Платіжні системи – Пиріг С. О. – 1.3.3. Термінальне обладнання

Головний процесинговий центр – уповноважений платіжною системою спеціалізований обчислювальний центр, який, крім процесингу здійснює маршрутизацію запитів/відповідей від/до інших процесингових центрів, веде бази учасників та здійснює взаємодію з іншими учасниками за встановленим регламентом.

Процесинговий центр ~ уповноважений платіжною системою спеціалізований обчислювальний центр, який містить базу даних ПС, (дані про членів платіжної системи Й утримувачів ПК з метою забезпечення запитів на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не веде своєї власної бази; в іншому випадку, процесинговий центр пересилає в банк-емітент запит, який авторизується через еквайєра.

Процесинговий центр забезпечує обробку запитів на авторизацію і/чи протоколів трансакцій, які фіксують дані про зроблені за допомогою карток платежі і видачу готівки, що надходять від еквайєрів (чи безпосередньо з точок обслуговування). Центр зберігає зведення про ліміти власників карток і виконує запити на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не веде власної бази (off-line банк) (рис. 1.1).

В іншому випадку (on-line банк) процесинговий центр пересилає отриманий запит у банк-емітент авторизованої картки (рис. 1.2). Центр забезпечує і пересилання відповіді банку-еквайсру. Крім того, на підставі накопичених за день протоколів трансакцій процесинговий центр готує і розсилає підсумкові дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками платіжної системи, а також формує і розсилає банкам-еквайсрам стоп-листи.

Процесинговий центр може також забезпечувати потреби банків-емітентів у нових картках, здійснюючи їхнє замовлення на підприємствах і наступну персоналізацію. Слід зазначити, що розгалужена платіжна система може мати декілька процесингових центрів, роль яких на регіональному рівні можуть виконувати і банки-еквайєри.

Процесинговий центр є технологічним ядром платіжної системи, який функціонує в досить жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік трансакцій. Не менші вимоги до обчислювальних можливостей процесингового центру пред’являє і підготовка даних для проведення взаєморозрахунків за підсумками дня, оскільки обробці підлягають протоколи значної частини трансакцій, а необхідні терміни виконання розрахунків невеликі – кілька годин.

Платіжні системи   Пиріг С. О.   1.3.3. Термінальне обладнання

Підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи потребує, по-перше, наявності істотних обчислювальних потужностей процесингового центру і, по-друге, розвинутої комунікаційної інфраструктури, оскільки процесинговий центр системи повинен мати можливість одночасно обслуговувати достатньо велике число географічно віддалених точок. Очевидно, що для ефективної роботи процесингового центру необхідно використовувати високопродуктивні мережі передач даних. Зі структурної точки зору мережа передачі даних при цьому стає внутрішнім невід’ємним елементом платіжної системи.

Платіжні системи   Пиріг С. О.   1.3.3. Термінальне обладнання

Комунікаційні центри забезпечують суб’єктів платіжної системи доступом до мереж передачі даних. Використання спеціальних високопродуктивних ліній комунікації обумовлене необхідністю передачі великих обсягів даних між географічно розподіленими учасниками платіжної системи при авторизації карток у торгових терміналах, при обслуговуванні карток у банкоматах, при проведенні взаєморозрахунків між учасниками системи та в інших випадках.

1.3.3. Термінальне обладнання

Термінальне обладнання – пристрої, призначені для виконання процедур авторизації із застосуванням платіжних карток.

До термінального обладнання відносяться банкомати, платіжні термінали (торговельні та банківські термінали, термінали голосової авторизації) та контрольно-касові системи (ККС), що забезпечують виконання процедур авторизації із застосуванням платіжних карток.

Платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.

Банківський термінал (ВST) – пристрій для виконання всіх банківських операцій.

РОS – термінал – це потужна повнофункціональна система, що дає можливість для підключення й адаптації широкого спектра касової периферії. Сучасні РОS – термінали мають всі позитивні якості персональних комп’ютерів, їх функціональне призначення: реєстрація продажів, авторизація карток, програми лояльності, моніторинг касирів.

РОS – термінали (торгові термінали) – призначені для обробки трансакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнітною смугою і смарт-карток.

Використання РОS – тeрміналів дозволяє автоматизувати операції по обслуговуванню картки й істотно зменшити час обслуговування. Можливості і комплектація РОБ-терміналів варіюються в широких межах, однак типовий сучасний термінал обладнаний пристроями читання як карток із магнітною смугою, так і смарт-карток, енергонезалежною пам’яттю, портами для підключення

ПІН – клавіатури, принтера, з’єднання з комп’ютером (ПК) або з електронним касовим апаратом.

Крім того, POS-термінал може бути оснащений модемом з можливістю автодозвону. POS-термінал володіє “інтелектуальними” можливостями – його можна програмувати. Усе це дозволяє проводити не тільки on-line авторизацію карток із магнітною смугою і смарт-карток, але і використовувати при роботі зі смарт-картами режим off-line з нагромадженням протоколів трансакцій, які під час сеансів зв’язку передаються у процесинговий центр. Під час сеансу зв’язку POS-термінал може також приймати і запам’ятовувати інформацію, передану ЕОМ процесингового центру. Подібним чином може здійснюватися перс програмування POS-терміналів.

