Політична історія України – Танцюра В. І. – Західний вектор зовнішньої політики Галицько-Волинської держави
Правителі Галицько-Волинської держави у своїх зовнішньополітичних справах нерідко вдавалися до підтримки Римської курії. Це було зумовлено необхідністю мати зносини з державами, які були охристиянені за західним (римським) обрядом, а також прозахідною орієнтацією самих князів. Адже Роман Мстиславич, Данило та Василько Романовичі виховувалися у Польщі та Угорщині, були добре обізнані з європейською політичною практикою. Тому упередженості, страху перед Заходом у них не було. Це фіксує і літопис: князі неодноразово наголошували, що “там теж християне”. Бажання бути ближче до Європи, мати з її вельможами династичні зв’язки зумовлювало необхідність вирішувати церковні проблеми. За тиску на державу зі Сходу (татари) і з Заходу (угорці, Німецький орден) доводилося шукати спільників, маневрувати, щоб не бути знищеним іноземцями.
Ситуація ускладнювалась переговорами між Папою Римським і монгольськими ханами в 1250 і 1252 p., порозуміння між якими призвело б до виключення з міжнародної політики. До того ж розкол у християнстві, утворення в його лоні католицької і православної церков (1054), остаточно стався лише у 1204 р. – після захоплення Константинополя хрестоносцями. Мало значення і те, що окремі слов’янські народи (болгари, серби) після 1204 р. погодилися на унію. Литовський князь Міндовг у 1252 р. (або 1253) був коронований папою, у Литві засновано католицьке єпископство, але союз із Римом не виправдав надій, литовського князя, і 1261 р. він зрікся християнства.
Отже, загальнополітичне становище Галицько-Волинської держави не виключало можливості союзу з Римом. Враховуючи те, що релігія домінувала у свідомості середньовічної людини, Данило Галицький приділяв багато уваги церковним справам. Переговори Данила і Василя з папським послом Плано Карпіні у 1245 р. започаткували листування між Римською курією та українськими князями, яке тривало в 1246-1247 pp. Ініціатива виходила з Рима. Данило після перебування в Орді планував відновити боротьбу з татарами й, очевидно, погоджувався на унію, але папа повинен був сприяти поверненню земель, загарбаних поляками та угорцями, гарантувати збереження обрядів грецької церкви. У 1247 р. Данило навіть відрядив посольство на чолі з Ігуменом одного з монастирів до Риму.
Related posts:
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.4. Припинення Існування Галицько-Волинської держави Серед причин зникнення Галицько-Волинської держави з політичної карти середньовічної Європи називають передусім занепад династії короля Данила. Одночасно (1323) за нез’ясованих обставин померли його правнуки – князі Лев та Андрій Юрійовичі. їх родич мазовецький князь Болеслав під ім’ям Юрій правив у 1323-1340 pp., але був отруєний галицькими боярами, невдоволеними його спробами запрошувати на державні посади католиків […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 1. Утворення Галицько-Волинської держави 1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство, власне, розвивалося так, як і решта складових єдиної Давньоруської держави. Засноване онуком Ярослава Мудрого князем Ростиславом, це князівство не раз зазнавало […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості правової системи Галицько-Волинської держави Як і в усіх інших князівствах і землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві продовжували діяти норми “Руської правди”, які регулювали питання права власності на майно та земельні володіння, укладення договорів. Діяли також норми церковних статутів князів Володимира та Ярослава. Правотворення в Галицько-Волинській Русі мало особливості, які виявляли себе у двох основних напрямах: а) внесенні змін до […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.2. Галицько-Волинське князівство – нова європейська держава Ознаками держави як форми організації суспільного життя є наявність специфічних органів управління – державного апарату,, території, обов’язкових для правил поведінки – права. Серед тисяч середньовічних князівств державу виділяла велика територія; система міст як економічних і політичних центрів; розвинута економіка з мережею торгових шляхів; державний апарат, писане право; релігійна основа; загальновизнані титули правителів, назва держави; певна […]...
