Політична економія – Щетинін А. І. – 3.4. Економічні суперечності, їх характер та класифікація. Суперечності – джерело розвитку
Суспільне виробництво постійно знаходиться в русі. Загальною рисою цього руху є процес постійного розвитку суспільного виробництва. У зв’язку з цим виникає питання про внутрішнє джерело цього руху. Таким джерелом виступають суперечності.
Кожне явище має протилежні сторони, які, утім, тісно пов’язані між собою і являють певну цілісність. Існування цієї цілісності (явища) можливе тільки за умов вирішення й подолання суперечностей.
Прикладом може бути протилежність між потребами суспільства і станом розвитку його виробництва, а відтак, і можливостями цього виробництва щодо задоволення потреб суспільства. Вирішення цієї суперечності стає основою розвитку суспільства, але на місце вирішеної суперечності з’являється нова суперечність, вирішення якої знову просуває суспільство вперед шляхом прогресу, і так нескінченно. Таким чином, розв’язання суперечностей і є джерелом саморозвитку явищ. Ця взаємодія, як відомо, цілком визначається законом єдності і боротьби протилежностей.
Суперечності постійно притаманні явищам, мають свою власну логіку розвитку. Спочатку на якийсь даний момент між сторонами явища існує тотожність, потім вона змінюється на відмінність, а згодом переростає в суперечність, у конфлікт, який має бути розв’язаним.
Способи вирішення суперечностей можуть бути різними. Так, стихійне розв’язання конфлікту між виробництвом і споживанням може бути здійснено внаслідок економічної кризи. Цей спосіб небажаний для суспільства, бо пов’язаний зі знищенням частки продуктивних сил або з їх неповним використанням. Більш прийнятним для суспільства є таке вирішення суперечностей, яке передбачає найменш конфліктний його варіант. Це може бути здійснено державою за рахунок удосконалення господарчого механізму шляхом пристосування, наприклад, потреб до можливостей суспільного виробництва і т. ін.
Механізм саморозвитку явищ передбачає, таким чином, різноманітні шляхи вирішення суперечностей, але в розвинутому суспільстві необхідно постійно аналізувати ті суперечності, які виникли в житті суспільства, шукати оптимальні варіанти їх вирішення і передбачати нові суперечності, які прийдуть на зміну вже подоланим старим. Цей постійний процес вирішення суперечностей занадто складний, бо вирішення, наприклад, економічних суперечностей вимагає суттєвих зрушень не тільки в економіці, але й в інших сферах життя суспільства – у політиці, ідеології, у законодавстві тощо.
Економічні суперечності мають певну структуру, і в цьому розумінні мова може йти і про їх систему. Це можуть бути загальноекономічні суперечності, до яких можна віднести суперечності між споживанням та виробництвом, між продуктивними силами та виробничими відносинами. Дещо менший за рівнем зріз суперечностей – це суперечності міжгалузеві. Прикладом може бути суперечність між рівнем розвитку металургійної і металообробної галузей і т. ін. Існують також внутрішньогалузеві суперечності і суперечності, притаманні окремому підприємству.
З означеної сукупності суперечностей, з огляду на предмет політекономії, особливе значення мають суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами. Ці дві сторони суспільного виробництва тісно пов’язані між собою і утворюють цілісність, якою є суспільне виробництво. У цій єдності більш статичним елементом є виробничі відносини. Продуктивні сили – більш рухливий, революційний елемент. І хоча кожен з цих елементів (сторін) суспільного виробництва має свою власну логіку розвитку, усе ж таки вирішальною для суспільного виробництва є їх взаємодія.
Характер взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин полягає в тому, що на якийсь даний момент між ними встановлюється рівновага. Потім розвиток продуктивних сил починає обганяти розвиток виробничих відносин. Цей процес є абсолютно неминучим, бо продуктивні сили являють собою динамічний революційний елемент. Між продуктивними силами й виробничими відносинами виникає суперечність, яка поступово посилюється і може набути яскраво конфліктної форми. Це свідчить про те, що виробничі відносини вже не відповідають новому рівню розвитку продуктивних сил і гальмують рух останніх. У такому випадку настає революція, яка, до речі, не обов’язково, хоч і найчастіше, відбувається у формі гострого (навіть збройного) конфлікту в суспільстві й наслідком якої є встановлення відповідності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил. Як правило, такий конфлікт веде до зміни способу виробництва або до суттєвих змін в етапах розвитку суспільства.