Вартість POS-терміналів залежно від комплектації, можливостей, фірми-виробника може змінюватися від кількох сотень до кількох тисяч доларів, однак звичайно не перевищує 1,5-2 тисяч доларів. Розміри і вагу POS-терміналу можна порівняти з аналогічними параметрами телефонного апарата, але бувають і менші.

Банкомат (ATM) – програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу.

Банкомати будь-якого типу включають процесор, дисплей з графічним монітором, клавіатуру для введення інформації (для інтерактивної взаємодії з власником картки), пристрої для читання/запису інформації з пластикової картки і на неї, а також для зберігання (касети) і видачі банкнот. Додатково банкомати можуть бути забезпечені рулонними принтерами, пристроями прийому грошей і засобами безпеки. При видачі грошей з банкоматів зворотним зв’язком, як правило, здійснюється запит так званого особистого 4-6-значного PIN-коду власника картки, що служить додатковим захистом від шахраїв. Цей захід безпеки був введений, щоб запобігти зростанню числа крадіжок по пластикових картках.

Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.

На сьогоднішній день більшість моделей розрахована на роботу в online режимі з картками з магнітною смугою, однак з’явилися і пристрої, здатні працювати зі смарт-карткамн й в off-line режимі.

Грошові купюри в банкомат! розміщуються в касетах, які, у свою чері перебувають в спеціальному сейфі. Число касет визначає кількість номіналів купюр, виданих банкоматом. Розміри касет регулюються, що дає можливість заряджати банкомат практично будь-якими купюрами.

Банкомати – стаціонарні пристрої солідних габаритів і ваги (розміри: висота – 1,5 -1,8 м, ширина і глибина – близько 1 м, вага – близько тонни). Банкомати можуть розмішуватись як у приміщеннях, так і на вулицях і працювати цілодобово. Коштує банкомат приблизно 30 тис. дол., а програмне забезпечення до нього 120-200 тис. дол.

Розглянемо банкомат РrоСash 3100 (рис. 1.3), в якому об’єднані функції одержання готівки і поповнення рахунку.

Банкноти, якими було зроблено поповнення рахунку в банкоматі, можуть використовуватись для виплати готівки. Таким чином, усі процеси виконуються всередині системи максимально швидко з мінімальними витратами.

Банкомат дозволяє:

– одержувати готівку;

– поповнювати рахунок – вкладення готівки;

– оборот готівки (одержання/вкладення);

– оборот готівки (циркуляція готівки всередині системи).

Банкомат може провести всі можливі трасакції з готівкою – від одержання готівки до поповнення рахунка (вкладення),

Використовуючи як банкноти, так і монети. Поряд Із трансакціями з виплати готівки, котрі

Можна проводити і за допомогою інших банкоматів цілодобово, РrоСash 3100 можна також використовувати як систему поповнення рахунка для фізичних і юридичних осіб. По-перше, клієнт відразу одержує виписку по факту поповнення рахунка, по-друге, сума що поповнила рахунок, відразу ж нараховується на нього.

У банкоматі РrоСash 3100 усі банкноти перевіряються на фальсифікацію, крім цього, вони відразу ж перераховуються, і необхідність у подальшій обробці відпадає. Таким чином, заощаджуються кошти, і рутинна робота автоматизується. Винахід такого банкомату відкрив абсолютно нове рішення у сфері самообслуговування. Основна функція – поповнення рахунка, на відміну від вже існуючих систем з виплатою готівки. Додатково до звичайної перевірки, проводиться ще одна перевірка

Платіжні системи   Пиріг С. О.   1.3.3. Термінальне обладнання

На якість банкнот. “Гарні” банкноти готуються для наступної виплати, “погані” ж сортуються і відкладаються в окрему касету. Саме обробка банкнот з “поганою” якістю вимагає високих можливостей від самого банкомата.

Перевірте свої знання

1. Що таке платіжна система?

2. Яку обоє ‘язкову функцію повинна виконувати платіжна система?

3. Чим визначається порядок діяльності платіжної системи?

4. Що мають встановлювати правила платіжної системи?

5. Яку діяльність і де здійснює внутрішньодержавна платіжна система?

6. Для чого призначена система міжбанківських розрахунків?

7. Для чого створюють внутрішньобанківські платіжні системи?

8. Для чого призначена система масових платежів?

9. Яку діяльність мають право здійснювати внутрішньодержавні небанківські платіжні системи?

10. Яку діяльність і де здійснює міжнародна платіжна система?

11. Для ного призначена система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ)?

12. Яку функцію виконує спеціальний платіжний засіб і у якій формі він може існувати?

13. Що таке платіжна картка, які вона виконує функції і чиєю власністю вона є?

14. Хто здійснює емісію платіжних карток?

15. Ким може здійснюватись еквайринг у межах України?

16. Хто використовує документ на переказ, для чого і яким він може бути?

17. Який документ можна назвати електронним?

18. Що таке електронний цифровий підпис?

19. Кого можна вважати членом платіжної системи?

20. Хто може бути учасником системи?

21. Основні функції банка-емітента?

22. Основні функціїбанка-еквайєра?

23. Які функції здійснює торговець?

24. Які функції виконує розрахунковий банк?

25. Яка роль відведена процесинговому центру у платіжній системі?

26. Що забезпечують комунікаційні центри?

27. Для чого призначене термінальне обладнання?

28. Що відноситься до термінального обладнання?

29. Які операції можна здійснювати за допомогою банкомату?

30. Для чого призначені POS-термінали?



Платіжні системи – Пиріг С. О. – 1.3.3. Термінальне обладнання