Політична економія – Щетинін А. І
Курс “Політекономія” належить до циклу дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки. У цьому курсі розглядаються питання, пов’язані із загальними проблемами розвитку суспільного виробництва, а також категорії і закони, які відображають надскладну систему економічних відносин, що
1. Виникнення й розвиток політекономії. 2. Політекономія як складова частина економічної теорії. 3. Метод політичної економії. 4. Категорії і закони політекономії. 5. Політична економія та її функції. 1.1. Виникнення й розвиток політекономії Кожна жива
1. Виникнення й розвиток політекономії. 2. Політекономія як складова частина економічної теорії. 3. Метод політичної економії. 4. Категорії і закони політекономії. 5. Політична економія та її функції. 1.1. Виникнення й розвиток політекономії Кожна жива
Кожна наука вивчає певний процес, явище або їх сукупність. З цього погляду слід чітко розмежовувати два поняття: Об’єкт дослідження і Предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це те явище або феномен, який досліджується наукою. Він
Будь-яка наука завжди використовує певний метод. Метод – це грецьке слово (тейіосіов), яке в перекладі означає спосіб пізнання, шлях дослідження. У сучасному науковому обігу цей термін означає той спосіб, той інструментарій, за допомогою якого
Результатом наукового дослідження в політекономії є визначення економічних категорій і законів. Саме вони і являють собою, певною мірою, остаточний результат, до якого прагне дослідник-політеконом. Економічні категорії – це теоретичне вираження реально існуючих виробничих відносин,
Політична економія як наука тісно пов’язана з практичною організацією економічного життя суспільства. Цей зв’язок реалізується через її основні функції: теоретично-пізнавальну, методологічну і практичну. При цьому, якщо врахувати той факт, що політекономія разом з економікс
1. Поняття виробництва та його фактори. Продуктивні сили. 2. Суспільне виробництво. Суспільний продукт та його форми. 3. Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей. 2.1. Поняття виробництва та його фактори. Продуктивні сили Процес обміну
1. Поняття виробництва та його фактори. Продуктивні сили. 2. Суспільне виробництво. Суспільний продукт та його форми. 3. Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей. 2.1. Поняття виробництва та його фактори. Продуктивні сили Процес обміну
Кожен окремий процес праці, по суті, є процесом виробництва, бо його наслідком є створення матеріальних благ, необхідних людині для існування. Але процес обміну речовин між собою і природою людина здійснює не сама, а в
Визначені в першому розділі прості моменти процесу праці, а саме робоча сила, предмети праці і засоби праці, в економічній літературі визначаються ще як ресурси і фактори. І хоча в них багато спільного з названими
1. Економічні потреби, їх суть і структура. 2. Закон зростання потреб і механізм його дії. 3. Економічні інтереси, їх сутність і структура. 4. Економічні суперечності, їх характер та класифікація. Суперечності – джерело розвитку. 3.1.
1. Економічні потреби, їх суть і структура. 2. Закон зростання потреб і механізм його дії. 3. Економічні інтереси, їх сутність і структура. 4. Економічні суперечності, їх характер та класифікація. Суперечності – джерело розвитку. 3.1.
