Податкове право – Бандурка О. М. – 10.1. Фіксований сільськогосподарський податок
10.1. Фіксований сільськогосподарський податок
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку Можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:
– усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
– кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;
– особу, утворену шляхом перетворення.
Не може бути зареєстрований як платник податку:
– суб’єкт господарювання, у якого понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;
– суб’єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
– суб’єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Об’єктом оподаткування Податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування Податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року.
Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
А) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому грунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) –
0,15;
Б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,09;
В) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,09;
Г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях – 0,03;
Д) для земель водного фонду – 0,45;
Е) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому грунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 1,0.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (КМУ).
Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
А) у І кварталі – 10 відсотків;
Б) у II кварталі – 10 відсотків;
В) у III кварталі – 50 відсотків;
Г) у IV кварталі – 30 відсотків.
Кошти податку платники перераховують на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів:
А) податку на прибуток підприємств;
Б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
В) збору за спеціальне використання води;
Г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
У разі, якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)