- Історія України – Литвин В. М. – Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Південна Русь після монгольського завоювання Після погрому Київської землі наприкінці 1240 р. монгольські орди рушили далі на захід. Здолавши впертий опір на лінії зведених галицькими Романовичами укріплень уздовж Верхнього Тетерева, Горині та Случі, на початку 1241 р. вони вступили на землі Волині. Тут під їх потужним натиском одне за одним упали Володимир, Галич, Звенигород та […]...
- Історія України – Левицька Н. М. – 2.5 Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави На міжнародній арені авторитет Київської Русі зріс до рівня найпровідніших країн середньовіччя, з нею змушені були рахуватися такі могутні держави, як Візантійська імперія і Арабський халіфат. В зовнішньополітичній діяльності київських князів одним з найважливіших напрямів був південний, який становили відносини з Візантією, бо саме тут найповніше забезпечувалися стратегічні інтереси правлячої верхівки Київської держави. Про це […]...
- Історія економіки та економічної думки – Козюк В. В – 5.3.3. Економічний розвиток українських земель в умовах феодальної роздробленості (середина XII – перша половина XIV ст.). Господарство Галицько-Волинської держави Упродовж середини XII ст. – першої половини XIV ст. розвиток відбувався в умовах феодальної роздробленості – закономірного стану політичної організації феодального суспільства. її економічною основою було натуральне господарство. Київська держава роздробилася на самостійні князівства і землі, на території України – Київське, Переяславське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Галицько-Волинське, Тмутараканське князівства. Кожне з них поступово поділилося на дрібніші удільні […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Перехід до нової економічної політики Соціально-політичне та економічне становище республіки ще більше ускладнилося внаслідок голоду 1921- 1923 pp. на Півдні України. Він був породженням кількох взаємо-переплетених чинників: – згубної для сільського господарства республіки політики “воєнного комунізму”, яка проводилася до березня 1921 р. (а деякі її методи використовувались до осені того ж року); – залежності України від московського центру, який в […]...
- Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення – Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків […]...
- Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Виникнення та основні моменти історії Галицько-Волинського князівства На XII-XIII ст. прийшлося швидке піднесення Галицького і Волинського князівств. Формування окремого Галицького князівства почалося з другої половини XI ст. Після з’їзду князів у Любечі (1097 р.) Галицька земля стала незалежною від Києва. Династія Ростиславичів, яка утвердилася на галицькому “столі” від кінця XI ст. зусиллями князів Володимирка (1124-1152 рр.) об’єднала розрізнені уділи (1141 р. Галич […]...
- Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Тема 4. Галицько-Волинська держава і право 1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство, власне, розвивалося так, як і решта складових єдиної Давньоруської держави. Засноване онуком Ярослава Мудрого князем Ростиславом, це князівство не раз зазнавало […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.2. Теорії походження Київської держави Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис – “Повість минулих літ” – заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали “русь”. Запросили їх “княжити і володіти” ними племена чудь, словени, кривичі та весь. Відгукнувшись на це запрошення, три норманських брати Рюрик, Синеус і Трувер спочатку прийшли до словен, де заснували місто […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Міжнародні відносини Київської держави Від початків свого існування Київська держава прагнула стати активним суб’єктом міжнародних зносин, маючи для цього відповідні кадрові служби. їх обов’язком було здійснювати вплив на підкорені неслов’янські народи, забезпечувати відносини з близькими та віддаленими сусідами. Згодом, на етапі роздрібнення Київської Русі, вони повинні були налагоджувати стосунки з удільними князями. Зовнішні інтереси Київської держави сягали країн Арабського […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Спроби політичної реставрації держави Великий князь київський Володимир, розгортаючи широку програму реформ, мав на меті посилити великокняжу владу. Передусім він зосередився на зміцненні адміністративної влади, спрямованої на ліквідацію племінних княжінь і запровадження нового адміністративного поділу країни на уділи – землі довкола найбільших міст. Таких уділів було вісім: Тмутаракань, Муром, Ростов, Новгород, Полоцьк, Турів, Псков і