Свої потреби людина в переважній більшості випадків задовольняє завдяки процесу праці, а в більш узагальненому визначенні – через процес суспільного виробництва. Від його розвитку і залежить не тільки рівень, але і якість задоволення потреб
Потреба, як усвідомлене й сформоване відносно рівня культури індивіда бажання або почуття нестачі, реалізується через інтерес. Інтерес – це форма вираження потреби. Проте інтерес не є тотожним потребі. Він відрізняється від потреби таким: По-перше,
Суспільне виробництво постійно знаходиться в русі. Загальною рисою цього руху є процес постійного розвитку суспільного виробництва. У зв’язку з цим виникає питання про внутрішнє джерело цього руху. Таким джерелом виступають суперечності. Кожне явище має
1. Економічна система і її суть. 2. Виробничі відносини в економічній системі. 3. Відносини власності як визначальний елемент системи економічних відносин. 4. Розвиток відносин власності в сучасних умовах. 4.1. Економічна система і її суть
1. Економічна система і її суть. 2. Виробничі відносини в економічній системі. 3. Відносини власності як визначальний елемент системи економічних відносин. 4. Розвиток відносин власності в сучасних умовах. 4.1. Економічна система і її суть
У процесі суспільного виробництва між людьми складаються виробничі, або економічні, відносини. Вони є прямим наслідком того, що виробництво завжди здійснюється в суспільстві, тобто в процесі взаємодії людей під час створення матеріальних благ. К. Маркс
Відносини власності в політичній економії посідають провідне місце. у сукупності виробничих відносин вони є найбільш важливим елементом. Саме вони складають основу будь-якого суспільного виробництва, основу, на якій базується не тільки економічний, а й увесь
Наявність різних форм власності і їх співвідношення в межах певного історичного типу зовсім не означає застиглості цих відносин. На базі подальшого розвитку продуктивних сил, а він відбувається постійно, має місце і розвиток відносин власності,
1. Натуральне виробництво і його особливості. 2. Товарне виробництво, умови та причини його виникнення. 3. Товар і його властивості. Закон вартості і його роль у розвитку товарного виробництва. 4. Теорії вартості. 5. Еволюція форм
1. Натуральне виробництво і його особливості. 2. Товарне виробництво, умови та причини його виникнення. 3. Товар і його властивості. Закон вартості і його роль у розвитку товарного виробництва. 4. Теорії вартості. 5. Еволюція форм
Протилежністю натурального виробництва є товарне виробництво. Воно являє собою таке виробництво, продукти якого призначені для продажу. Отже, на відміну від натурального виробництва, у товарному безпосередній виробник виготовляє продукцію не для задоволення власних потреб, а
Товар – Це продукт праці, який задовольняє будь-яку потребу людини й призначений для обміну шляхом купівлі-продажу. Товар, як і все сутнє у цьому світі, має матеріальний характер, але може виступати і як річ, і
Вартість товару – надзвичайно важлива економічна категорія, яка, щоправда, у формі свого зовнішнього прояву – мінової вартості – привертала увагу багатьох учених. Уже великий Аристотель досліджує мінову вартість (просту міну) і робить геніальну здогадку
У сучасному світі панівною формою суспільного виробництва є товарне виробництво. Його найголовнішими базовими категоріями виступають товар і гроші. Значення грошей в організації функціонування суспільного виробництва надзвичайно велике. Вони не тільки забезпечують кругообіг товарів та
Гроші, як це вже було визначено в попередньому підрозділі – це загальний еквівалент, роль якого найчастіше і найліпше починають виконувати благородні метали і врешті-решт – золото. Суть грошей виявляється в їх функціях. Гроші виконують
Суть цієї функції грошей полягає в тому, що гроші виступають посередником в обміні товарів. У метаморфозі Т-Г-Т вони відіграють роль посередника під час обміну однієї споживчої вартості на іншу. Ця функція грошей нерозривно пов’язана
Суть функції грошей як засобу нагромадження, утворення скарбів, полягає в тому, що гроші залишають сферу обігу й перетворюються на скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці сучасного грошового обігу товаровиробники нагромаджують і
Суть функції грошей як засобу нагромадження, утворення скарбів, полягає в тому, що гроші залишають сферу обігу й перетворюються на скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці сучасного грошового обігу товаровиробники нагромаджують і
