Платіжні системи – Пиріг С. О. – 5.2.4. Обмін платіжними документами в СЕПНБУ

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) – це сукупність правил, організаційних заходів, програмно-технічних засобів, засобів захисту, що використовуються банком для “виконання внутрішньобанківського переказу грошей, а також для взаємодії з іншими банківськими платіжними системами для забезпечення виконання міжбанківського переказу грошей філіями банку [7].

Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи і які самостійно визначають умови та порядок функціонування власної ВПС, що зазначається у внутрішніх документах банку з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ. Правила ВПС мають бути узгоджені з Національним банком.

Банк та його філії, які працюють з використанням ВПС, повинні дотримуватися технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються НБУ, а також до засобів формування та обробки міжбанківських електронних розрахункових документів.

ВПС має використовувати програмно-технічне забезпечення, систему захисту інформації та телекомунікаційні канали зв’язку, що забезпечують:

– надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованого доступу, використання, викривлення і фальсифікації на різних етапах її формування, обробки, передавання та приймання і контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її обробки;

– процедури та/або механізми, які після збоїв чи інших порушень роботи ВПС дають змогу відновити роботу без послаблення інформаційної безпеки;

– фіксування спроб несанкціонованого доступу до системи розрахунків та негайне інформування про це банком-власником ВПС служби захисту інформації Національного банку;

– зберігання архівів електронних банківських документів відповідно до вимог законодавства України;

– надійне резервування для підтримки безперебійного функціонування ВПС і відновлення її діяльності в разі порушення її’ роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, установлений внутрішніми документами банку, але не може перевищувати двох операційних днів відповідно до законодавства України [7].

Банк та його філії, які працюють із використанням ВПС, мають забезпечувати взаємодію з СЕМП відповідно до вимог опису інтерфейсу між САБ і АРМ-НБУ, між САБ і АРМ-СТП, дотримання технології та регламенту роботи СЕМП, а саме:

– забезпечувати адекватне передавання реквізитів міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень від філій до СЕМП і від СЕМП до філій;

– щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (у разі роботи банку за моделлю 3).

5.2.4. Обмін платіжними документами в СЕПНБУ

Клієнти банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Клієнти виконують свої платежі лише через банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

Платіжні системи   Пиріг С. О.   5.2.4. Обмін платіжними документами в СЕПНБУ

Ряс. 5.2. Проходження платіжного документа через СЕП

Підготовка платіжних документів передбачає проходження платіжних документів через систему автоматизації банку (САБ) – учасника СЕП. САБ банківських установ – єдине джерело надходження електронних розрахункових документів у СЕП (рис. 5.2).

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в САБ у вигляді файла типу А – пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А містить один платіжний документ. У файлі може бути від І до 1000 платіжних документів. В одному файлі А згруповані документи тільки в одній валюті, причому перша літера найменування файла визначає цю валюту.

САБ передає сформовані пакети початкових документів в АРМ-НБУ СЕП, установлений у банку. АРМ-НБУ перевіряє їх на відповідність вимогам, які прийняті у системі електронних платежів, і в разі виконання усіх умов відправляє пакет платіжних документів електронною поштою у РРП, в якій обслуговується цей банк.

Не дозволяється надходження пакетів платіжних документів та інших файлів СЕП від банків – учасників у СЕП будь-якими іншими шляхами, крім передачі через АРМ-НБУ банку-учасника.

АРМ-2 регіональної розрахункової палати працює в циклічному режимі Цикл обробки (так званий “основний цикл”, або “сеанс прийому-передачі” складається з двох частин (режимів) (рис. 5.3):

– прийом: АРМ-2 отримує від банків пакети платіжних документів – файли А – та перевіряє їх. Банку-відправнику пакета надається файл Т – квитанція на файл А, в якій повідомляються результати перевірки і рішення, чи цей пакет прийнятий до обробки у РРП, чи ні.

– розсилка: платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу, групуються за адресатами для передачі одержувачам. На кожний банк регіону збираються всі платіжні документи, адресовані на нього і прийняті в цьому сеансі, та формуються у вигляді файла В – пакета відповідних платіжних документів. Файли В відправляються банкам регіону. Платежі, призначені для банків, що обслуговуються в інших РРП, формуються у вигляді файлів С – пакетів міжрегіональних платіжних документів.

У режимі “прийом” основного циклу АРМ-2 РРП – одержувача разом з файлами А від своїх банків приймає файли С з інших РРП. Про результати приймання файла С РРП – одержувач інформує РРП – відправника файлом Я – квитанцією на файл С.

Банк – одержувач пакета В інформує РРП про результати прийому цього пакета файлом Б – квитанцією на пакет В. АРМ-2 приймає квитанції Й. та Б на раніше відправлені ним файли також у режимі “прийом” основного циклу.

Розглянемо структуру пакетів платіжних документів та квитанцій. Файл А містить початкові платіжні документи від одного банку – учасника СЕП. Кожний інформаційний рядок містить один документ.

