Політична економія – Федоренко В. Г
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин, формування соціально орієнтованої економіки, здатної поєднати принципи свободи ринку з соціальною компенсацією. Позитивну роль щодо
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин, формування соціально орієнтованої економіки, здатної поєднати принципи свободи ринку з соціальною компенсацією. Позитивну роль щодо
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин, формування соціально орієнтованої економіки, здатної поєднати принципи свободи ринку з соціальною компенсацією. Позитивну роль щодо
В умовах трансформаційних перетворень у нашому суспільстві значно зростає потреба в пошуку дієвих методів та напрямків утвердження ринкових відносин, формування соціально орієнтованої економіки, здатної поєднати принципи свободи ринку з соціальною компенсацією. Позитивну роль щодо
Кожна наука має свій предмет дослідження, тобто те, що вона вивчає. Науки відрізняються одна від одної саме предметом своїх досліджень. Визначення предмета політичної економії надзвичайно важлива і складна проблема. Останнє пов’язане з багатогранністю та
Політична економія, як і будь-яка інша наука, має властиві їй методи дослідження процесів та явищ господарської діяльності. З цією метою використовується значний арсенал прийомів і способів дослідження предмета політекономії, котрі визначають зміст її методу.
Кожна наука у процесі пізнання об’єктивної реальності займається систематизацією фактів, подій, процесів, щоб виявити певні причини і наслідкові зв’язки між ними та відкрити і сформулювати економічні категорії, закони і принципи. Економічні категорії – це
Розвиток і становлення політичної економії як науки супроводжувався формуванням її функцій. Нині їх виокремлюють декілька. Пізнавальна функція реалізується через дослідження сукупності економічних процесів та явищ. її зміст полягає в тому, щоб глибоко і всебічно
2.1. Суспільне виробництво та його основні фактори. Виробничі можливості суспільства Основу існування суспільства складає виробництво матеріальних благ, яке є цілеспрямованою трудовою діяльністю людей, скерованою на пристосування і видозміну речовини природи з метою задоволення їхніх
2.1. Суспільне виробництво та його основні фактори. Виробничі можливості суспільства Основу існування суспільства складає виробництво матеріальних благ, яке є цілеспрямованою трудовою діяльністю людей, скерованою на пристосування і видозміну речовини природи з метою задоволення їхніх
Результатом суспільного виробництва є його продукт праці, або благо. Суспільний продукт характеризується двома властивостями; 1) здатністю задовольнити певні потреби людей; 2) у ньому завжди втілюються затрати суспільної праці. Відповідно розрізняють натурально-речову та суспільну сторони
Кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення всього різноманіття потреб людей. Потреби мають об’єктивний характер і виражають необхідність у матеріальних та духовних благах для забезпечення умов життєдіяльності окремої особи, соціальної групи, класу, суспільства в цілому.
Кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення всього різноманіття потреб людей. Потреби мають об’єктивний характер і виражають необхідність у матеріальних та духовних благах для забезпечення умов життєдіяльності окремої особи, соціальної групи, класу, суспільства в цілому.
