Платіжні системи – Пиріг С. О. – 5.2. Система електронних міжбанківських платежів

5.2.1. Завдання та функції СЕП НБУ

Нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, які здійснюються установами банків, відображаються практично всі види економічних відносин у суспільстві І все це неможливо без розрахунків між банками. Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Платіжні системи міжбанківських розрахунків різних країн організовані по-різному, і у світі не існує єдиної платіжної моделі, однак є загальні принципи і характеристики, які визначають функціонування національних платіжних систем.

Розлад у платіжній системі тієї чи іншої країни часто є одним із найперших і безпосередніх проявів зародження фінансової кризи. В Україні у 1992-1993 рр. розрахунки між банківськими установами проводилися за допомогою паперових платіжних документів протягом трьох тижнів, а в деяких випадках – місяця і більше. Кожний день відстрочки створення системи обертався значними збитками для підприємців внаслідок зростання темпів інфляції та фінансових втрат від розкрадань за підробленими платіжними документами. Розуміючи важливість цієї проблеми, НБУ в 1992 р. розробив Концепцію електронного грошового обігу в Україні, яка була розглянута банками і затверджена Правлінням НБУ.

Програмне забезпечення і засоби захисту інформації були розроблені фахівцями НБУ і вперше передані учасникам системи міжбанківських розрахунків в липні – вересні 1993 року. 5 серпня 1993 року розпочалася пробна експлуатація системи, учасниками якої були три комерційні банки Києва, а з жовтня 1993 року в усіх регіонах України розпочалося впровадження СЕП у промислову експлуатацію.

Впровадження СЕП дозволило з 1 січня 1994 року повністю відмовитися від використання поштових і телеграфних авізо і значно підвищити швидкість, якість і надійність проведення платежів, безпеку і конфіденційність банківської інформації. Система електронних платежів дозволила значно підвищити швидкість обігу грошей.

“Систему високо оцінили її користувачі, а також зарубіжні фахівці, провідні міжнародні інститути. Аналогів СЕП немає не тільки в жодній країні колишнього СРСР, але і в більшості країн світу. Показово, що консультанти, які допомагали Україні впроваджувати СЕП, визнають: учні перевершили вчителя” [30].

Впровадження системи електронних платежів України дало змогу досягти таких принципових результатів:

– прискорення виконання розрахунків та обігу коштів;

– зменшення документообігу;

– зменшення вірогідності фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов’язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;

– вивільнення грошової маси;

– посилення контролю за станом грошової маси у державі, поява нових можливостей впливу з боку Національного банку на цей стан;

– підвищення можливостей НБУ контролювати здійснення платежів;

– значне зниження збитків держави та підприємців, які виникали раніше внаслідок високих темпів інфляції, низької швидкості виконання розрахунків та використання підроблених платіжних документів.

Можна без перебільшень зробити висновок, що впровадження СЕП підняло банківську індустрію України на якісно новий рівень.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) – загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, обробки, передавання та захисту інформації.

У розрахунках між банками України використовуються тільки електронні платіжні документи.

Електронний платіжний документ – це банківське повідомлення певного формату, яке містить інформацію про переказ коштів, мас вигляд файлу при передачі по банківській мережі і при зберіганні на магнітних носіях.

Банківські повідомлення у формі електронних документів повинні, відповідати певним вимогам:

1. Бути підготовлені, передані та прийняті з використанням програмно-технічних засобів, які сертифіковані й затверджені НБУ.

2. Банківські електронні документи мають бути захищені спеціальними засобами, які надаються централізовано Національним банком України, згідно з Положенням про систему захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі Національного банку України та Положенням про арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів в обчислювальній мережі НБУ. Їх захист грунтується на використанні методів ідентифікації вузлів відправника та отримувача повідомлення, його шифрування і дешифрування на основі використання методів криптографії у вузлах-адресатах, а також під час передачі по каналах ЕП, накладання електронного підпису й авторизації відправника та одержувача електронного банківського документа.

Основні завдання системи:

– задоволення потреб економіки, яка реформується і розвивається;

– удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків;

– виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків;

– мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів;

– високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;

– надання широкого спектру послуг для користувачів;

– високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку та контролю;

– мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

Основними функціями СЕП є;

– проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни;

– ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

– контрольні функції Національного банку щодо стану кореспондентських рахунків банків;

– надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;

– обмін екстреною інформацією стосовно проведення розрахунків;

– забезпечення надійності розрахунків;

– багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків;

– багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, спотворення та фальсифікації на всіх стадіях обробки;

– надання НБУ механізму впливу на порушників чинного законодавства та норм банківської діяльності методом обмеження їх обслуговування у СЕП.

Основні фактори, що визначають вимоги до кількісних та якісних показників системи:

– поточна завантаженість СЕП;

– перспективи економічного розвитку України;

– можливість інфляції;

– тенденція переходу від готівкових форм розрахунків до безготівкових;

– оцінка досвіду інших країн, що розвиваються, щодо динаміки розвитку міжбанківських розрахунків.

