.), передача вольових устремлінь від одного суб ‘єкта (активного) до другого (пасивного). Політичні відносини – початковий, вихідний момент суспільних відносин. Спілкування Особисто-індивідуальне відрізняється від Дистанційного […]...
18. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Духовна ситуація в сучасному суспільстві Україна переживає воістину поворотний момент в історії, що відокремив її минуле (як би його не оцінювали!) від її майбутнього, що не уявляється в сучасних умовах скільки-небудь певним. Йдеться не стільки про такі факти, що кидаються в очі, як розвал економіки, розгул корупції, зростання злочинності, гіперінфляція, а про те, що Стався і крах всього соціуму з […]...
19. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Особисті і політичні права і свободи Природно-історичне обгрунтування прав людини в сучасній світовій політичній думці явно переважає. Поняття прав людини вживається широко і вузько. В широкому значенні права людини охоплюють весь спектр, найширший комплекс прав і свобод особи, їх різноманітні види. У вузькому значенні розуміються тільки ті права, що не надаються, а лише охороняються і гарантуються державою, діють незалежно від їх […]...
20. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політичні знання Стародавнього Світу 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
21. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні ідеї Стародавнього Світу 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
22. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна база політичних партій Природно, сучасна політична партія – це спільність людей, об’ єднаних ідеологічно і організаційно з метою завоювання (внаслідок виборів або іншими шляхами) влади, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих або інших соціальних і етнічних спільностей тощо. Тому-то політична партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі положення, яке дасть можливість визначати політику […]...
23. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні знання в Київській Русі 1. Джерела політичних знань Політичні знання в Київській Русі В період, коли в Київській Русі формується феодальне суспільство, починають бурхливо розвиватись державність, право, формуються політичні погляди, наука, література, історія, філософія та ін. Особливістю політичної думки є відображення проблем і завдань розвитку державності Київської Русі і народів, які її населяли, пошук відповідних умовам форм організації влади […]...
24. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Фактори, що зумовлюють виникнення політичних партій Природно, сучасна політична партія – це спільність людей, об’ єднаних ідеологічно і організаційно з метою завоювання (внаслідок виборів або іншими шляхами) влади, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих або інших соціальних і етнічних спільностей тощо. Тому-то політична партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі положення, яке дасть можливість визначати політику […]...
25. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні ідеї в Росії (XIX ст.) Політична наука – наука про владу, державу і політичні відносини є в XIX ст. і в політичній думці Росії. Розпад і криза феодально-кріпосницької системи в Росії обумовили значне піднесення і пожвавлення соціально-політичної та правової думки. Крок у розвитку визвольного руху і соціально-політичної думки зробили дворянські революціонери – декабристи. У 1825 р. Росія вперше побачила революційний […]...
26. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-політичні вчення в Україні на початку ХХ ст. Національне відродження На початку ХХ ст. в Україні посилюється суспільно-політичний рух. Виникають політичні партії, народжуються нові прогресивні рухи, що об’ єднують прогресивні сили українського народу. Важливою обставиною, що прискорила процес політичної активізації мас, політичної організації національної, в тому числі української буржуазії, стало створення соціальної ситуації, що свідчила про визрівання демократичної революції. Багато політичних партій і рухів ставили […]...
27. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 7. Сучасні політичні вчення Заходу Проблеми політичної науки, поставлені в різні періоди ХХ ст., і є предметом обговорення і дальшого дослідження в сучасних умовах. І неможливо охарактеризувати всі або хоча б основні напрямки сучасної науки про політику. Тут можна визначити лише деякі її найважливіші проблеми. Для сучасної політичної науки Заходу характерна неоднорідність сфери предмета досліджень, багатоманітність і суперечливість теорій, ідей, […]...
28. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні теорії про соціальну стратифікацію 1. Соціальні спільності – суб’єкти політики Політичні теорії про соціальну стратифікацію Численні соціальні спільності, верстви, групи, класи, етнічні, релігійні, професійні, територіальні та інші мають вплив на політичні процеси в суспільстві. Взаємодія і складне переплетіння інтересів соціальних спільностей, верств і груп визначають зміни у політичному житті, політичних процесах в суспільстві. Місце і роль соціальної спільності, соціальної […]...
29. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть поняття ідеологія 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне, усвідомлене і цілеспрямоване із позицій переконаності та впевненості у правильності та вірності дій, що пропонуються. Уявлення, що мають становити дійсність, складають систему переконань, виступаючи своєрідним колективним віруванням. Із такої точки зору суспільство та різноманітні […]...
30. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політичний режим: суть та мета 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
31. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні погляди Володимира Вінниченка Відомий український правознавець, політолог Станіслав Дністрянський у своїх наукових працях грунтовно сформулював Національно-державну концепцію, в основу якої покладена оригінальна теорія суспільного зв’ язку, та своє розуміння національної ідеї. Виходячи з того, що за походженням держава і нація мають спільний фактор – єдину територію, Станіслав Дністрянський зазначав, що територіальний фактор нації має природное-тичне, а держава – […]...
32. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні засоби забезпечення безпеки Успіх в реалізації сучасної концепції національної безпеки залежить від багатьох обставин, в тому числі від комплексного використання економічних, науково-технічних, політичних, соціальних, духовних і військових факторів. Зміна концептуальних основ політичного і воєнно-політичного мислення з об’ єктивною необхідністю зажадала переосмислити місце і роль кожного з них, визначити їх взаємозв’язки. Це торкнулося співвідношення політичних і військових засобів забезпечення […]...
33. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні доктрини в Китаї. Конфуціанство У процесі розвитку політичних ідей у різних країнах і регіонах Стародавнього світу помітні деякі спільні риси. Так, в VI-VII ст. до н. е. в Китаї в період розквіту стародавньокитайської філософії склались основні напрямки політичної думки. Однією з характерних монархічних цивілізацій в Китаї є держава в долині ріки Хуанхе. Про неї відомості дійшли з книг “Ші […]...
34. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні вчення в Стародавній Греції У процесі розвитку політичних ідей у різних країнах і регіонах Стародавнього світу помітні деякі спільні риси. Так, в VI-VII ст. до н. е. в Китаї в період розквіту стародавньокитайської філософії склались основні напрямки політичної думки. Однією з характерних монархічних цивілізацій в Китаї є держава в долині ріки Хуанхе. Про неї відомості дійшли з книг “Ші […]...
35. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть політичного плюралізму Основна тенденція початку 90-х років – розширення географії суспільних рухів. В Україні і в ряді країн Співдружності діють три основних види масових політичних, демократичних рухів і об’ єднань: По-перше, народні фронти, регіональні рухи; подруге, громадянські ініціативи; по-третє, клуби, об’ єднання, товариства, асоціації, самодіяльні політичні об’ єднання і партії різноманітних напрямків. Їх налічується близько 3 тис., […]...
36. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
37. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне, усвідомлене і цілеспрямоване із позицій переконаності та впевненості у правильності та вірності дій, що пропонуються. Уявлення, що мають становити дійсність, складають систему переконань, виступаючи своєрідним колективним віруванням. Із такої точки зору суспільство та різноманітні […]...
38. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Суть і тенденції розвитку політичних рухів Поняття політичний рух Різноманітні об’ єднання громадян є невід’ ємним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Їх соціально-політичне призначення полягає, насамперед, у допомозі людям у вирішенні проблем повсякденного життя, відкриває широкі можливості для виявлення суспільно-політичної ініціативи, здійснення функцій самоврядування. Відомості про об’ єднання громадян зі спільними інтересами і поглядами на події і явища суспільно-політичного, соціально-економічного життя йдуть уже з стародавніх […]...
39. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ І КРИЗИ 1. Природа і суть політичного конфлікту Природа політичного конфлікту Поняття політика і Конфлікт завжди йшли та йдуть нерозривно, протягом усієї історії людства. Конфлікт справді виступає фундаментальним аспектом політичного процесу, будучи вихідною формою або оболонкою існування і взаємодії різноманітних інтересів і переконань у політиці. Виникає конфлікт всередині політичних спільностей або між ними, набуваючи різноманітних конкретних форм. […]...
40. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Політичні вчення в Середньовіччі Падіння Римської імперії (476 р.) завершило період історії Стародавнього світу і поклало початок історії середніх віків. Тоді розвиток політичної думки пішов у двох напрямах: по-перше, розгортається формування авторитарної королівської влади на територіях західних провінцій колишньої Римської імперії і складаються її нормативні регламентації. Поступово утворюється Іранське королівство, виникають самостійні держави в Середній Азії, закавказзі, пізніше почався […]...