Планування туристичної діяльності – Мальська М. П. – 5.2. Характеристика туристичного ринку України та її регіонів
Комплексне дослідження ринку проводиться у чотирьох напрямах:
Дослідження ринку як такого;
Вивчення покупців;
Вивчення товарів;
Вивчення конкурентів
Дослідження ринку передбачає визначення ємності або місткості ринку, а також можливої частки продуктів нашого підприємства; короткостроковим прогнозуванням розвитку ринку на 6-18 місяців; довгостроковим прогнозуванням; виявленням тенденцій розвитку ринку на 5 та більше років.
Вивчення покупців дає відповіді на такі запитання: кого можна вважати потенційними покупцями нашого товару; яка чисельність кожного сегмента; які мотиви є передумовою покупок; коли найчастіше споживачі роблять покупку, які їх потреби не задовольняються товарами конкурентів?
Вивчення товарів передбачає пошук відповідей на запитання: чи конкурентоздатні наші товари у порівнянні з товарами конкурентів; чи здатні задовольнити потреби потенційних споживачів; які потрібні модифікації товарів згідно з виявленими потребами?
Вивчення конкурентів дає змогу з’ясувати хто є основними конкурентами; чому їхні товари користуються більшим попитом у споживачів; яку цінову стратегію застосовують конкуренти; які канали товароруху обираються ними і чому; якими перспективними науковими розробками займаються.
Двом останнім напрямкам будуть присвячені наступні теми підручника, а зараз зупинимось на дослідженні ринку як такого та визначенні сегмента ринку, тобто групи покупців майбутнього туристичного підприємства.
Туристичний ринок в Україні перебуває на стадії становлення. Стан ринку туристичних послуг залежить від стану економіки і визначається соціально-економічними та політичними процесами, що відбуваються в країні, відтворюючи перебіг реформування суспільного життя. Україна є однією з країн, в яких туризм заохочувався державою як активний спосіб проведення дозвілля. Він пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг і тому був сприйнятий більшістю населення як спосіб життя. Поліпшення рівня та умов життя вводить туризм до споживчої суспільної моделі, особливо населення міст, стимулюючи попит і формуючи ринок туристичних послуг. Тривале домінування внутрішнього туризму за соціалістичної доби зумовило сплеск попиту на міжнародні подорожі, що позначилось зміною статусу та розширенням можливостей України на ринку міжнародного туризму. З країни – реципієнта із дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Такий процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії та інших колишніх соціалістичних країн і має об’єктивне соціально – економічне підгрунтя. Поступові позитивні зміни в економіці також позначились на туристичних фірмах України, поліпшення матеріального становища населення створило об’єктивні передумови для розвитку сприятливого ринкового середовища для туристичної діяльності. Позитивні результати дала й державна туристична політика передусім у зв’язку з впровадженням системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування.
В’їзний туризм
Незважаючи на позитивні зрушення на національному ринку туристичних послуг, які позначені розширенням обсягів діяльності на внутрішньому ринку і збільшенням потоку іноземних відвідувачів, ще помітною залишається тенденція перевищення виїзного потоку над в’їзним у структурі міжнародного туризму.
За загальними прогнозами на ринку іноземного (в’їзного) туризму спостерігається значна сезонність, “пік” якої спостерігається в липні-серпні, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є відпочинок (понад 50 % усіх відвідувань) та бізнес (майже 32 %). Відповідно до мети приїзду потік іноземних туристів поділяється й територіально: майже половина його спрямована на АР Крим, третина – Київ, п’ята частина – Одеську область і майже 7 % – Львівську. За останні три роки до України спрямовані туристичні потоки із 168 країн світу. Спостерігається зростання в’їзного потоку з країн СНД (особливо Казахстану, Молдови, Росії), Туреччини, країн Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина) [46], хоча майже п’яту частину обмінів становить прикордонний обмін. Зростає значення України як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно зростає, перевищуючи 50 % всіх відвідувань. Особливо зріс транзитний потік через Україну з країн СНД (Туркменистану, Таджикистану, Росії, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану) [43]. Туристична політика України на ринку міжнародного туризму грунтується на активній маркетинговій стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного іміджу країни безпечного та комфортного перебування. З цією метою державою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування [43].