Володимир-Волинський. Південна Руська земля […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 12.2. Політична ситуація в Західній Україні Утвердження радянського тоталітаризму в західноукраїнських землях У другій половині 40-х років відбувалося форсоване інтегрування західноукраїнських земель у тоталітарну систему. Це вимагало значної кількості партійно-радянських, інженерно-технічних працівників, вчителів, лікарів, кваліфікованих робітників тощо. В повоєнні роки зі східних областей України та з РРФСР сюди були направлені десятки тисяч спеціалістів, партійно-радянських працівників. Сталінський режим нехтував місцевими особливостями, звичаями, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Українська політична, релігійна думка наприкінці XVI – на початку XVII ст Українська політична, релігійна думка наприкінці XVI – на початку XVII ст. Адаптація до політичних, суспільних і культурних умов Речі Посполитої ускладнювалась провінціалізмом, пасивністю української еліти. Її політичне виховання до 1569 р. відбувалось у процесі вирішення відносно обмеженого кола питань: литовсько-татарських, литовсько-московських взаємин, протистояння між прихильниками самостійності Литви і так званою “польською партією”. Після Люблінської унії […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 2. Політичні аспекти утворення Київської Русі – середньовічної Української держави (IX-X ст.) Києворуська держава – один із найяскравіших політичних феноменів тогочасного світу – започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона ще не була державою в сучасному розумінні, адже більшість засад державності (централізоване управління, бюрократична система, державницька ідея, політичні інститути, політичні механізми розв’язання проблем і протиріч) тільки зароджувалися. Та саме в цей період розпочався шлях українського народу до найвищого […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 13. Розбудова Української незалежної держави (1991-2001) Останнє десятиліття стало епохальним в історії українського народу, який нарешті здобув свою державність. Розпочався непростий процес розвитку політичної системи українського суспільства, опанування народом нової політичної культури, налагодження і розвиток різноманітних відносин Української держави на міжнародній арені. 13.1. Національне пробудження українського народу Проголошення незалежності України Консервативні сили в радянському керівництві, які не погоджувалися з політикою перебудови, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Братський рух у боротьбі за політичну консолідацію українського суспільства Поява і поширення братств як національно-релігійних організацій пов’язані з загальноєвропейською тенденцією посилення ролі суспільства під впливом ідей Ренесансу та Реформації. З другої половини XVI ст. в Україні братський рух набув самостійного значення в політичному житті, протистоячи зростаючому тиску польсько-католицьких елементів. Перше – Львівське Успенське братство – засноване у 1463 р. міщанами, купцями та ремісниками при […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.2. Політична культура козацтва та його лідерів Формування політичної культури козацтва було поступовим процесом. Поставала вона як певне знання та усвідомлення тогочасних реалій суспільного буття. Симптоматичним виявом її став реформаторський проект (1596) Семерина Наливайка, який пропонував перенести політичний і військовий центр українського козацтва із Запорозької Січі на незаселені землі між Південним Бугом та Дністром, окреслював видозмінену, порівняно з традиційною, модель козацького устрою. […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Утвердження радянського тоталітаризму в західноукраїнських землях Утвердження радянського тоталітаризму в західноукраїнських землях У другій половині 40-х років відбувалося форсоване інтегрування західноукраїнських земель у тоталітарну систему. Це вимагало значної кількості партійно-радянських, інженерно-технічних працівників, вчителів, лікарів, кваліфікованих робітників тощо. В повоєнні роки зі східних областей України та з РРФСР сюди були направлені десятки тисяч спеціалістів, партійно-радянських працівників. Сталінський режим нехтував місцевими особливостями, звичаями, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична платформа П. Скоропадського Політична платформа П. Скоропадського Державний переворот 29 квітня 1918 р. відбувся майже безкровно. Згідно з “Законом про тимчасовий державний устрій України” вся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках гетьмана, якого також величали великим князем київським, королем галицьким. Гетьман призначав отамана (голову) Ради Міністрів, затверджував склад кабінету, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична культура доби. Національна символіка Політична культура українців початку XX ст. була міцно опертою на традиції козацьких часів. По всіх регіонах в народній свідомості зберігалась пам’ять про козацькі вольності, плекались ідеали свободи, рівності – як політичної, так і економічної, що було передумовою, важливим чинником поступового згуртування українського суспільства. На козацькому політичному ідеалі формувалося розуміння необхідності спільних дій, зусиль для здобуття […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична ситуація в Україні в 2000 – першій половині 2001 р 29 березня 1998 р. в Україні відбулися чергові вибори до Верховної Ради. Народних депутатів обирали на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Згідно із законом “Про вибори народних депутатів України” мало бути обрано 450 депутатів, з них 225 в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 10.2. Політична система України в 20-ті роки. Становлення тоталітарного режиму Політичні партії в Україні на початку 20-х років. Встановлення комуністичної монопартійної системи Політична система України на початку 20-х років мала в собі ознаки багатопартійності, оскільки на території республіки діяли понад 20 політичних партій та організацій. Однак всі партії, крім КП(б)У – філіалу РКП(б), реальної влади не мали і користувались незначним впливом. На початку 1921 р. […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 4.3. Політичне життя в Україні за часів Речі Посполитої Українська політична, релігійна думка наприкінці XVI – на початку XVII ст. Адаптація до політичних, суспільних і культурних умов Речі Посполитої ускладнювалась провінціалізмом, пасивністю української еліти. Її політичне виховання до 1569 р. відбувалось у процесі вирішення відносно обмеженого кола питань: литовсько-татарських, литовсько-московських взаємин, протистояння між прихильниками самостійності Литви і так званою “польською партією”. Після Люблінської унії […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 1.2. Політична історія у просторі соціально-гуманітарних наук Традиційні атрибути політичної історії, її сучасну оновлену змістову основу складають такі проблеми, як політичні процеси та їх суб’єкти, держава і механізми здійснення політичної влади, політична культура, політична ментальність, політична еліта та ін. Через розуміння необхідності опанування зазначеної проблематики якраз і відбувається в сучасних умовах відродження й методичне переоснащення політичної історії. Визначаючи предметну специфіку цієї науки, […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки На політичний розвиток країни суттєво вплинула ідейно-політична боротьба в 20-30-ті роки у більшовицькій партії. Саме її результати визначили стратегічний курс більшовиків, формування політичної та економічної структури країни, позначились на долі мільйонів людей. Економічний плюралізм, який зміцнів із запровадженням НЕПу, вимагав і політичного плюралізму. Однак на той час в країні сформувалася однопартійна система, тому політичні інтереси […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 9.1. Створення Української Центральної Ради та її політична діяльність Національна революція 1917-1920 pp. тісно пов’язана з історією українського народу, випливає із закономірностей багатовікового розвитку українства, поєднавши національно визвольний і державницький аспекти. її трагічні наслідки зумовлені спробами тогочасних лідерів нації розірвати пов’язані між собою складові цілісного революційного процесу, серією тактичних прорахунків, провалом планів, накреслених на початках революційного руху. 9.1. Створення Української Центральної Ради та її […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична та ідеологічна цензура Важливим елементом тоталітарної системи контролю за особистістю та суспільством була політична цензура. Створена у 1918 р. радянська цензура (Революційний трибунал друку), крім охорони військових таємниць, повинна була займатися виявленням “злочинів і вчинків проти народу, здійснених шляхом використання друку”. До них зараховували будь-які неправдиві або викривлені повідомлення про явища суспільного життя. У 1921 р. Раднарком РСФРР […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Творення державності в Галичині Творення державності в Галичині Започаткування процесу національно-державного будівництва у під австрійській Україні стало можливим під час Першої світової війни, напередодні поразки в ній країн Четверного союзу. Уже 30 травня 1917 р. Євген Петрушевич оголосив у віденському парламенті заяву про необхідність відновлення Галицько-Волинської держави, неприпустимості приєднання Східної Галичини до формально створеної у жовтні 1916 р. Польської […]...
