Політична історія України – Танцюра В. І. – Кризи непу та їх політичні наслідки

Related posts:

1. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні причини та наслідки Люблінської унії Політичні причини та наслідки Люблінської унії З XIV ст. у політичне життя України увійшло таке явище, як унія. Перефразуючи О. Бісмарка, який зауважив, що Німеччину переслідує “жах коаліцій”, спрямованих проти неї, можна стверджувати, що Україну постійно став переслідувати “жах уній”, до яких були схильні її політики. Від 1385 p., коли литовські та польські керманичі уклали […]...
2. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні причини та наслідки поразки І. Мазепи Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки обмежити гетьманську владу, а й остаточно скасувати автономію України, перетворивши її на імперську провінцію. Соціальний антагонізм в українському суспільстві, слабкість, непослідовність українських політичних сил, занепад громадської моралі уможливили реалізацію намірів царизму. 6.1. Особливості територіально-політичного устрою Гетьманщини […]...
3. Політична історія України – Танцюра В. І. – 7.1. Політичні й економічні наслідки остаточної втрати Української автономії З ліквідацією державної автономій українське суспільство пройняла гнітюча атмосфера національного приниження, політичного та економічного гноблення. Проте волелюбний дух, державницькі устремління народу, виразником якого було нове покоління національної інтелігенції, виводили українську спільноту на новий етап політичних змагань за свою державність. 7.1. Політичні й економічні наслідки остаточної втрати Української автономії Внаслідок остаточної ліквідації автономії Україна опинилася в […]...
4. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні наслідки Другої світової війни Зі звільненням України розпочалася відбудова зруйнованого війною господарства. Основні зусилля були зосереджені передусім на відновленні роботи шахт, рудників, електростанцій, промислових підприємств. Було вжито заходів для повернення фахівців народного господарства в Україну, демобілізації їх з армії. Значні матеріальні й трудові ресурси були спрямовані з усіх регіонів СРСР в Україну. На селі відновлювалися колгоспи, радгоспи, МТС. “Досить […]...
5. Політична історія України – Танцюра В. І. – Криза державності. Соціально-політичні наслідки ліквідації ЗУНР Об’єднання УНР та ЗУНР мало скоріше ідеологічний, демонстративний, ніж державно-правовий характер. Соборною Україна існувала формально лише 9 місяців – до 16 листопада 1919 p., бо надто полярним виявилося політико-ментальне середовище в цих регіонах. Внутрішні чвари та неузгодженість у діях обох урядів у зовнішній та внутрішній політиці сприяли формуванню у світі негативного ставлення до України, хоча […]...
6. Політична історія України – Танцюра В. І. – Зміни в кремлівському керівництві в жовтні 1964 р. та їх політичні наслідки для України “Відлига” не спричинила докорінних демократичних перетворень у державі. Навпаки, наприкінці 1962 р. намітився відхід від заявлених демократичних позицій. Реальні права так і залишились в руках номенклатури, виплеканої тоталітарним режимом. Демократично налаштована інтелігенція, яка сподівалася на суспільні перетворення, була розчарована, її кращі представники потрапили в жорна репресій. Незадоволення висловлювали трудящі. їх дратували перебої з постачанням продуктів […]...
7. Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.4. Політичні наслідки феодального дроблення Русі (друга половина XI – початок XII ст.) До середини XI ст. у Київській Русі панувала державна власність на землю. Верховним землевласником був великий князь київський, який роздавав маєтки своїм сподвижникам на правах васальної залежності. Так сформувалася складна піраміда землеволодіння. Власник маєтку почувався в межах своїх володінь цілковитим господарем, чия воля ніким не могла бути обмежена. Існував інститут феодального імунітету. Це сприяло зростанню […]...
8. Політична історія України – Танцюра В. І. – 11.4. Звільнення України від окупації. Закінчення Другої світової війни та її політичні наслідки для України Звільнення України та завершення бойових дій у Європі Звільнення України від окупації та об’єднання українських земель пов’язане з корінним переломом у Другій світовій війні. Він почався перемогою радянських військ під Сталінградом, подальшим розгромом німецьких військ під Курськом і Орлом (липень 1943 p.), капітуляцією Італії перед союзниками й італо-німецьких військ в Африці. 16 грудня 1942 р. […]...
9. Політична історія України – Танцюра В. І. – 3. Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII – перша половина XIV ст.) Роздрібнення Київської Русі Спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Виникла нова політична ситуація, за якої в них відбувались як подальше роздрібнення, дезінтеграція, так і об’єднуючі процеси. Рушійною силою цих процесів була частина феодальної еліти, зорієнтована на підтримання влади легітимного князя. 3.1. […]...
10. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політика індустріалізації та її наслідки Політика індустріалізації та її наслідки До 1926 р. економіку СРСР та України в основному було відбудовано. Постало питання про перспективи її подальшого розвитку. Очікуваної більшовиками світової революції не відбулося, країни Заходу після повоєнної кризи стабілізували свою економіку. Це ускладнювало ситуацію для більшовиків, значна частина яких не вважала за можливе будувати нове суспільство без революції. Але […]...