Установлена відповідність між виробничими відносинами і продуктивними силами може супроводжуватись і тим, що виробничі відносини певною мірою випереджають розвиток продуктивних сил і саме тому виступають певним стимулом розвитку останніх.
Україна, яка в межах СРСР була колоніальною часткою великої російської імперії, уже в роки, які передували отриманню нею незалежності, мала гострий конфлікт між рівнем розвитку продуктивних сил і виробничими відносинами. Вони явно відставали від продуктивних сил і гальмували їх розвиток. Саме тому, за суто об’єктивних умов, у нашій країні, як, до речі, і в інших самостійних державах, що виникли на теренах колишнього Радянського Союзу, почалася революція. Вона, на щастя, не набула форми збройного конфлікту, але ті великі страждання, які супроводжують такі соціальні потрясіння і весь тягар яких лягає, перш за все, на плечі простого люду, Україна пізнала повною мірою.
Нові категорії та поняття
Бажання Потреба
Закон зростання потреб
Економічне благо Економічний інтерес Суперечності
Питання до самоконтролю
1. Що таке бажання?
2. Що таке потреба і чим вона відрізняється від бажання?
3. Як трактував природу потреб Ксенофонт?
4. На які види ділить потреби Аристотель?
5. У чому полягає внесок А. Сміта в дослідження потреб?
6. Яким аспектам вивчення потреб приділив увагу Д. Рікардо?
7. Як визначав систему потреб Гегель?
8. Наведіть погляди соціалістів-утопістів на потреби і їх класифікацію.
9. Як визначають сутність потреби сучасні економісти?
10. Які існують сучасні класифікації потреб?
11. Які методологічні принципи повинні бути покладені у визначення системи потреб?
12. Чому в загальній системі потреб (економічні, соціальні, політичні й т. ін.) як найголовніший елемент виділяють економічні потреби?
13. З яких елементів складається система економічних потреб А. Маслоу?
14. Як у процесі розвитку суспільства змінюються потреби з боку їх кількості?
15. У чому полягає зміна в якісній характеристиці потреб?
16. Які фактори впливають на формування кількісної сторони потреб?
17. У чому суть закону зростання потреб?
18. Що означає поняття “економічне благо”?
19. У чому суть проблеми рідкості економічних благ?
20. У чому суть можливості альтернативного використання економічних благ?
21. Які етапи в розвитку потреб в XX ст. виділяють деякі вітчизняні науковці?
22. У чому полягає і з чим пов’язана необхідність свідомого формування потреб людини?
23. Що таке інтерес?
24. Чим інтерес відрізняється від потреб?
25. Які елементи входять у систему економічних інтересів?
26. У чому полягає взаємозв’язок і взаємодія індивідуального, колективного і державного інтересів?
27. Чи означає певна тотожність індивідуального, колективного й суспільного інтересів їх повний збіг?
28. Що являє собою економічний стимул і як він пов’язаний з інтересом?
29. Який економічний інтерес у ринковій економіці можна визначити як визначальний?
30. Як інтерес споживача стимулює розвиток виробництва й застосування в ньому досягнень науки і техніки?
31. Що є внутрішнім джерелом розвитку суспільного виробництва?
32. Якою є логіка виникнення й розвитку суперечності?
33. Які існують способи вирішення економічних суперечностей?
34. Як можна охарактеризувати суперечності з позиції їх рівня (масштабності)?
35. У чому може знайти відображення взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин?
36. Чи відповідали виробничі відносини, які склались в Україні в період отримання нею незалежності, наявним тоді продуктивним силам?
(2 votes, average: 3,00 out of 5)