Протягом 9 місяців 2007 р. Україну відвідали 17,9 млн в’їзних (іноземних) туристів, що на 24 % або майже на 3,4 млн осіб більше, ніж за аналогічний період 2006 р. Таке збільшення обсягів в’їзного потоку відбулося за рахунок зростання кількості поїздок із приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 26 та 24 %) (табл. 5.1).
Таблиця 5.1. Структура в’їзного турпотоку за мотивацією
Вид туру | Кільк. осіб, тис. | Процент від всього потоку,% | Відношення до попереднього, % або осіб |
Службова поїздка | 687,8 | 4 | -14%, 114,3 тис. |
Організований туризм | 1 342,0 | 8 | +54 %, 262,4 тис. |
Приватний туризм | 15 822,8 | 88 | +26 %, 3,2 млн |
У структурі в’їзного турпотоку відбулися зміни, за яких частка приватного туризму виросла з 87 % за 9 місяців 2006 р. до 88 % за 9 місяців 2007 р. та водночас зросла частка організованого туризму від 7 % до 8 %.
Збільшення подорожей із приватною метою спостерігається з таких країн, як Росія (на 10 %, або на 465,5 тис. осіб), Білорусь (на 39 %, або на 517,6 тис. осіб), Молдова (на 37 %, або на 784,1 тис. осіб), Узбекистан (на 127 %, або на 32,4 тис. осіб), Азербайджан (на 61 %, або на 17,7 тис.
Осіб), Таджикистан (на 203 %, або на 14,4 тис. осіб), Румунія (на 263 %, або на 558,0 тис. осіб), Словаччина (на 32,3 %, або на 94,2 тис. осіб).
Зростання кількості поїздок із організованого туризму відбулося з Росії (на 112%, або на 285,2 тис. осіб), Молдови (на 111 %, або на 8,5 тис. осіб), Італії (на 17 %, або на 3,2 тис. осіб), Туреччини (на 25 %, або на 3,7 тис. осіб), Великої Британії (на 16 %, або на 3,0 тис. осіб), Вірменії (на 45 %, або на 0,9 тис. осіб). Однак з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів відповідно на 87 % (або на 76,9 тис. осіб) та 83 % (або на 28,0 тис. осіб), з Румунії на 36 % (або на 1,4 тис. осіб).
Зростання в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з Естонії (на 13 %, або на 1,9 тис. осіб), Латвії (на 15 %, або на 4,2 тис. осіб), Литви (на 11 %, або на 4,2 тис. осіб), Польщі (на 19 %, або на 557,4 тис. осіб), Австрії (на 24 %, або на 4,7 тис. осіб), Великої Британії (на 19 %, або на 7,8 тис. осіб), Італії (на 17%, або на 8,2 тис. осіб), Бельгії (на 15 %, або на 1,2 тис. осіб), Франції (на 15 %, або на 4,8 тис. осіб) (табл. 5.2).
Таблиця 5.2. Структура в’їзного турпотоку за країнами походження
Країни | Кількість осіб, млн | % від загального потоку | Відношення до попереднього, % або осіб |
Країни СНД | 11,4 | 64 | +23 %, або 2,1 млн |
Країни ЄС | 5,4 | ЗО | +16 %, або 754,2 тис. |
Інші країни | 0,6 | 6 | +106 %, або 588,7 тис. |
Підсумовуючи в’їзні потоки слід зауважити, що очолює їх найбільша сусідка України – Росія (33 % від усіх прибулих), з великим відривом на другому місці перебуває Польща (19 %), третє місце приблизно поділяють Молдова та Білорусь (17 і 12 %). Така ситуація переважно пояснюється історично сформованими зв’язками між цими державами-сусідами (табл. 5.3.)