Після обробки файла А на АРМ-2 до технологічних реквізитів платежу додасться реквізит “час приймання цього файла на АРМ-2*1. Файл С складається з групи платіжних документів від банків одного регіону, призначених для банків іншого регіону. “Електронна адреса” в імені файла – складається з електронних адрес АРМ-2, між якими цей файл передається: 1-й і 2-й символи – перші два символи електронної адреси АРМ-2 – відправника;

3-й і 4-й символи – перші два символи електронної адреси АРМ-2 – одержувача.

Платіжні системи   Пиріг С. О.   5.2.4. Обмін платіжними документами в СЕПНБУ

Ряс. 5.3. Основні інформаційні потоки АРМ-2

Файл В містить відповідні платіжні документи, адресовані одному банку – учаснику СЕП. Кожний інформаційний рядок містить один документ АРМ СЕП та САБ банку повідомляють один одного про результати приймання пакетів платіжних документів за допомогою файлів-квитанцій: квитанція Т на файл А; квитанція 8 на файл В; квитанція К на файл С.

Кожна квитанція завжди відповідає одному, і лише одному, пакету платіжних документів. Вона надсилається відправнику цього пакета. Якщо квитанція підтверджує успішне прийняття пакета платіжних документів, то кажуть, що вона підтверджує цей пакет.

Ім’я файла – квитанції формується з імені підтверджуваного файла, а саме: тільки замінюється тип файла (А-+Т, В-►Б, С-+Я). Валюта, електронна адреса, дата та технологічне розширення залишаються незмінними.

Результати приймання пакета можуть бути такими:

– Пакет прийнятий успішно. Код помилки в квитанції дорівнює 0.

– Пакет відхилений у цілому (наприклад, порушення структури пакета, викривлення при передачі лініями зв’язку тощо). Код помилки в квитанції відображає причину відхилення.

– Знайдені помилки в окремих платіжних документах пакета (наприклад, вказане МФО банку, якого немає в довіднику банків – учасників СЕП). У цьому випадку код помилки в рядку заголовка квитанції має тлумачення “помилка в платіжних документах пакета”, і в квитанції є інформаційні рядки, кожний з яких повідомляє номер платіжного документа в підтверджуваному пакеті та сутність помилки, знайденої в цьому документі.

Слід зазначити, що АРМ-НБУ під час перевірки пакетів платежів може виявити в них помилки. Тоді АРМ-НБУ сам формує і повертає до САБ квитанцію про відхилення цього пакета, не передаючи пакет з помилками у РР|І> Квитанцію ж про успішне приймання файла А здійснює тільки АРМ-2.

Так само, приймаючи файл В від РРП, АРМ-НБУ може знайти в ньому помилки, не передавати його в САБ і самостійно сформувати квитанцію про це. Квитанцію про успішне приймання файла В формує (і передає у РРП через АРМ-НБУ) лише САБ банку.

Національний банк України і комерційні банки продовжують вносити зміни в існуючу платіжну систему, щоб пристосувати її до зміни технічних і економічних умов, створити надійну безпечну і ефективну систему, здатну задовільнити потреби суб’єктів підприємницької діяльності.

Система довела свою надійність та гнучкість під час проведення грошової реформи в серпні – вересні 1996 року, коли в зв’язку з упровадженням нової національної валюти обсяг міжбанківських розрахунків збільшився в 2-3 рази і були пред’явлені підвищені вимоги до швидкості виконання платежів, що в свою чергу підтвердило правильність стратегічного вибору НБУ щодо створення державної електронної платіжної системи.

За всі роки функціонування СЕП успішно виконує покладені на неї функції загальнодержавної міжбанківської платіжної системи, повністю задовольняє потреби банків у міжбанківських розрахунках, забезпечує максимальну швидкість, якість і надійність платежів, високий рівень безпеки та конфіденційності банківської інформації. Проте, за дванадцять років існування СЕП інформатизація банківської справи сягнула далеко вперед, і сучасні світові тенденції розвитку платіжних систем базуються на принципах, відмінних від діючої СЕП, з використанням он-лайнового обміну інформацією тощо. Національний банк України, використовуючи сучасні он-лайнові технології, розробив і з березня 2001 року ввів у дослідну експлуатацію систему термінових переказів (СІП) для здійснення електронних міжбанківських переказів у режимі реального часу. СТП дає змогу практично миттєво виконувати важливі міжбанківські платежі, гарантуючи негайне зарахування коштів на кореспондентські рахунки банків-учасників. Учасниками СТП можуть бути тільки ті установи, які є учасниками СЕП. На даному етапі продовжується робота щодо розширення участі в СТП, приєднання до якої є добровільним та потребує відповідної готовності банку до роботи за онлайновими технологіями.

Сьогодні в Україні функціонує досить оперативна, ефективна і надійна система електронних міжбанківських переказів (СЕМП), створена фахівцями Національного банку України, яка відповідає світовим стандартам і включає в себе систему електронних платежів (СЕП) та систему термінових переказів (СТП).



Платіжні системи – Пиріг С. О. – 5.2.4. Обмін платіжними документами в СЕПНБУ