- Історія України – Світлична В. В. – 2.2. Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.) Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства Аналіз історичного розвитку Галицько-Волинської держави дає підстави окреслити певні етапи в її політичній еволюції. Розвиток Галичини і Волині в рамках Київської Русі Віддаленість Галичини і Волині від Києва зумовлювала відносну незалежність і самостійність цих земель. Із розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство (кін. XI ст.), а над Бугом […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 9.5. Національно-визвольний рух на землях Західної України Творення державності в Галичині Започаткування процесу національно-державного будівництва у під австрійській Україні стало можливим під час Першої світової війни, напередодні поразки в ній країн Четверного союзу. Уже 30 травня 1917 р. Євген Петрушевич оголосив у віденському парламенті заяву про необхідність відновлення Галицько-Волинської держави, неприпустимості приєднання Східної Галичини до формально створеної у жовтні 1916 р. Польської […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 14. Політична система України на рубежі XX-XXI ст Політична система України, як будь-якого суспільства, є сукупністю взаємоінтегрованих політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов’язаних з реалізацією влади та управлінням. її структуру складають: політичні відносини між суб’єктами влади, політична діяльність, політична організація, політична свідомість і політична культура суспільства, засоби масової комунікації тощо. 14.1. Особливості політичної s системи на рубежі XX-XXI ст. На […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 4.2. Україна у складі Речі Посполитої Політичні причини та наслідки Люблінської унії З XIV ст. у політичне життя України увійшло таке явище, як унія. Перефразуючи О. Бісмарка, який зауважив, що Німеччину переслідує “жах коаліцій”, спрямованих проти неї, можна стверджувати, що Україну постійно став переслідувати “жах уній”, до яких були схильні її політики. Від 1385 p., коли литовські та польські керманичі уклали […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.3. Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст Смерть Романа Мстиславича в 1205 р. спричинилася до жорстокої і тривалої громадянської війни, що супроводжувалася зовнішніми втручаннями. Причини усобиць пояснюють, як правило, тим, що сини Романа – Данило й Василько – були ще дітьми (4 і 2 роки), неспроможними успадкувати владу; свавільне галицьке боярство намагалось перешкодити централізаторським устремлінням місцевих князів, тому підтримувало угорців, поляків, запрошувало […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні причини та наслідки Люблінської унії Політичні причини та наслідки Люблінської унії З XIV ст. у політичне життя України увійшло таке явище, як унія. Перефразуючи О. Бісмарка, який зауважив, що Німеччину переслідує “жах коаліцій”, спрямованих проти неї, можна стверджувати, що Україну постійно став переслідувати “жах уній”, до яких були схильні її політики. Від 1385 p., коли литовські та польські керманичі уклали […]...
- Історія України – Світлична В. В. – Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства Аналіз історичного розвитку Галицько-Волинської держави дає підстави окреслити певні етапи в її політичній еволюції. Розвиток Галичини і Волині в рамках Київської Русі Віддаленість Галичини і Волині від Києва зумовлювала відносну незалежність і самостійність цих земель. Із розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство (кін. XI ст.), а над Бугом […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 1. Політична історія як наука На широкому полотні історії людської цивілізації політичній тематиці завжди відводилось окремішнє місце й належала неповторна роль. Людство в його розвитку супроводжували різноманітні соціальні потрясіння: кровопролитні війни, революції, повстання, злети й падіння громадянського духу та суспільно-політичних ідеалів. Аналіз писемних пам’яток і творів мислителів різних країн і народів, незалежно від часового, просторового і особистісного факторів чи форм […]...
- Політична історія України – Танцюра В. І. – 7. Українське національне відродження XIX ст З ліквідацією державної автономій українське суспільство пройняла гнітюча атмосфера національного приниження, політичного та економічного гноблення. Проте волелюбний дух, державницькі устремління народу, виразником якого було нове покоління національної інтелігенції, виводили українську спільноту на новий етап політичних змагань за свою державність. 7.1. Політичні й економічні наслідки остаточної втрати Української автономії Внаслідок остаточної ліквідації автономії Україна опинилася в […]...