НБУ як центральний банк країни, бере безпосередню участь у міжбанківських розрахунках і організовує їх реалізацію. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Інші банки України, як учасники міжбанківських розрахунків, несуть солідарну відповідальність за їх стан і діють відповідно до нормативних актів НБУ та договорів учасників міжбанківських розрахунків.

Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються у регіональних управліннях НБУ.

Регіональне управління НБУ (РУ) – це установа НБУ, яка уповноважена виконувати в межах певного регіону визначені чинним законодавством функції та операції від імені головної установи НБУ. Головною вважається установа НБУ, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь НБУ при здійсненні міжбанківських розрахунків.

Система електронних платежів організаційно представлена мережею розрахункових палат НБУ, яку було створено згідно з Постановою Правління НБУ від 16.07.93 за № 57. Вона складається з Регіональних розрахункових палат (РРП) і Центральної розрахункової палати ЦРП

Регіональна розрахункова палата – це підрозділ РУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону.

Розрахункова палата (РП) – структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського регіону.

Центральна розрахункова палата – установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ЩС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ Києва та Київської області, обслуговує інші банківські регіони. Принципи СЕП;

1. СЕП забезпечує розрахунки між банками в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

2. СЕП функціонує за схемою типу “Брутто”, оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого на попередній операції, що зменшує ризик недостатньої ліквідності банків-учасників.

3. Трансакції відображаються в режимі реального часу на рахунках банків. Це дає можливість блокувати трансакції, що призводять до овердрафту, (стан, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо), та мати необхідну інформацію для прогнозування стану ліквідності та своїх дій.

4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.

5. Відсутні пріоритети обробки трансакцій за будь-якими ознаками, крім черговості надходження в систему.

6. Головним режимом роботи системи є передача електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання. СЕП виключає необхідність використання паперової технології.

7. Обмін платіжними документами організовано у вигляді технологічних циклів прийому-передачі, тривалість яких коливається залежно від поточних потреб.

8. Граничні суми трансакцій в системі не обумовлені.

9. СЕП є власністю НБУ й обслуговує комерційні банки на договірній основі. Учасники електронних платежів діють на підставі договору з

Регіональним управлінням НБУ на проведення міжбанківських розрахунків і “Положенню про міжбанківські розрахунки в Україні” згідно “Регламенту функціонуванню мережі розрахункових палат України”.

Права і обов’язи учасників СЕП регулюються двосторонніми договорами банків-учасників з регіональними управліннями НБУ – на ведення кореспондентських рахунків і проведення розрахунків в мережі розрахункових палат.

Основні обов’язки регіонального управління НБУ (розрахункової палати) по відношенню до банку-участника СЕП:

– забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків на регіональному і міжрегіональному рівнях;

– дотримувати банківську таємницю і дотримуватися вимог банківської безпеки згідно “Положення про захист системи електронних міжбанківських документів в обчислювальній мережі НБУ”;

– відображати підсумки розрахунків банку на відповідному кореспондуючому рахунку;

– щодня видавати банку інформацію про результати міжбанківських розрахунків, виконаних у мережі розрахункових палат за попередній день;

– забезпечувати банк програмними засобами зв’язку з РРП, у тому числі засобами електронної пошти;

– забезпечувати необхідними консультаціями в підготовці персоналу банку для роботи в мережі розрахункової палати протягом місяця після підписання договору і подальші консультації протягом договору.

– Регіональне управління НБУ має право відмовити банку в обслуговуванні або тимчасово припинити надані послуги при порушеннях банком регламенту роботи в мережі РП України.

Основні обов’язки банка-учасника СЕП:

– подавати в розрахункову палату інформацію у вигляді електронних документів, підготовлених програмними засобами відповідно до вимог “Регламенту функціонування мережі РРП”;

– використовувати при роботі в обчислювальній мережі НБУ тільки офіційно придбані і зареєстровані програмні засоби;

– своєчасно оплачувати послуги, які надаються розрахунковою палатою;

– виконувати вимоги банківської безпеки, включаючи наявність технічних і програмних засобів банківської безпеки, а також умов зберігання, обліку і використання цих засобів.

Банк-учасник СЕП мас право:

– передавати інформацію іншим абонентам засобами електронної пошти Національного банку;

– вибирати будь-яку визнану НБУ систему для проведення своїх розрахунків, не обмежуючись рамками мереж розрахункових палат.

Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється НБУ у випадку.

– ліквідації комерційного банку за рішенням Національного банку України;

– оголошення комерційного банку банкрутом за рішенням арбітражного суду;

– ліквідації комерційного банку за рішенням арбітражного суду;

– реорганізації або ліквідації комерційного банку за рішенням загальних зборів акціонерів.

Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком за рішенням самого найвищого органу управління комерційним банком, який має право реорганізації і ліквідації банку.



Платіжні системи – Пиріг С. О. – 5.2. Система електронних міжбанківських платежів