11. Політична історія України – Танцюра В. І. – 14.2 Політичні партії в Україні Одним з головних напрямів політичної трансформації українського суспільства є перехід до багатопартійності. Політичні партії стали обов’язковим елементом нового суспільства, важливим інститутом, без якого неможливе існування представницької демократії в країні. В Україні на початку 2001 р. було зареєстровано понад 110 політичних партій різного політичного спрямування. В політологічній та історичній літературі існує кілька класифікаційних моделей партій: їх […]...
12. Політична історія України – Танцюра В. І. – 12.4. Реванш командно-адміністративної системи. Наростання кризи в Україні Посилення реакції в духовному житті Після усунення від влади Хрущова розпочалася поступова зміна політичного курсу країни від лібералізації до консерватизму в усіх сферах суспільно-політичного, економічного і культурного життя. Водночас нове керівництво розуміло, що повернення до політики і практики сталінських часів неможливе. Тому було обрано курс, що забезпечував певний розвиток країни у соціально-економічній сфері зі збереженням […]...
13. Політична історія України – Танцюра В. І. – 10. Політичні режими на українських землях у 20-30-ті роки XX ст Період боротьби за державну незалежність у 20-30-ті роки XX cm. змінився наступом на українські державницькі сили, українство загалом. Це був період згортання діяльності, придушування українських політичних сил, позбавлення України реальних прав суб’єкта у внутрішніх справах та в міжнародних і зносинах. 10.1. Формування та утвердження і радянського ладу в Україні Міжнародне і внутрішнє становище України на […]...
14. Історія України – Литвин В. М. – Штучність “кризи непу” Нова економічна політика була нормальною політикою, заснованою на реаліях ринку. Вираз “криза непу”, який широко використовувався у радянській історіографії, за своєю суттю позбавлений змісту. З об’єктивних причин не могло виникнути кризи, яку треба було б лікувати переходом до нееквівалентних відносин між містом і селом, позбавленням селян приватної власності на засоби виробництва і перетворенням їх на […]...
15. Політична історія України – Танцюра В. І. – 8.1. Соціально-економічні та політичні чинники національно-визвольного руху На початку XX ст. в Україні стались суттєві соціально-політичні зміни. Вони були закономірним наслідком глибинних зрушень в економічному і політичному житті, що охопили Європейський континент. Політична демократія з розгалуженою мережею політичних партій ліберального, консервативного та соціалістичного напрямів, парламентська боротьба, масова політична преса, численні рухи (робітничий, профспілковий, кооперативний, жіночий, молодіжний) визначали обличчя нового століття. Складнішими й […]...
16. Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.4. Політичні тенденції в українському суспільстві Формуванню української державності стали на заваді несприятливі умови всередині Гетьманщини та невигідна для неї міжнародна ситуація. Про незавершеність цього процесу свідчать не диференційованість органів влади, невизначеність території та кордонів, паралельне існування двох влад – козацької та королівської, що було зумовлено визнанням гетьманом сюзеренітету (верховного права) короля Польщі. В Гетьманщині великих масштабів набули люмпенізація суспільства, анархо-охлократичні […]...
17. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні процеси й репресії наприкінці 20-х – у 30-ті роки Першим політичним процесом стала так звана “шахтинська справа” (1928 p.). За неї були притягнуті до відповідальності інженери та техніки Донецького басейну, яких обвинувачували у свідомому шкідництві, організації вибухів на шахтах, злочинних зв’язках з колишніми її власниками, закупівлі непотрібного імпортного обладнання, порушенні техніки безпеки, законів про працю. У справі проходили деякі керівники української промисловості, які нібито […]...
18. Політична історія України – Танцюра В. І. – 9.3. Політика Директорії та її наслідки Директорія УНР у пошуках шляху між націоналізмом і соціалізмом Третя національна влада України – Директорія з перших днів існування намагалась вирішити стрижневе питання: що важливіше для державотворення – соціально-економічні реформи чи національно-духовне відродження. Загалом вона заперечувала не програму П. Скоропадського, а його політику. Намагаючись створити органи влади, Директорія то копіювала більшовицьку систему, то задовольнялась формальним […]...
19. Політична історія України – Танцюра В. І. – Революція 1905-1907 pp. Загальноросійські політичні партії в Україні Революція 1905-1907 pp. суттєво змінила ситуацію в Україні. Розстріл мирної демонстрації робітників у Санкт-Петербурзі 9 січня 1905 р. викликав страйки солідарності в Києві, Харкові, Катеринославі, інших губерніях. Але виступи січня-лютого 1905 р. не віщували глобальних змін. Поразки російських військ та флоту від Японії поглибили політичну кризу. Робітничий та селянський рухи, діяльність лібералів набули значних масштабів. […]...