Таблиця 5.3. Рейтинг 10 головних країн в’їзного туризму
№ з/п | Країни | Кількість осіб | Частка, % | Відношення до попереднього року, % |
1 | Росія | 5 957 753 | 33 | +14 |
2 | Польща | 3 480114 | 19 | +19 |
3 | Молдова | 2 948114 | 17 | +33 |
4 | Білорусь | 2 189 601 | 12 | +33 |
5 | Угорщина | 915 493 | 5 | +10 |
6 | Румунія | 778865 | 4 | +234 |
7 | Словаччина | 418117 | 2 | +14 |
8 | Німеччина | 188 040 | 1 | +9 |
9 | США | 100 161 | 1 | +12 |
10 | Узбекистан | 63 616 | 0,4 | +114 |
Разом | 17 040 752 | 95 | ||
Всього | 17 040 752 | 100 | +24 |
Серед найбільш популярних регіонів України для іноземних туристів перше місце посідає м. Київ, друге – АР Крим, третє – м. Севастополь, четверте – Одеська область, п’яте Запорізька, крім цього гірська частина Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей також є серед привабливих для туристів регіонів України (табл. 5.4).
Виїзний туризм
Слід зауважити певне падіння темпів виїзного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами України на ринку іноземного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Росія (34 %), Польща (25 %), Угорщина (8 %). Але запровадження візового режиму у відносинах з ними позначилось зменшенням виїзного потоку майже на 19 % за цей рік.
Відпрацьовується механізм роботи візового режиму з Польщею та Угорщиною, які з 1 травня 2004 р. стали членами Європейського Співтовариства. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон – провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. У ритміці виїзних потоків можна прослідкувати наявність двох “гарячих” сезонів – чітко вираженого літнього та менш вираженого зимового. Виїзний турпотік за 9 місяців 2007 р. збільшився (за рахунок поїздок з організованого туризму та приватних подорожей), порівняно з 9 місяцями 2006 р. на 4 % або на 462,1 тис. осіб та становив 13,3 млн осіб (табл. 5.5).
Таблиця 5.5. Структура виїзного турпотоку за мотивацією
Вид туру | Кількість осіб, тис. | Процент від всього потоку, % | Відношення до попереднього, % або тис. осіб. |
Службова поїздка | 570,4 | 4 | -5%, або 27,3 |
Організований туризм | 1 452,1 | 11 | +24 %, або 284,8 |
Приватний туризм | 11 288,1 | 85 | +5%, або 204,6 |
Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Білорусь (на 25 %, або на 9,4 тис. осіб), Польща (на 525 %, або 253,1 тис. осіб), Австрія (на 53 %, або на 7,8 тис. осіб), Туреччина (на ЗО %, або на 36,1 тис. осіб), Єгипет (на 45 %, або на 27,3 тис. осіб) (табл. 5.6).
Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українців до Молдови (на 18 %, або на 100,1 тис. осіб), Румунії (на 209 %, або на 191,3 тис. осіб), Словаччини (на 44 %, або 39,5 тис. осіб), Єгипту (на 136 %, або на 21,0 тис. осіб), Туреччини (на 23 %, або на 58,0 тис. осіб), Італії (на 43 %, або на 9,0 тис. осіб). У табл. 5.7 наведено рейтинг десяти головних країн виїзного туризму.
Таблиця 5.6. Структура виїзного турпотоку за країнами походження
Країни | Кількість осіб, мли | Частка від загального потоку | Відношення до попереднього, % або тис. осіб |
Країни СНД | 6,9 | 52 | + 6%, або 410,3 |
Країни ЄС | 5,2 | 39 | -7%, або 400,6 |
Інші країни | 1,2 | 9 | +83, або 585,3 |
Таблиця 5.7. Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму
№ з/п | Країни | Кількість осіб | Частка від загального потоку | Відношення До попереднього, % |
1 | Росія | 4 543 729 | 34 | -0,2 |
2 | Польща | 3 278 922 | 25 | -3 |
3 | Білорусь | 1 218 755 | 9 | +20 |
4 | Угорщина | 1063 306 | 8 | -23 |
5 | Молдова | 1 048 127 | 8 | +26 |
6 | Румунія | 464 280 | 4 | +129 |
7 | Туреччина | 412 363 | 3 | +22 |
8 | Словаччина | 272 631 | 2 | +16 |
9 | Єгипет | 171 240 | 1 | +55 |
10 | Німеччина | 124 109 | 1 | -4 |
Разом | 12 597 462 | 95 | ||
Всього | 13 310 606 | 100 | +4 |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)