Суть функції грошей як засобу нагромадження, утворення скарбів, полягає в тому, що гроші залишають сферу обігу й перетворюються на скарб. Цю функцію виконують повноцінні гроші, хоч у практиці сучасного грошового обігу товаровиробники нагромаджують і
У суспільному виробництві кожної конкретної країни в обороті на кожний даний період часу завжди знаходиться певна кількість грошей. Вона залежить від безлічі чинників, вирішальними з них виступають кількість товарів і швидкість обігу однойменної грошової
1. Перетворення грошей на капітал. Загальна формула руху капіталу і її Суперечності. 2. Робоча сила як товар. Процес створення додаткової вартості. 3. Заробітна плата як перетворена форма вартості товару робоча сила. 4. Форми і
1. Перетворення грошей на капітал. Загальна формула руху капіталу і її Суперечності. 2. Робоча сила як товар. Процес створення додаткової вартості. 3. Заробітна плата як перетворена форма вартості товару робоча сила. 4. Форми і
Перш ніж розкрити питання про те, як же вирішуються суперечності загальної формули капіталу, розглянемо таке поняття, як Робоча сила. Робоча сила – це здатність людини до праці. Це найбільш стисле визначення цього феномену. Можна
Як уже було розглянуто вище, єдиним джерелом вартості є праця. Саме вона створює нову вартість, водночас переносячи на новий продукт вартість спожитих у процесі його створення засобів виробництва. При цьому нова вартість поділяється на
Заробітна плата з боку її організації виступає у вигляді Почасової і Відрядної плати. Почасова плата Являє собою заробітну плату, яку отримує працівник за певний робочий час. Вона виникає в процесі становлення капіталістичних відносин і
1. Витрати виробництва, їх сутність і види. 2. Прибуток як перетворена форма додаткової вартості. Норма і маса прибутку. 3. Середня норма прибутку й утворення ціни виробництва. 4. Теорії прибутку. 7.1. Витрати виробництва, їх сутність
1. Витрати виробництва, їх сутність і види. 2. Прибуток як перетворена форма додаткової вартості. Норма і маса прибутку. 3. Середня норма прибутку й утворення ціни виробництва. 4. Теорії прибутку. 7.1. Витрати виробництва, їх сутність
В умовах суспільного виробництва, особливо в умовах товарного, виробничі відносини часто виступають у перетвореній формі, яка вуалює, приховує їх дійсну сутність. Приклад цього вже було розглянуто в попередньому розділі, де доведено, що заробітна плата,
Аналіз капіталістичного виробництва, зроблений К. Марксом, є великим науковим досягненням. Це визнають усі науковці, за винятком хіба що тих, хто незнайомий з творами К. Маркса. Але в сучасних умовах переважна більшість західних учених, а
Як зрозуміло з вищевикладеного матеріалу, прибуток, як і додаткова вартість, виражає виробничі відносини між найманими робітниками і власниками засобів виробництва, але в завуальованій формі. Прибуток створює враження про те, що його джерелом є весь
1. Сутність і функції ринку. 2. Конкуренція і моделі ринків. 3. Класифікація ринків і загальні основи їх функціонування. 4. Інфраструктура ринку. 8.1. Сутність і функції ринку Ринкова економіка починає своє повнокровне існування саме як
1. Сутність і функції ринку. 2. Конкуренція і моделі ринків. 3. Класифікація ринків і загальні основи їх функціонування. 4. Інфраструктура ринку. 8.1. Сутність і функції ринку Ринкова економіка починає своє повнокровне існування саме як
Термін конкуренція походить від латинського слова Concurrentia, що означає змагання, суперництво. Це суперництво закладено в природі людини, яка прагне, перш за все, виявити свої кращі якості. У суспільстві все життя пронизане постійним змаганням або,
Вище ринок було розглянуто як механізм забезпечення саморегулювання суспільного виробництва, що здійснюється на товарній основі. Але поряд із цим аспектом аналізу ринку існує й більш вузький підхід до ринку як місця здійснення товарообмінних операцій.
Процес суспільного відтворення є надзвичайно складним і багатогранним. Забезпечують його функціонування багато установ і галузей, які мають допоміжний характер, але відіграють дуже важливу роль. їх відносять до інфраструктури, у складі якої виділяють такі три
1. Домогосподарство і його місце в економічній системі суспільства. 2. Доходи домогосподарств і їх розподіл. 3. Витрати та заощадження домогосподарств. 9.1. Домогосподарство і його місце в економічній системі суспільства В економічній теорії важливе місце
1. Домогосподарство і його місце в економічній системі суспільства. 2. Доходи домогосподарств і їх розподіл. 3. Витрати та заощадження домогосподарств. 9.1. Домогосподарство і його місце в економічній системі суспільства В економічній теорії важливе місце