3.1. Зміст і структура економічної системи Розвиток людського суспільства відбувається на основі виробництва матеріальних і духовних благ, Інших цінностей. їх сукупність забезпечує умови життєдіяльності членів суспільства. У процесі розвитку і функціонування суспільного виробництва між
3.1. Зміст і структура економічної системи Розвиток людського суспільства відбувається на основі виробництва матеріальних і духовних благ, Інших цінностей. їх сукупність забезпечує умови життєдіяльності членів суспільства. У процесі розвитку і функціонування суспільного виробництва між
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх класифікації. Найбільш поширена класифікація всього розмаїття підходів на основі двох ознак: за формою
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх класифікації. Найбільш поширена класифікація всього розмаїття підходів на основі двох ознак: за формою
Історія розвитку суспільства являє собою цілий ряд економічних систем, які змінювали одна одну. В економічній науці існують різні підходи щодо їх класифікації. Найбільш поширена класифікація всього розмаїття підходів на основі двох ознак: за формою
Ринкова економіка, за теорією А. Сміта, – це лад, заснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивідуума до досягнення власних економічних інтересів, яке збільшує
Ринкова економіка, за теорією А. Сміта, – це лад, заснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивідуума до досягнення власних економічних інтересів, яке збільшує
Універсальною закономірністю розвитку економічних систем є їх поступовий перехід від нижчих шаблів до вищих. Історія еволюції суспільства налічує кілька етапів, які поступово змінювали один одного. Серед вчених-економістів минулого і сучасності немає єдиного підходу щодо
4.1. Відносини власності та їх економічний зміст Вивчення структури економічної системи в тій або іншій країні неминуче призводить до виникнення перед дослідником питання: кому належать засоби виробництва, хто розпоряджається створеним у процесі виробництва суспільним
4.1. Відносини власності та їх економічний зміст Вивчення структури економічної системи в тій або іншій країні неминуче призводить до виникнення перед дослідником питання: кому належать засоби виробництва, хто розпоряджається створеним у процесі виробництва суспільним
Складною проблемою для економічної науки є класифікація форм власності. Форма власності – це стійка система економічних відносин і господарських зв’язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва. В сучасних умовах
Реформування відносин власності в постсоціалістичних країнах здійснюється шляхом роздержавлення та приватизації. Роздержавлення – це зменшення ролі державної власності в економічній системі шляхом перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших (недержавних) формах власності,
5.1. Форми організації господарської діяльності людей: натуральне і товарне виробництво Форма суспільного виробництва – це тип організації господарської діяльності людей, реальне функціонування суспільного виробництва. Суспільство знає дві основні форми господарювання: натуральне виробництво і товарне
5.1. Форми організації господарської діяльності людей: натуральне і товарне виробництво Форма суспільного виробництва – це тип організації господарської діяльності людей, реальне функціонування суспільного виробництва. Суспільство знає дві основні форми господарювання: натуральне виробництво і товарне
В умовах товарного виробництва продукт праці набуває форми товару. Що ж таке товар? Чим відрізняється товар від продукту натурального виробництва? Щоб відповісти на ці питання, важливо з’ясувати і зрозуміти сутність товару. В економічній літературі
Визначення вартості (цінності) товару – одне з головних завдань політичної економії. Існують різні теорії вартості, серед яких найбільш поширеними є теорії трудової вартості, граничної корисності, попиту і пропозиції, витрат виробництва, чинників виробництва, інформативна та
Закон вартості – об’єктивний і найважливіший економічний закон товарного виробництва. Суть його полягає в тому, що виробництво й обмін товарів здійснюються відповідно до їхньої суспільної вартості, суспільно необхідних витрат праці на їх виготовлення. Основою
6.1. Виникнення і сутність грошей У розвинутому товарному виробництві вартість товарів визначається у грошовій формі. Гроші не тільки визначають вартість того чи іншого товару, але водночас є важливим знаряддям обміну, регулювання ринкової економіки. Стабільність
6.1. Виникнення і сутність грошей У розвинутому товарному виробництві вартість товарів визначається у грошовій формі. Гроші не тільки визначають вартість того чи іншого товару, але водночас є важливим знаряддям обміну, регулювання ринкової економіки. Стабільність