20. Політична історія України – Танцюра В. І. – 11.3. Політичні процеси в Україні в період німецької окупації Напад фашистської Німеччини на СРСР. Утворення антигітлерівської коаліції На світанку 22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз, мотивуючи це необхідністю завдати “превентивний” удар. За багатьма критеріями СРСР виявився неготовим до відсічі гітлерівцям. В результаті Червона армія і радянський народ зазнали в перші місяці війни колосальних втрат: 1200 літаків, до 1 млн солдат, з […]...
21. Політична історія України – Танцюра В. І. – Громадсько-політичні організації в тоталітарній системі 20-х років Оскільки головними методами політичної діяльності компартії у 20-ті роки стали насилля, придушення інакомислення і терор, все більшого значення в політичній системі та суспільному житті набували репресивні органи, передусім ВЧК. Вона, як і її територіальний відділ – Всеукраїнська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією та службовими злочинами (ВУЧК), була основним важелем репресивної політики компартії, інструментом […]...
22. Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.1. Соціально-політичні передумови української національної революції Українська національна революція, політичним наслідком якої стало утворення Української козацької держави, засвідчила зрілість національно-державницької політичної еліти українського суспільства, прагнення більшості народних мас до політичної реалізації своєї самобутності. Проте за тогочасних складних геополітичних обставин, внутріполітичних процесів ця боротьба мала драматичні наслідки. 5.1. Соціально-політичні передумови української національної революції На межі XVII-XVIII ст., після ополячення та окатоличення українських […]...
23. Політична історія України – Танцюра В. І. – 2. Політичні аспекти утворення Київської Русі – середньовічної Української держави (IX-X ст.) Києворуська держава – один із найяскравіших політичних феноменів тогочасного світу – започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона ще не була державою в сучасному розумінні, адже більшість засад державності (централізоване управління, бюрократична система, державницька ідея, політичні інститути, політичні механізми розв’язання проблем і протиріч) тільки зароджувалися. Та саме в цей період розпочався шлях українського народу до найвищого […]...
24. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична ситуація в Україні в 2000 – першій половині 2001 р 29 березня 1998 р. в Україні відбулися чергові вибори до Верховної Ради. Народних депутатів обирали на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою. Згідно із законом “Про вибори народних депутатів України” мало бути обрано 450 депутатів, з них 225 в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а […]...
25. Політична історія України – Танцюра В. І. – Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки На політичний розвиток країни суттєво вплинула ідейно-політична боротьба в 20-30-ті роки у більшовицькій партії. Саме її результати визначили стратегічний курс більшовиків, формування політичної та економічної структури країни, позначились на долі мільйонів людей. Економічний плюралізм, який зміцнів із запровадженням НЕПу, вимагав і політичного плюралізму. Однак на той час в країні сформувалася однопартійна система, тому політичні інтереси […]...
26. Політична історія України – Танцюра В. І. – 10.2. Політична система України в 20-ті роки. Становлення тоталітарного режиму Політичні партії в Україні на початку 20-х років. Встановлення комуністичної монопартійної системи Політична система України на початку 20-х років мала в собі ознаки багатопартійності, оскільки на території республіки діяли понад 20 політичних партій та організацій. Однак всі партії, крім КП(б)У – філіалу РКП(б), реальної влади не мали і користувались незначним впливом. На початку 1921 р. […]...
27. Політична історія України – Танцюра В. І. – 1.2. Політична історія у просторі соціально-гуманітарних наук Традиційні атрибути політичної історії, її сучасну оновлену змістову основу складають такі проблеми, як політичні процеси та їх суб’єкти, держава і механізми здійснення політичної влади, політична культура, політична ментальність, політична еліта та ін. Через розуміння необхідності опанування зазначеної проблематики якраз і відбувається в сучасних умовах відродження й методичне переоснащення політичної історії. Визначаючи предметну специфіку цієї науки, […]...
28. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична культура доби. Національна символіка Політична культура українців початку XX ст. була міцно опертою на традиції козацьких часів. По всіх регіонах в народній свідомості зберігалась пам’ять про козацькі вольності, плекались ідеали свободи, рівності – як політичної, так і економічної, що було передумовою, важливим чинником поступового згуртування українського суспільства. На козацькому політичному ідеалі формувалося розуміння необхідності спільних дій, зусиль для здобуття […]...
29. Політична історія України – Танцюра В. І. – 10.3. Створення командно-адміністративної системи в економіці. Посилення тоталітарного режиму Політика індустріалізації та її наслідки До 1926 р. економіку СРСР та України в основному було відбудовано. Постало питання про перспективи її подальшого розвитку. Очікуваної більшовиками світової революції не відбулося, країни Заходу після повоєнної кризи стабілізували свою економіку. Це ускладнювало ситуацію для більшовиків, значна частина яких не вважала за можливе будувати нове суспільство без революції. Але […]...
30. Політична історія України – Танцюра В. І. – Політична платформа П. Скоропадського Політична платформа П. Скоропадського Державний переворот 29 квітня 1918 р. відбувся майже безкровно. Згідно з “Законом про тимчасовий державний устрій України” вся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках гетьмана, якого також величали великим князем київським, королем галицьким. Гетьман призначав отамана (голову) Ради Міністрів, затверджував склад кабінету, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан, […]...