Сутність грошей найповніше виявляється в їхніх функціях. У сучасній зарубіжній та вітчизняній економічній літературі існують різні підходи до розгляду функцій грошей. Так, американські економісти К. Р. Макконнелл і С. Л. Брю основними функціями грошей
Грошовий обіг – неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і платежу. Грошовий обіг здійснюється в готівковій та безготівковій формах. Готівкові гроші (наявні) – це банкноти, білети державної скарбниці та
У політичній економії існує дві основних концепції визначення причин інфляції – монетарна і немонетарна. Представники монетарної концепції вважають, що основними причинами інфляції є: 1) зростання грошової маси у сфері обігу, що перевищує темпи зростання
Залежно від швидкості зростання загального рівня цін на товари та послуги розрізняють три види інфляції – помірна, галопуюча, гіперінфляція. Помірна інфляція – це така інфляція, за якої зростання загального рівня цін не перевищує 5-Ю
Залежно від швидкості зростання загального рівня цін на товари та послуги розрізняють три види інфляції – помірна, галопуюча, гіперінфляція. Помірна інфляція – це така інфляція, за якої зростання загального рівня цін не перевищує 5-Ю
Антиінфляційна політика – це сукупність ефективних заходів держави, спрямованих на реальну стабілізацію рівня споживчих цін. Для подолання інфляції й формування ефективної політики стабілізації національної валюти вироблено цілий ряд методів. Серед них найбільш поширеними є:
7.1. Сутність витрат виробництва, їх види та структура В економічній теорії існують різні підходи щодо визначення витрат виробництва та їх класифікації. Витратами виробництва називаються витрати ресурсів на виготовлення товарів і послуг, виражені у грошовій
7.1. Сутність витрат виробництва, їх види та структура В економічній теорії існують різні підходи щодо визначення витрат виробництва та їх класифікації. Витратами виробництва називаються витрати ресурсів на виготовлення товарів і послуг, виражені у грошовій
Прибуток являє собою загальну економічну категорію розвинутого товарного виробництва. Він є частиною вартості товару, яка відображається у вигляді надлишку над витратами його виробництва. Прибуток як економічна категорія має своє якісне і кількісне визначення, тобто
Прибуток є важливим показником ефективної діяльності суб’єктів господарювання. Проте абсолютний розмір прибутку не показує рівень ефективності, якість роботи суб’єкта підприємництва. Тому для того, щоб точно визначити рівень ефективності господарської діяльності підприємства, використовують відносний показник
З огляду на економічну природу прибутку його розподіл є складовою частиною загальної системи розподілу валового внутрішнього продукту і чистого продукту. Через розподіл прибутку реалізується одна із його найважливіших функцій – стимулювання діяльності підприємницьких структур.
Глава 8. Ринок та його інфраструктура Глава 9. Економічний механізм функціонування ринку Глава 8. РИНОК ТА ЙОГО ІНФРАСТРУКТУРА 8.1. Сутність ринку та умови його функціонування Ринок є невід’ємним компонентом товарного виробництва, організаційною формою його
Глава 8. Ринок та його інфраструктура Глава 9. Економічний механізм функціонування ринку Глава 8. РИНОК ТА ЙОГО ІНФРАСТРУКТУРА 8.1. Сутність ринку та умови його функціонування Ринок є невід’ємним компонентом товарного виробництва, організаційною формою його
Глава 8. Ринок та його інфраструктура Глава 9. Економічний механізм функціонування ринку Глава 8. РИНОК ТА ЙОГО ІНФРАСТРУКТУРА 8.1. Сутність ринку та умови його функціонування Ринок є невід’ємним компонентом товарного виробництва, організаційною формою його
Сутність ринку більш повно проявляється у функціях, які він виконує у розвинутих економічних системах. Основними з них є такі: регулювальна, інформаційна, ціноутворіовальна, стимулювальна, розподільча, оздоровча, контролювальна та інтегрувальна. Регулювальна функція ринку забезпечує саморегулювання товарного
Сучасний ринок характеризується розгалуженою і багаторівневою структурою. Вона являє собою сукупність окремих елементів ринку, які взаємодіють між собою. Ринок охоплює елементи, безпосередньо пов’язані з забезпеченням безперервності процесу відтворення, його цілісності та економічної ефективності. Це
Україна, як і інші постсоціалістичні країни, здійснює перехід від адміністративно-командної економічної системи до ринково-демократичної. Цей перехід є об’єктивно зумовленим. Його метою є формування в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки. Перехід до ринкової економічної системи
Необхідною умовою дієвості ринкових відносин, нормального функціонування ринку є створення добре розвинутої ринкової інфраструктури. За рівнем її розвитку можна говорити і про ступінь розвитку ринкових відносин, сучасного ринку в певній країні. Інфраструктура ринку –